• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика поза машинної інформаційної бази

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ СИСТЕМ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

ТЕМА З

3.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ) ІС

Інформаційне забезпечення інформаційних систем пе­редбачає створення єдиного інформаційного фонду, системати­зацію та уніфікацію показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.

Інформаційне забезпечення — важливий елемент автоматизо­ваних інформаційних систем , призначений для відобра­ження інформації, що характеризує стан керованого об'єкта і є основою для прийняття управлінських рішень.

Організація інформаційного забезпечення ведеться паралель­но з програмним забезпеченням та інформаційною технологією, зорієнтованою на кінцевого користувача. Інформаційне забезпе­чення інформаційної системи поділяється на поза машинне та внутрішньо машинне.

Основою інформаційного забезпечення ІС є інформаційна база (ІБ), що використовується у функціонуванні ІС. За скла­дом, змістом вона повинна відповідати вимогам тих задач, проектувати ті системи, які розв'язуються на її основі. За сфе­рою функціонування виділяють поза машинну та внутрішньо-машинну ІБ.

Поза машинна ІБ — сукупність повідомлень, сигналів і доку­ментів, що використовуються у функціонуванні ІС без застосу­вання засобів обчислювальної техніки. Основним носієм інфор­мації в позамашинному середовищі є документи (наряди, акти, накладні, рахунки або регістри, відомості тощо).

Усі документи, які стосуються ІС, можна розбити на вхідні і вихідні (результатні).

Вхідна документація містить первинну, необроблену інфор­мацію, що відображає стан об'єкта управління та заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація охоплює зведено-групові дані, одержані в результаті автома­тизованого оброблення.

Документи класифікуються за рядом ознак, наприклад:

> за сферою діяльності (планові, облікові, статистичні, бан­ківські, фінансові, бухгалтерські тощо);

> за відношенням до об'єкту управління (вхідні-первинні, ви­хідні-звітні, проміжні, архівні);

- за змістом господарських операцій (матеріальні, грошові, розрахункові);

> за призначенням (розпорядні, виконавчі, комбіновані);

> за об'ємом операцій, які відображаються (одноразові та звітні);

^ за способом використання (разові й нагромаджувальні);

> за способом заповнення (вручну або за допомогою засобів автоматизації обліку).

Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нор­мативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.

Вхідні інформаційні повідомлення (документи) та розміщена в них інформація класифікуються:

за строками подання:

> регламентні документи, для яких визначено термін вико­нання й подання;

> нерегламентовані документи, які виконуються за запитом;

за функціональними напрямами діяльності:

> правові та нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови органів державної влади та управління), організацій­но-методичні документи (накази, директиви, інструкції, методи­ки, рішення колегій тощо);

> документи з обчислення та обліку;

> документи з контрольної роботи.

Групування документів за функціональними напрямами за особливостями та призначенням розміщеної в них інформації ви­значає основні потоки інформації в структурі функціонування.

Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи також мають свою класифікацію. Вони діляться на:

> призначені кінцевому користувачеві;

> які використовуються інформаційною системою для роз­в'язання інших задач (тратити);

> які використовуються для розв'язання задач на наступному стані.

Вихідна інформація охоплює звітно-згруповані дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення, головним чином, на друкованому пристрої ЕОМ.

До вихідних зведень висуваються такі вимоги. Склад показни­ків, які в них містяться, повинен бути достатнім для управлін­ських цілей. Особлива увага зосереджується на достовірності да­них, які відображаються, їх логічному розміщенні. Звіти повинні видаватися в зазначені терміни, в регламентному режимі, відпо­відаючи на запит. Усе це дає можливість одержати на ЕОМ гото­ву вихідну форму, яка мас юридичну силу та придатна для вико­ристання на будь-якому рівні управління.

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціні, а також усі довідкові дані (П.І.Б., на­йменування тощо). На основі цих документів здійснюється пер­винне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довід­ники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
5. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
6. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
9. Автокореляційна характеристика системи
10. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
11. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
12. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3

Переглядів: 1124