Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ З УРАХУВАННЯМ РИЗИКУ

Більшість інвесторів для реального чи фінансового інвесту­вання обирають більше ніж один об'єкт, тобто формують певну їх сукупність (множину). Цілеспрямований підбір таких об'єктів становить процес формування інвестиційного портфеля.

Інвестиційний портфель становить цілеспрямовано сформо­вану множину об'єктів реального і фінансового інвестування, призначених для здійснення інвестиційної діяльності в середньо-терміновому періоді згідно з розробленою інвестиційною стра­тегією компанії (фірми, підприємства).

Головною ціллю формування інвестиційного портфеля ком­панії є забезпечення реалізації її інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних (з допустимим рівнем ризику) інвестиційних проектів і фінансових інструментів. З ура­хуванням сформованої головної цілі будується система часткових цілей з урахуванням обраної стратегії і особливостей щодо здійс­нення інвестиційної діяльності.

Так, на рис. 10.2 наведено основні цілі відповідно до [5,51].

 

Рис. 10.2. Система цілей щодо формування інвестиційного портфеля

 

Розглянемо такі основні цілі як забезпечення раціонального ступеня інвестиційного ризику та достатнього ступеня ліквід­ності інвестиційного портфеля.

 

1. Забезпечення раціонального ступеня інвестиційного ризику. Окремі інвестиційні проекти, особливо ті, що забезпечують високі темпи зростання доходу, можуть мати високий рівень ризиків. Однак, у межах інвестиційного портфеля в цілому цей рівень повинен оптимізуватися в розрізі окремих напрямів інвес­тиційної діяльності. У процесі оптимізації загального рівня ри­зиків інвестиційного портфеля основну увагу слід приділяти мінімізації ризику втрати капіталу, а лише потім оптимізації ризику втрати доходів (прибутків). Окрім цього, ризик інвес­тиційного портфеля в цілому повинен бути контрольованим.

 

2. Забезпечення достатнього ступеня ліквідності інвести­ційного портфеля. Для досягнення ефективної керованості ін­вестиційним портфелем та забезпечення можливостей швидкого реінвестування капіталу в більш вигідні проекти певна частка портфеля інвестицій повинна мати високоліквідний характер. Рівень ліквідності інвестиційного портфеля визначається інвес­тиційною кон'юнктурою в країні, її динамізмом та специфікою інвестиційної діяльності компанії.

Наведена на рис. 10.2 система цілей може бути значно роз­ширена. Слід зазначити, що різні цілі щодо формування інвес­тиційного портфеля в значній мірі є альтернативними, супе­речать одна одній. Так, зокрема, забезпечення високих темпів зростання капіталу досягається зниженням рівня поточної доходності (прибутковості) інвестиційного портфеля. Зростання капіталу і зростання доходів знаходяться в прямій залежності з рівнем інвестиційних ризиків. Забезпечення достатньої ліквід­ності не дозволяє залучити до портфеля високоприбуткові інвес­тиційні проекти, а також проекти, що забезпечують значний приріст капіталу в довготерміновому періоді.

Враховуючи альтернативність (суперечність цілей) можна го­ворити також про ризик, що спричиняється невизначеністю, суперечливістю цілей. Враховуючи конфліктність цілей форму­вання інвестиційного портфеля, можна визначити їх пріоритети, зокрема експертним методом (питання щодо прийняття багато­цільових рішень за умов ризику розглянуті в розділі 6).

Для врахування кількох типів невизначеності та зумовленого ними ризику: невизначеність ієрархії цілей, невизначеність оцінок, прогнозів розвитку економічного середовища у май­бутньому, нестача кількісних даних, необхідних для розрахунків тощо в [9, 13, 15] запропоновані відповідні моделі та методи щодо обрання рішення з оптимальним ступенем ризику. Тут засто­совуються понятійний та математичний апарати теорії розплив­частих множин та теорії гри, вводиться ряд нових показників оцінки ступеня економічного ризику, що дуже важливо в процесі формування, оптимізації та управління інвестиційним порт­фелем (портфелем проектів).

Основні цілі формування інвестиційного портфеля закла­даються в основу відповідних критеріальних показників, які компанії (фірмі) необхідно розробити, користуючись відповід­ною методикою та математичним апаратом. Зокрема, кожна компанія може розробити актуальні на певний період часу та прийнятні для неї нормативні показники: мінімальних темпів зростання капіталу, мінімального рівня поточного доходу, мак­симального ступеня інвестиційного ризику, мінімальну за капіталомісткістю частку високоліквідних інвестиційних проектів. Ті чи інші конкретні значення критеріальних показників можуть використовуватися не лише до портфеля в цілому, але й під час оцінювання окремих інвестиційних проектів (фінансових інструментів інвестування), з яких, власне, і повинен сфор­муватися портфель. Відмінності цілей (їх питомої ваги), видів об'єктів інвестування, що залучаються до портфелів, та інші умови визначають різноманіття варіантів спрямованості і складу портфелів окремих компаній, що може бути певним чином типізоване.

Типізація інвестиційних портфелів за їхніми видами пов'язана зі спрямованістю і обсягом діяльності компанії.

Портфель реальних інвестиційних проектів формують, як пра­вило, ті фірми, що здійснюють виробничу діяльність, для забез­печення свого розвитку. Він формується з певних об'єктів реаль­ного інвестування.

Портфель цінних паперів, як правило, формується інвести­ційними фондами і компаніями, трастовими фірмами тощо.

Портфель решти об'єктів інвестування доповнює, як пра­вило, інвестиційний портфель окремих компаній (наприклад, валютний портфель, депозитний тощо). Може формуватися та­кож змішаний інвестиційний портфель.

 

3. Типізація інвестиційних портфелів щодо пріоритетних цілей інвестування. Портфель зростання формують в основному з об'єктів інвестування, що обтяжені відповідно високим сту­пенем ризику.

Портфель доходу формується в основному з об'єктів інвес­тування, котрі забезпечують досягнення високих темпів зрос­тання доходу і обтяжені досить значним ступенем ризику.

Консервативний портфель формується в основному з об'єк­тів інвестування з середнім та незначним ступенем ризику. Відповідно темпи зростання доходу і капіталу за такими об'єк­тами є значно нижчими. Існує ряд проміжних портфелів, а також інші принципи та критерії типізації проектів та інвес­тиційних портфелів.

У ряді праць, зокрема в [5, 21, 51], наведено основні етапи формування інвестиційних портфелів, а на рис. 10.3 подана їх послідовність.

Рис. 10.3. Послідовність етапів формування інвестиційного портфеля

 

Формуючи інвестиційний портфель, важливо брати до уваги те, що закони ринкової економіки вимагають постiйного обiгу засобів з урахуванням платоспроможності.Зацих умов визначення фiнансовоi стiйкости, маневреності компанii (фiрми), допустимого рiвня ризику, яким вона обтяжена, важливими ознаками е, зокрема, ii платоспроможностіi, наявнiсть ресурсiв для розвитку, якi відносяться до найважливіших не лише фiнансових, але й загальноекономічних проблем.

 


Читайте також:

  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
  3. XIII. Формування та оприлюднення рейтингового списку вступників, рекомендованих до зарахування
  4. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  5. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  6. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  8. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  9. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  10. Алгоритм формування статутного фонду банку
  11. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  12. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання




Переглядів: 1346

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ НА РИЗИК ФІРМИ | Загальні відомості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.