• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Способи комплектування деталей

Розрізняють три способи комплектування деталей: штучний, груп­овий і змішаний.

При штучному комплектуванні до базової деталі підбирають з’єднуючи деталь виходячи з величини зазору або натягу, до­пустимого технічними умовами. Наприклад, до блоку цилінд­рів підбирають поршні. При штучному підборі витрачається багато часу. Цей спосіб застосовують на невеликих універсальних ремонтних підприємствах.

При груповому комплектуванні поле допусків розмірів обох деталей, що сполучаються, розбивають на декілька інтервалів, а деталі за результатами вимірів сортують відповідно до цих ін­тервалами на розмірні групи. Розмірні групи деталей, що сполучаються, маркірують цифрами, буквами або фарбами. Групові ком­плектування застосовують для підбору відповідальних деталей (гільз, поршнів, поршневих пальців, колінчастих валів, плунжерних пар).

При змішаному комплектуванні деталей використовують два спосо­би. Відповідальні деталі комплектують груповим, а менш відповідальні — штучним способом.

Спосіб комплектування деталей знаходиться в тісному зв'язку із способом забезпечення точності при збиранні.

Разом з трьома основними способами комплектування для попередження незбалансованості деякі деталі підбирають по масі (наприклад, поршні двигунів внутрішнього згорання). Інколи ком­плектування супроводжується слюсарно - підганяючими операціями.

Великогабаритні деталі і складальні одиниці (блок і голов­ка циліндрів, картери, деталі кабіни, кузова, рами і ін.) ціле­спрямовано доставляти на пости збирання, минувши ділянку комплектування.

При комплектуванні на кожен збираний виріб заповнюється карта комплектування, в якій вказуються: номери цеху, дільниці, робочого місця, де виконуються складальні операції; позначення деталей, складальних одиниць, матеріалів і комплектуючих виробів; номера цехів, ділянок, складів, звідки поступають ком­плектуючі одиниці; кількість деталей, матеріалів і збірних одиниць, що подаються на робочі місця збирання за зміну; норми витрати матеріалів і комплектуючих виробів і ін. Кодо­вана запис вказаної інформації дозволяє застосовувати обчислювальну техніку при її обробці.

На ділянці комплектування є столи для контролю де­талей, стелажі і шафи для зберігання інструменту і при­способ, слюсарні верстаки, преси і так далі Робочі місця рекомендується спеціалізувати по найменуваннях агрегатів, вузлів. На них мають бути відповідні креслення, таблиці посадок деталей, каталоги деталей, що входять у вузли, обов'язкова наявність місцевого освітлення.

Читайте також:

1. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
2. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
3. Анатерм-114 є клеєм -герметиком прискореного затвердіння, що дозволяє використовувати його у конвеєрних виробництвах при складанні різних вузлів і деталей.
4. Багатофакторна матриця «Мак-Кінсі», її зміст, способи використання , достоїнства і недоліки.
5. Балансування деталей
6. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
7. Біологічні способи лікування ран.
8. БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛІВ ТА СПОСОБИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
9. Валютний курс і способи його визначення
10. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
11. Вибір технологічних баз при обробленні корпусних деталей.
12. Вивчення теми « Приголосні звуки. Тверді і м’які приголосні, способи їх позначення на письмі »

Переглядів: 2566