· міжгруповий – зіткнення норм поведінки, цінностей, цілей різних груп.
Важливим для аналізу взаємодії конфліктуючих сторін є визначення типу конфліктів: прямі та непрямі. Прямі конфлікти проходять між сторонами конфлікту безпосередньо, непрямі носять опосередкований іншою особою характер.
Причини виникнення міжособистісних конфліктів
Щоб керувати конфліктом та уміти його вирішити необхідно розуміти причини його виникнення. До причин виникнення конфліктів спеціалісти відносять:
· різницю в психологічних особливостях людей (темперамент, характер та ін.);
· погану комунікацію (“хибні образи конфліктів”), яка призводить до того, що при відсутності об’єктивних причин виникнення конфліктної ситуації одна або всі сторони конфліктної взаємодії вважають, що їх відношення мають конфліктний характер. Це обумовлено, зокрема, неправильним трактуванням думок, висловлювань, вчинків однієї людини іншою. Це може бути відсутність взаєморозуміння. Одна із причин такого викривленого уявлення – недостатність спілкування, людських контактів, а інша – психологічна замкнутість, невміння або побоювання виявити до оточуючих свою доброту, увагу, щиросердечність;
· різницю в поглядах, системі цінностей;
· різницю в цілях та інтересах;
· відмінність в манері поведінки;
· різницю в рівні освіти.
Для ефективного керування конфліктом необхідно знати динаміку розгортання конфлікту.
Динаміка конфлікту – послідовна зміна стадій і етапів, які характеризують процес розгортання конфлікту від виникнення конфліктної ситуації до її вирішення.
Стадії (етапи) конфлікту
1. Виникнення конфліктної ситуації.
2. Усвідомлення ситуації як конфліктної хоча б однією зі сторін.