• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Статті 10. Об’єкти Державного земельного кадастру

1. Об’єктами Державного земельного кадастру є:

землі в межах державного кордону України;

землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць;

обмеження у використанні земель;

земельна ділянка.

Згідно зі статті 96 ЗК Державний земельний кадастр включає: державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель; бонітування грунтів; зонування територій населених пунктів; економічну та грошову оцінку земель; кадастрові зйомки.

4. Державна реєстрація земельних ділянок являє собою офіційне посвідчення права власності на землю і права землекористування. Відповідно до ст. 202 ЗК вона здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: 1) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; 2) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно Закону України „Про державний земельний кадастр” статті 24. Державна реєстрація земельної ділянки

1. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

2. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в містах Києві та Севастополі, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, районі.

3. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

4. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;

документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

5. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

6. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

7. У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

8. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

9. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

10. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об’єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

11. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

2) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно Закону України „Про державний земельний кадастр” статті 25. Поземельна книга

1. Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів.

2. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

3. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

4. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

5. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

6. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Реєстрація земельних ділянок провадиться шляхом занесення відповідних даних до державної земельно-кадастрової книги району. Такими даними є:

- найменування юридичної особи або прізвище фізичної особи;

- строк користування земельною ділянкою;

- вид права на землю;

- площа земельного наділу з зазначенням виду права на нього, найменування документа, на підставі якого надана ділянка;

- коротка характеристика режиму використання землі.

Реєстрація зазначених даних провадиться на підставі рішень відповідних органів про надання земельної ділянки у власність або у користування після перенесення меж ділянки в натуру і видачі правовстановлюючих документів. Реєстрації підлягає не тільки встановлення права суб’єкта на землю (власності, користування, оперативного управління тощо), а й припинення або зміна цього права, якщо воно підтверджено документально. Зокрема, об'єктом цієї реєстрації є усі цивільно-правові угоди з землею (купівлі-продажу, дарування, міни, спадкування тощо). Реєстрація провадиться за заявою громадян або юридичних осіб районними (міськими) управліннями (відділами) земельних ресурсів.

Облік кількості та якості земель ведеться за власниками земельних ділянок і за землекористувачами. При обліку кількості земель виділяються землі у межах населених пунктів; за їх межами; за категоріями; формами власності; зрошувані та осушені; надані у користування на умовах оренди; землі, які обкладаються податком, й ті, що не обкладаються ним.

Облік якості земель поширюється на усі категорії останніх. Він відображає:

- класифікацію усіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;

- характеристику земель за товщиною гумусового шару, вмістом гумусу та рухливих поживних речовин, механічним складом грунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне;

- характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь; лісотипологічну характеристику лісових угідь;

- класифікацію земель населених пунктів, яка провадиться за їх функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації;

- характеристику земель населених пунктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об’єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Дані кадастрового обліку мають важливе господарське і правове значення. Так, зафіксовані площі сільськогосподарських угідь можуть бути змінені або переведені в інші види угідь лише у встановленому законом порядку. У разі погіршення якості земель або неправильного їх використання дані державного обліку розглядаються як вихідні. Відомості обліку становлять основу різних державних заходів, пов'язаних з використанням та охороною земель. Вони є однією з підстав встановлення умов цивільно-правових угод із землею та визначення нормативної, договірної або заставної ціни землі.

За характером одержання інформації облік кількості та якості земель поділяється на первинний (основний) і поточний (наступний). Первинний облік здійснюється на основі інструментальних зйомок з використанням планово-картографічних та інших матеріалів. Він включає підготовчі, польові та камеральні роботи і провадиться періодично. За допомогою поточного обліку виявляють зміни у стані та використанні земель й те, як вони відображені у даних первинного обліку. Причому констатуються не тільки ці зміни, а й їх законність чи незаконність. З цією метою провадяться зйомки, обстеження і спеціальні обмірювання земельних ділянок. Застосовуються два способи відображення облікових даних: графічний (у планово-картографічних матеріалах) і текстовий (у книгах. списках тощо). Згідно Закону України „Про державний земельний кадастр”

Читайте також:

1. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
2. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
3. Адміністративні методи державного регулювання природоохоронної діяльності
4. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
5. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
6. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
7. Базовим картографічним матеріалом державного земельного кадастру с також індексні кадастрові карти земель.
8. Безхребетні водні об’єкти
9. Березневі статті” Б.Хмельницького.
10. Бюджетне повноваження Державного казначейства України.
11. Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету України
12. Бюджетні кредити, надані за рахунок загального фонду державного бюджету

Переглядів: 1512