Гранична корисність вимірює додаткове задоволення, яке одержує особа від споживання додаткової кількості товару.
Наприклад, гранична корисність, що пов’язана з зростанням споживання від 1 до 5 одиниць шоколаду, може дорівнювати 10, від 6 до 10 одиниць — 5, а від 11 до 15 одиниць — 3. Ці цифри узгоджуються з принципом зниження граничної корисності. У міру зростання споживання товару процес додаткового споживання дає усе менший приріст корисності.
Процес побудови функції корисності проілюструємо на такому прикладі.
Приклад. Розглянемо процес побудови функції корисності для показника «експлуатаційна готовність обладнання», що здійснюється групою експертів і є одним з етапів економічного аналізу щодо оцінки ефективності роботи ремонтної служби підприємства.
Розв'язання. Побудова функції корисності може бути здійснена групою експертів за спрощеною схемою.
Крок 1. Визначають у відсотках найкраще та найгірше з можливих допустимих значень показника та присвоюють iм значення корисності. На практиці найкраще значення показника експлуатаційної готовності обладнання "х" складає 100%, якому відповідає значення функції корисності U(100) = 1, найменше "х" = 80%, і відповідно U(90) = 0.
Крок 2. Розглядають ще 5...8 проміжних значень, наприклад, для експлуатаційної готовності: 85%; 90%; 95%; 98 %; 99% та визначають послідовно значення функції корисності для обраних проміжних рівнів цього показника. Такі оцінки можуть бути одержані в результаті відповідей на питання такого типу, якщо 100%-йрівень експлуатаційної готовності оцінюється як 1, а 80%-му рівневі відповідає нульове значення корисності, то як би ви оцінили 90%-й рівень експлуатаційної готовності?
Крок 3. Після того, як кожен із членів експертної групи зробив самостійну оцінку корисності проміжних значень, обчислюють середні рівні цих оцінок. Наприклад, експлуатаційна готовність 80 % — 0,0; 85 % — 0,36; 90 % — 0,50; 95 % — 0,75; 100 % — 1,0.
Крок 4. За великих розкидів оцінок проміжних значень для будь-якого з проміжних значень повертаються до кроку 2. Якщо, наприклад, рівень експлуатаційної готовності у 92% одержав оцінки корисності у п'яти різних експертів відповідно 0,35; 0,45; 0,55; 0,70; 0,32, то очевидно, що необхідне подальше узгодження. Кроки 2...4 можуть повторюватися декілька разів до досягнення прийнятного діапазону розкиду оцінок. У математичній статистиці розроблені спеціальні процедури, що дозволяють одержати оцінку функції корисності U(х) щодо експлуатаційної готовності обладнання х (80% ≤ х 100%): U(x) = - 4,0 + 0,05x.