• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Навчальна програма навчальної дисципліни

Навчальна програма визначає місце навчальної дисципліни у системі підготовки фахівця, вимоги до сформованості їх компетенцій та зміст освіти для фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з нормативної навчальної дисципліни “Кримінальне право України. Особлива частина”.

Згідно з освітньо-професійною програмою, “Кримінальне право України. Особлива частина” є нормативною навчальною дисципліною обов’язкового вибору, вивчається протягом двох семестрів. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 6 кредитів, що дорівнює 216 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 6 змістових модулів. Форми контролю: залік (у кінці 5 семестру), написання і захист курсової роботи та іспит (у кінці 6 семестру).

Навчальна дисципліна «Кримінальне право. Особлива частина» складається з 22 тем:

1. Поняття та система Особливої частини кримінального права України.

2. Злочини проти основ національної безпеки України.

3. Злочини проти життя та здоров’я особи.

4. Злочини проти волі, честі та гідності особи.

5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

7. Злочини проти власності.

8. Злочини у сфері господарської діяльності.

9. Злочини проти довкілля.

10. Злочини проти громадської безпеки.

11. Злочини проти безпеки виробництва.

12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

13. Злочини проти громадського порядку та моральності.

14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

19. Злочини проти правосуддя.

20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

22. Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав.

Основні поняття, характеристики, ознаки та інші навчальні елементи, які розкривають зміст навчального матеріалу з дисципліни «Кримінальне право України. Особлива частина» висвітлюються відповідно до визначених тем, а саме:

Тема 1. Поняття та система Особливої частини кримінального права.

Поняття Особливої частини кримінального права та її значення. Співвідношення Загальної і Особливої частин кримінального права.

Система Особливої частини кримінального законодавства України. Критерії систематизації. Особливості систем Особливої частини кримінального законодавства інших країн.

Роль науки кримінального права в розкритті змісту норм Особливої частини кримінального права, вирішенні питань правильної кваліфікації.

Значення вивчення судової практики і її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння й застосування кримінально-правових норм Особливої частини. Джерела судової практики.

Поняття кваліфікації злочинів. Правові основи кваліфікації злочинів. Склад злочину – правова модель і юридична підстава кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації та формулювання звинувачення.

Кваліфікація злочину і склад злочину. Значення об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта й суб’єктивної сторони складу злочину для кваліфікації.

Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя. Правильна кваліфікація як необхідна умова дотримання законності, прав і свобод громадян.

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.

Злочини проти внутрішньої безпеки України

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Зміст мети при вчиненні цих дій. Кваліфікуючі ознаки.

Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Територія та державний кордон України. Дії, спрямовані на зміну меж території або державного кордону України. Публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну території або державного кордону України, або розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Момент закінчення злочину. Зміст мети при вчиненні цих дій. Кваліфікуючі ознаки.

Посягання на життя державного чи громадського діяча. Поняття посягання. Потерпілий від цього злочину. Момент закінчення злочину. Мотиви даного злочину. Суб’єкт злочину.

Диверсія. Поняття диверсії. Види диверсійних дій. Особливості конструкції складу диверсії. Зміст мети як ознаки суб’єктив­ної сторони диверсії.

Злочини проти зовнішньої безпеки України

Державна зрада. Поняття державної зради. Форми державної зради. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

Шпигунство. Поняття шпигунства. Шпигунство, предметом якого є відомості, що становлять державну таємницю. Поняття державної таємниці. Суб’єкт шпигунства. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство.

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи

Злочини проти життя особи

Загальна характеристика і види. Життя як об’єкт кримінально-правової охорони

Конституція України про охорону життя та здоров’я особи.

Поняття вбивства та його види. Ознаки вбивства. Безпосередній об’єкт вбивства. Момент початку та припинення життя.

Умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Характерні ознаки такого вбивства.

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Конструкція складу цього злочину. Класифікація обставин, що обтяжують умисне вбивство, та їх зміст.

Умисне вбивство за пом’якшуючих обставин і його види.

Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Конструкція складу цього злочину. Протизаконне насильство, систематичне знущання, тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання та раптовість виникнення такого стану. Особливості змісту умислу в цьому злочині.

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Конструкція складу цього злочину. Потерпілий та час вчинення злочину. Суб’єкт злочину. Відповідальність співучасників.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Конструкція складу цього злочину. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Психічне ставлення суб’єкта до смерті потерпілого.

Вбивство через необережність. Характеристика об’єктив­них та суб’єктивних ознак цього злочину. Відмежування цього виду вбивства від інших злочинів, поєднаних із заподіянням смерті потерпілому. Кваліфікуюча ознака такого вбивства.

Доведення до самогубства. Жорстоке поводження, шантаж, примус до протиправних дій або систематичне приниження людської гідності як ознаки об’єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Злочини проти здоров’я особи

Здоров’я людини як безпосередній об’єкт посягання.

Поняття й види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

Умисне тяжке тілесне ушкодження. Поняття тяжкого тілесного ушкодження і його види. Зміст ознак тяжкого тілесного ушкодження. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження і його ознаки. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин.

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Протизаконне насильство та тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання й раптовість виникнення такого стану.

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Психічне ставлення суб’єкта до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Умисне легке тілесне ушкодження. Поняття легкого тілесного ушкодження, його види та ознаки.

Побої і мордування. Їх відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Катування. Поняття катування. Мета вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину.

Погроза вбивством. Реальність погрози як умова відповідальності за цей злочин. Кваліфікуюча ознака цього злочину.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Диференціація відповідальності за вчинення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Предмет цього злочину. Суб’єкт злочину.

Зараження венеричною хворобою. Поняття венеричної хвороби. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне проведення аборту. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконна лікувальна діяльність. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину.

Порушення прав пацієнта. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину.

Незаконне проведення дослідів над людиною. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину.

Насильницьке донорство. Насильство та обман. Суб’єкт зло­чину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особ­ли­во кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне розголошення лікарської таємниці. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони.

Злочини, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи

Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Зміст завідомості. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуюча ознака злочину.

Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Залишення в небезпеці. Момент закінчення злочину. Свідомість як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Відмінність цього злочину від залишення в небезпеці.

Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи

Злочини проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика й види. Конституція України про охорону волі, честі та гідності особи.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Конструкція складу злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину.

Захоплення заручників. Дії, що утворюють об’єктивну сторону цього злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Завідомість як ознака цього злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Підміна дитини. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони цього злочину.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини. Дії, що утворюють об’єктивну сторону злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особли­во кваліфікуючі ознаки злочину.

Експлуатація дітей. Потерпілий від злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Потерпілий від злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Читайте також:

1. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. II. ПРОГРАМА КУРСУ
9. III. Мотивація навчальної діяльності
10. III. Мотивація навчальної діяльності
11. III. Програма
12. III. Програма

Переглядів: 334