Зі схеми випливає, що передачами називають механізми, які служать для передавання руху (енергії) на відстань від двигуна до робочої машини. При цьому розв'язують такі задачі:
1) зниження або підвищення кутової швидкості обертання;
2) зміна напрямку руху або реверсування (реверс – зміна напрямку руху на зворотний);
4) перетворення обертального руху на поступальний, гвинтовий, перевний тощо;
5) приведення в дію одним двигуном кількох виконавчих механізмів.
Приводом некерованим називають сукупність двигуна та передачі.
Привод керований – це двигун, передача і система контролю та керування.
У машинобудуванні використовують різні види передач: механічні; гідравлічні; пневматичні; електричні; комбіновані, наприклад, гідромеханічні.
У курсі деталей машин вивчають лише механічні знижувальні передачі обертального руху. Кожна така передача (механізм) має, як мінімум, два основних вала (рис. 6.2):
1) вхідний (ведучий, швидкохідний);
2) вихідний (ведений, тихохідний).
Два вала і посаджені на них деталі, що зв'язані між собою, утворюють ступінь передачі. Передачі бувають одноступеневі і багатоступеневі