Написання та оформлення вступу до наукової роботи

Вступ (окремі пункти попередньо визначаються на першій консультації з науковим керівником, остаточно оформлюється вступ після завершення роботи, як результати роботи описуються такі пункти, як наукова новизна, практична значущість тощо) розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Структурні компоненти вступу, як загальну характеристику наукової роботи, далі подають в рекомендованій нижче послідовності (висвітлення кожного зі вказаних пунктів слід розпочинати з абзацу, назву висвітлюваного пункту фіксувати та виділяти півжирним шрифтом):

1. Актуальність дослідження.

2. Об’єкт дослідження.

3. Предмет дослідження.

4. Мета дослідження.

5. Завдання дослідження.

6. Теоретико-методологічна основа дослідження.

7. Методи дослідження.

8. База дослідження.

9. Наукова новизна одержаних результатів дослідження, або Новизна дослідження.

10. Практична значущість одержаних результатів.

11. Апробація результатів. Публікації за час навчання (при наявності).

Ці поняття є ключовими для наукової роботи. Тому їм слід приділити особливу увагу.

n Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

n Далі визначається об’єкт і предмет наукового дослідження.

Об’єктом виступає та сторона дійсності, на яку спрямована дана наука. Часто об’єкт фіксується у самій назві науки, але в силу того, що наука не в змозі вичерпно описати свій об’єкт, то вона обмежує сферу своїх інтересів. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження складає та сторона чи сторони, якими в ній представлений об’єкт науки, тобто предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Предмет не фіксує всіх сторін об’єкту, але може включати те, що виступає відсутнім в об’єкті.

Так, у темі наукової роботи “Психологічний аналіз переживання депресивних станів у людей похилого віку в умовах виходу на пенсійний відпочинок”, об’єктом виступає процес переживання депресивних станів. Предмет дослідження склали психологічні особливості переживання людьми похилого віку депресивних станів.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора наукової роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему наукової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Виділення об’єкту та предмету наукового дослідження дає можливість визначити метудослідження.

Розрізняють фундаментальні та прикладні дослідженнями. Перші виразно орієнтовані на пошук загальних законів розвитку предмета, що вивчається, а другі - на способи використання на практиці того, що відкрито у фундаментальних дослідженнях. Мета будь-якого прикладного дослідження - безпосереднє розв’язання практичного завдання, більш чи менш швидке впровадження результатів для вдосконалення якихось аспектів матеріальної чи духовної діяльності суспільства.

Не слід формулювати мету як “Дослідження ...”, “Вивчення ...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета наукової роботи має формулюватись максимально лаконічно, але повно (власне формулюванню передують такі конструкції : “Мета роботи полягає в ...”, “метою наукової роботи передбачено”, “цим визначається мета наукової роботи” та ін.). До зазначеної вище теми наукової роботи мета може бути сформульована таким чином: “Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному розгляді переживання депресивних станів людьми похилого віку і корекційно-методичному плануванні роботи з ними в умовах лікувального закладу”.

n На конкретні завдання у досягненні поставленої мети, що вирішуються автором, вказують одиниці на зразок: “мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:”, “мета дослідження визначає її основні завдання” та ін. Формулювання завдань наукової роботи подається із нумерацією. Кожне положення зручніше починати зі слів: виявити, з’ясувати, описати, визначити, встановити, здійснити, сформулювати, висвітлити, показати тощо. До нашого варіанту теми наукової роботи завдання дослідження мають вигляд:

У відповідності до мети в роботі поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати зміст проблеми в науковій літературі.

2. Виявити особливості переживання депресивних станів у людей похилого віку.

3. Дослідити взаємозв’язки між порівневим вираженням переживання депресивних станів у людей похилого віку та специфічними симптомокомплексами їх якостей особистості.

4. Розробити психолого-медичні засоби корекційної роботи з людьми похилого віку в умовах виходу на пенсійний відпочинок.

n Теоретико-методологічна основа дослідження. Висвітлюються теоретичні положення науки, які є базовими, основними в обґрунтуванні дослідження, представлені у концептуальних позиціях, концепціях, напрямках, течіях, які існують в науці. Необхідно вказати основних представників-науковців, які мають доробки у зазначеній концепції (напрямку, течії). Наприклад:

Теоретико-методологічну основу дослідження склали положення психологічної науки про єдність діяльності, свідомості і самосвідомості (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, В.В.Столін, С.Л.Рубінштейн, П.Р.Чамата); про сутність і закономірності становлення особистості в дошкільному віці (Л.І.Божович, А.А.Люблінська, В.С.Мухіна, Д.Б.Ельконін); про набуття соціально-перцептивного досвіду у міжособистісній взаємодії (І.Д.Бех, Л.А.Венгер, О.В.Запорожець, М.І.Лісіна, Т.А.Рєпіна); про становлення здорового способу життя як соціальної цінності і фізичної культури особистості (І.І.Брехман, Ю.П.Лісіцин, Г.В.Ложкін, Р.З.Поташнюк, Є.Н.Приступа та ін.).

n Методи дослідження.Автор подає перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко визначаючи що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Наприклад:

Методи дослідження:теоретичний аналіз і систематизація науково-теоретичних та методичних джерел; організаційні методи (метод порівняння та поперечного зрізу); емпіричні методи (стандартизовані методики, спостереження, бесіди); методи обробки та інтерпретації даних (кількісні та якісні із застосуванням методів математичної статистики).

n База дослідження. (для робіт емпіричного характеру). Вказується навчальний заклад чи виробництво, організація (чи декілька), залежно від того де проводилося дослідження, місто (село), область. Вказується кількісний і якісний склад вибірки досліджуваних.

n Новизна дослідження. Новизна наукової роботи може зумовлюватись кількома чинниками: у роботі уточнюються окремі поняття з огляду на нові наукові дані, пропонується новий підхід у дослідженні якогось явища, тобто розглядається істотно нова методика, ставляться завдання, які не могли з’ясувати попередники тощо. Відповідно автор наукової роботи подає коротку анотацію нових наукових досліджень (рішень), запропонованих особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни.

n Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення наукової роботи полягає у можливостях наукового використання результатів дослідження або у рекомендаціях щодо їх використання.

n Публікації за час навчання. Автор наукової роботи вказує публікації у фахових виданнях, статті, тези та наукові повідомлення як результат участі у конференціях, семінарах тощо. Дані подає згідно з вимогами до оформлення бібліографічного опису списку джерел. (Перелік публікацій автора, одноосібних чи у співавторстві в окремих випадках може не співпадати безпосередньо з темою конкретної наукової роботи).

Загалом вступний розділ дослідження повинен віддзеркалювати ту теоретичну роботу, яку автор провів з врахуванням рекомендацій, що наводяться нижче, де висвітлюється система роботи з науковими джерелами. Окрім цього, тут важливо здійснити методологічне обґрунтування проблеми та оцінити ступінь інноваційної, теоретичної та практичної значущості дослідження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура наукової роботи (випускної, дипломної, магістерської)	\|	Написання та оформлення основної частини наукової роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.