Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Прогнозування спортивних досягнень.

1.

1 : 4 : 6 : 4 : 1

3 : 1

ПЛАН.

  1. Однорідність гібридів першого покоління – І закон Менделя.
  2. ІІ закон Менделя.
  3. Гіпотеза частоти гамет.

1.Грегор Йоганн Мендель працював над з’ясуванням законів успадкування рослинами гороху певних ознак в ряді поколінь. Працював садівником в чоловічому монастирі м. Брно.

Вибрав ідеальний об’єкт для дослідження – горох (багато сортів, що відрізняються парами ознак). Ретельно розробив методику проведення експериментів і статистичну обробку отриманих результатів.

Схрещував сорти гороху, які відрізняються парами ознак (7 пар ознак):

- колір насіння (жовте і зелене),

- форма насіння (гладке і зморшкувате),

- висота стебла (високорослі і низькорослі)

- колір квітки (білі та червоні)

 

Гібриди -організми, що з’являються внаслідок схрещування особин, які відрізняються спадковими зачатками.

Моногібридне схрещування

(схрещуються особини, що відрізняються проявом 1 ознаки – різні стани ознаки)

Р – “parents” – батьківські форми,

G – гамети,

♂ - чоловіча стать,

♀ - жіноча стать,

Х – схрещування,

F1,2,3 – гібриди 1, 11, Ш покоління

       
   


Р : Х

жовте зелене

насіння насіння

F1:

 

жовте

насіння

1 закон Менделя -при схрещуванні особин, що відрізняються проявом однієї ознаки, в F1 завжди з’являються особини з домінантною ознакою.

 

Домінантна ознака це ознака, яка проявляється в гібридах першого покоління і пригнічує прояв другої ознаки.

Рецесивна ознака ознака , яка в F1 не проявляється.

       
   


ІІ. Р: Х

жовте жовте

насіння насіння

F2 :

 
 


 

жовте зелене

насіння насіння

 

ІІ закон Менделя – в гібридах першого покоління при подальшому розмноженні спостерігається розщеплення ознак і в F2 з’являються особини як з домінантними так і з рецесивними ознаками у співвідношенні 3 : 1 .

Ш. Гіпотеза чистоти гамет.

Гамети -статеві клітини з гаплоїдним набором, які утворюються внаслідок мейотичного поділу. На парних гомологічних хромосомах знаходяться пари алель них генів, які при утворенні гамет розходяться по одній в кожну гамету

 
 


Аа АА аа

 

Гетерозигота Гомозигота

 

Гомозиготні організми - ті, які в потомстві зберігають свої ознаки і утворюють гамети одного типу (АА1 , аа).

Гетерозиготні організми - ті які в потомстві дають розщеплення по ознаці і утворюють гамети двох типів (Аа).

Генотип – сукупність всієї спадкової інформації, яку отримує організм через гени від батьківських організмів.

Р: АА Х аа

жовте зелене

насіння насіння

 

G : А а

F1 : Аа

жовте насіння

 

Р : Аа Х Аа

 

G : А А

а а

F2 : АА - ж Аа - ж

Аа - ж аа - з

 

АА – жовте насіння

2Аа – жовте насіння

аа – зелене насіння

3 : 1

 

Фенотип -сукупність реально-існуючих ознак організму, які сформувались з однієї сторони під впливом генотипу, а з другої – у результаті впливу факторів зовнішнього середовища.

За фенотипом при моногібридному схрещуванні проявляється розщеплення 3 : 1 , а за генотипом 1 : 2 : 1.

 

Гіпотеза частоти гамет полягає в тому, що в гібридної особини статеві клітини гамети чисті , тобто несуть по одному гену з пари гомологічних хромосом.

 

Задачі.У результаті схрещування сірої мушки Дрозофіли з чорною все потомство мало сіре забарвлення. Визначити яка ознака є домінантною і написати схему схрещування.

 

Домашнє завдання.

1. Схрещують дві рослини гороху, що мають жовте і зелене насіння. В F1 відбулось розщеплення по ознаці – половина гібридів жовтого кольору і половина гібридів зеленого кольору. Визначити генотипи батьківських форм і гібридів і написати схему схрещування , якщо жовте насіння гороху – це домінантна ознака.

2. Чи може у карооких батьків народитись голубоока дитина ?

 

ТЕМА. Закони Менделя. ІІІ закон Менделя. Рішення генетичних задач і фронтальне опитування.

ІІІ Закон Менделя – закон незалежного успадкування ознак.

Дигібридне схрещування.

Схрещування гібридів, що відрізняються проявами 2-ох ознак.

А – ген жовтого насіння гороху,

а – ген зеленого насіння гороху,

В – ген гладенького насіння,

в – ген зморшкуватого насіння.

1. Р : ААВВ х аавв А А а а

жовте зелене

гладеньке шорстке В В в в

G : АВ ав

F1: АаВв (справджується І-ий закон Менделя)

жовте гладеньке

2. Р : АаВв х АаВв А а А а

G : АВ АВ В в в В

Ав Ав

аВ аВ

ав ав

F2 : 1ААВВ – жовте гладеньке

2ААВв – жовте гладеньке 9

2АаВВ – жовте гладеньке

4АаВв – жовте гладеньке

1Аавв – жовте зморшкувате 3

2Аавв – жовте зморшкувате

1ааВВ – зелене гладеньке 3

2ааВв - зелене гладеньке

1аавв - зелене зморшкувате. 1

За генотипом розщеплення 9 : 3 : 3 : 1

З’являється 4 фенотипічних класи :

- жовте гладеньке,

- жовте зморшкувате, 2 нових фенотипічних

- зелене гладеньке класи

- зелене зморшкувате.

ІІІ Закон Менделя -в гібридах другого покоління при дигібридному схрещуванні ознаки успадковуються незалежно одна від одної і внаслідок цього з’являються 4 фенотипічних класи, серед яких 2 абсолютно нових.

 

ЗАДАЧІ.

1. Нормальна висота вівса домінує над гігантизмом, а раннє достигання над пізнім. Усі вихідні рослини гомозиготні і гени обох ознак містяться на різних гомологічних хромосомах. Які ознаки матимуть гібриди від схрещування вівса нормальної висоти раннього достигання з вівсом гігантської висоти пізнього достигання.

2. Схрещують гомозиготні рослини вівса нормальної висоти пізнього достигання і гігантської висоти раннього достигання. Визначити генотипи батьківських форм і написати схеми схрещування.

3. Схрещують дві рослини вівса гетерозиготні за першою ознакою нормальної висоти пізнього достигання з рослиною нормальної висоти раннього достигання. Визначити генотипи батьківських форм і гібридів і написати схеми схрещувань.

 

Домашнє завдання.

Задача.Схрещують дигетерозиготу овес нормальної висоти раннього достигання з гомозиготою за рецесивними ознаками -

Висоти пізнього достигання.

 

Тема: Виключення з законів Менделя.

 

Задачі на дошці і в зошитах

Опитування студентів:

- закони Менделя;

- гомозичата – гетерозиготна

- генотип – фенотип

- ген – хромосома.

 

План:

  1. Неповне домінування.
  2. Взаємодія генів.
  3. Множинна дія генів.

_________________________________________________________________________

 

1. Неповне домінування– це виключення з І закону Менделя – суть явища полягає в тому, що в F1 домінантний ген не повністю пригнічує прояв рецесивного гену, а має проміжний характер успадкування.

Зустрічається явище неповного домінування у рослин ( квіти – Нічна красуня, ротики, суниці, ридиска, малина, птахів (кури) і тварин (лисиці, норки, кролики).

Задача:

А – червоні квіти

а – білі квіти

1. Р: АА х аа

червоні білі

G: А ↔ a За генотипом розщеплення

F1: Аа 1:2:1

рожеві

2. Р: Аа х Аа За фенотипом розщеплення

рожеві рожеві 1:2:1

G: А ↔ А

а ↔ а

F2: АА , 2Аа , аа

червоні рожеві білі

Взаємодія генів проявляється у взаємному впливі декількох генів на прояв однієї ознаки (колір шкіри у людини), або різні модифікації одного гену визначають прояв однієї ознаки (групи крові у людини).

1.Кодомінування - групи крові у людини кодуються 1 геном I, який має три рівноцінних модифікації I 0, I А , I В .

I

 

 

I 0 I А I В

Групи крові людини:

І - О - I 0 I 0 - універсальний донор

ІІ - А - I 0 I А , I А I А

ІІІ - В - I 0 I В, I В I В

ІV - АВ - I А I В– універсальний реціпієнт

2. Кумулятивна полімерія. Колір шкіри у людини визначається 4 – ма полігенами:

1 – гени домінантні – чорний колір шкіри;

2 - гени рецесивні – білий колір шкіри.

Від шлюбу білих і негрів народжуються мулати. Аналіз потомства від шлюбу між мулатами дає розщеплення 1: 4 : 6 :4 : 1. Серед потомків наявні чорношкірі, світлошкірі, мулати, темні і світлі мулати.

 

Р ♀ А1 А1 А2 А2 х ♂ а1 а1 а2 а2

чорношкірий світлошкірий

G: А1 А2 а1 а2

F1: А1 а1 А2 а2 - мулат

Р ♀ А1 а1 А2 а2 х ♂ А1 а1 А2 а2

G ♀ ♂ А1 А2 А1 а2 а1 А2 а1 а2
А1 А2 А1 А1 А2 А2 А1 А1 А2 а2 А1 а1 А2 А2 А1 а1 А2 а2
А1 а2 А1 А1 А2 а2 А1 А1 а2 а2 А1 а1 А2 а2 А1 а1 а2 а2
а1 А2 А1 а2 А2 а2 А1 а1 А2 а2 а1 а1 А2 А2 а1 а1 А2 а2
а1 а2 А1 а2 А2 а2 А1 а1 а2 а2 а1 а1 А2 а2 а1 а1 а2 а2

F2: 1 А1 А1 А2 А2 - чорношкірий

2 А1 а1 А2 А2 – темний мулат

4 А1 а1 А2 а2 - мулат

2 А1 А1 А2 а2 - темний мулат

1 а1 а1 А2 А2 – мулат

2 а1 а1 а2 А2 – світлий мулат

2 а1 А1 а2 а2 – світлий мулат

1 а1 а1 а2 а2 – світлошкірий

1 А1 А1 а2 а2 -мулат

 

чорношкірий темний мулат мулат світлий мулат світлошкірий

 

ІІІ. Множинна дія генів – це явище, коли один ген впливає на розвиток не однієї ознаки, а на цілий ряд ознак організму.

Більшість рослин, що мають червоний, фіолетовий, або синій колір квітів (1 ознака визначається 1 геном) мають темно-фіолетовий відтінок листків, стебла, іноді плодів і кореневища.

 

 

Д/З.

1. У редиски коренеплід може бути довгим, круглим або овальним. Довгий коренеплід позначається але лема, а круглий – а. Які коренеплоди слід очікувати від схрещування круглих з овальними. Напишіть схему схрещування і підпишіть в F1 , усі фенотипи.

2. У батька І група крові, а у мами ІІІ (обидва варіанти). Чи може в такій сім’ї народитись дитина з І,ІІ групами крові?

3. Мама світлошкіра, а батько мулат. Чи може в такій сім’ї народитись чорношкіра дитина?

 

Тема: Закономірності мінливості.

План:

  1. Мінливість і види мінливості.
  2. Модифікаційна (неспадкова) мінливість.
  3. Спадкова мінливість (генотипна).

________________________________________________________________________

 

1. Мінливість– це загальна властивість організмів набувати нових ознак в процесі онтогенезу підвпливом генотипу і дій оточуючого середовища.

 
 
Мінливість

 

 


Неспадкова - модифікаційна Спадкова
  1. Визначена – групова
  2. Зміни
    Невизначена – індивідуальна

 

 

Модифікації

  1. Комбінативна
  2. Компенсаційна
  3. Корелятивна
  4. Мутаційна:
- Геномна - Хромосомна - Генна
 
 


Мутації, рекомбінації

 

 

  1. Модифікаційна мінливість – це зміна ознак і властивостей організму (фенотипу), спричинена факторами умов існування і не пов’язана зі змінами генотипу.

Характеристика мінливості:

  1. Визначена – групова – одноманітні зміни всіх особин потомства в результаті впливу визначених умов середовища : збільшення густини вовни в овець пов’язане зі зниженням t повітря, поява підшерстка у тварин з хутром із зниженням t.
  2. Невизначена – індивідуальна – поява в окремих особин наслідуваних відмінностей під дією невизначених факторів : поява пасма сивого волосся, посивіння.
  3. Властивості модифікацій:

- Ступінь вираження модифікації залежить від інтенсивності та тривалості дії чинника – загар у людини;

- Модифікації не успадковуються;

- Модифікації можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняється дія факторів, які їх викликали – зміна забарвлення хутра у сімських котів із зниженням t;

- Модифікації, які виникають на ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися протягом життя особини, але не успадковуються – висота кінцівок ВРХ в гірських районах.

  1. Норма реакції – це межі, у яких можлива зміна ознак у даного генотипу.
Вузька Широка
Ознаки, що мають першорядне значення для процесів життєдіяльності Ознаки не мають особливого значення для організму  
Вміст гемоглобіну в крові, вага серця, ШОЕ, концентрація лейкоцитів … Ріст, вага, колір волосся, колір шкіри.

Модифікація – це неспадкові зміни фенотипу, викликані різною інтенсивністю факторів оточуючого середовища. Можуть зникати (як загар), а можуть і триматися усе життя (коротконогість у ВРХ гірських регіонів).

Для вивчення мінливості певної ознаки складають варіаційний ряд: послідовність кількісних показників певної ознаки – варіантирозташованиху порядку їхнього зростання чи зменшення, що графічно відображається у вигляді варіаційної кривої . Варіаційна крива – це графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє як розмах цієї мінливості, так і частоту, з якою зустрічається окремі варіанти.за допомогою варіаційної кривої можна встановити середні показники та норму реакції тієї чи іншої ознаки.

3. Спадкова мінливість – зміни ознак і властивостей організму, зумовлені зміною генотипу, що зберігаються в ряді поколінь.

Характеристика мінливості:

1) Комбінативна мінливість, пов’язана з отриманням нових поєднань генів у генотипи, що призводить до виникнення нових ознак у наступних поколінь, внаслідок кросінговеру, або випадковому сполученні гамет при заплідненні. Спостерігаються у організмів, що розмножуються статево, або нестатево (бактерії).

2) Корелятивна мінливість – зміна структури або функції однієї частини тіла зумовлює зміну іншої – довжина шиї й ніг у водно-болотяних птахів.

3) Компенсаційна мінливість – розвиток одних органів або функцій є причиною пригнічення інших – зворотня кореляція між розвитком ніг у страусів та ківі та їхніми крилами.

4) Мутаційна мінливість пов’язана з виникненням мутацій:

Мутації (лат-зміна) – раптові стрибкоподібні стійкі зміни генотипу, що супроводжуються перебудовою, зміною кількості хромосом чи окремих генів під впливом мутацій.

Властивості мутацій:

- мутації виникають раптово , стрибкоподібні

- мутації – рідкі події

- мутації успадковуються, тобто стійко передаються з покоління в покоління

- мутації неспрямовані: мутувати може будь-яка ділянка, викликаючи зміни як незначних, так і життєво важливих ознак

- одні й ті самі мутації можуть виникати повторно

- за своїм проявом мутації можуть бути як корисними, так і шкідливими та нейтральними, як домінантними, так і рецесивними.

Значення мутацій:

1. мутації – джерело спадкової мінливості організмів, яке постачає матеріал для природного та штучного добору

2. мутації широко викоритовуються в селекції тварин, рослин та мікроорганізмів

3. штучні мутації викоритовуються при розробці генетичних методів боротьби зі шкідниками і хворобами цінних для людини видів+

Мутагени – фактори, що спричиняють мутації в організмі. Мутації можна викликати штучно :

фізичні хімічні біологічні
Різні види випроміню-вання, t, тиск Хімічні речовини – алкоголь, килоти, луги віруси

Різні види організмів і навіть різні особини одного виду відрізняються індивідуальною чутливістю до мутагенів. Проте – частота мутацій зростає, якщо дія мутагену сильніша й триваліша, для мутагенів не існує нижньої межі їхньої дії.

 

Класифікація мутацій:

Типи мутацій за рівнем виникнення:

- геномна – зміна кількості хромосом: поліплоїдія-кратне збільшення, анеуплоїдія –не кратне збільшення до гаплоїдного набору. зміни окремих генів

- хромосомна – зміни структури хромосом:

ü нестача – втрата кінцевої ділянки

ü делеція – втрата ділянки середньої частини хромосоми

ü дуплікація – повторення ділянки

ü інверсія – переворот ділянки хромосоми на 180

ü транслокація – обмін ділянками між негомологічними хромосомами.

- генні - зміни окремих генів – заміни азотистих основ, випадання або додавання нових

основ, зміна послідовності нуклеотидів у молекулі ДНК.

Типи мутацій за місцем виникнення:

1) соматичні – з’являються у нестатевих клітинах і передаються нащадкам при вегетативному розмноженні

2) генеративні – з’являються у статевих клітинах.

Типи мутацій за походженням:

1) спонтанні – виникають без наявних причин

2) індуковані – виникають під впливом мутагенних факторів – мутагенів+

Типи мутацій залежно від впливу на життєдіяльність організму:

1) летальні – призводять до загибелі

2) сублетальні – знижують життєдіяльність організму

3) нейтральні – за певних умов не впливають на організм

4) корисні – підвищують життєздатність організму.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.

1920-1921рр. М.І.Вавілов сформулював закон гомологічних рядів.  
Види та роди , генетично близькі, характеризуються подібними рядами спадкової мінливості.
Генетично близькі родичі мають спільне походження шляхом дивергенції від спільного предка. У родинах видів, що мають спільне походження, виникають і подібні мутації.
Закон гомологічних рядів дає можливість передбачити характер мінливості в споріднених видів, що полегшує пошук матеріалу для селекції.

 

Домашня робота:

Параметри порівняння Форми мінливості
Мутаційна Модифікаційна
Характер мінливості
Причини виникнення
Вплив мінливості на генотип та фенотип
Характер успадкування
Значення для організму
Еволюційне значення
Значення для селекції

 

 

Тема: Явище зчепленного успадкування (закон Моргана).

Генетика статі.

 

Самостіне рішення задач на дошці і в зошитах. Паралельно опитування студентів:

1) закон Моргана

2) виключення – гетерозигота

3) генотип – фенотип

 

 

План:

  1. Закон Томаса Моргана.
  2. Генетика статі.

______________________________________________________________________

 

1. ІІІ закон Менделя – це закон незалежного успадкування пар ознак, при чому, апельні гени, які визначають прояв кожної з пари ознак знаходяться на різних хромосомах в парі гомонологічних хромосом.

У 1911 р.Томас Морган досліджував, як успадковуються ознаки у ряді поколінь плодової мушки Дрозофіли.

 

Дрозофіла (ідеальний об’єкт для експеримів):

1) легко розводиться і утримується в лабораторії

2) розмножуються при температурі 250 С 10-15 днів

3) кількість хромосом 8 (4 пари).

 

Схрещуємо сірих самців, що мають нормальні крила (домінантні алелі) з самочками, що мають чорне тіло і вкорочені крила (рецесивні алелі).

 

сіре тіло чорне тіло

Р норм крила х вкороч. крила

F1 : сіре тіло (справджується І закон Менделя)

норм. крила

 

 

Р сіре тіло х сіре тіло

норм. крила норм. крила

 

F2 : сіре тіло сіре тіло чорне тіло чорне тіло

норм. крила, вкор. тіло норм крила вкор крила

41,5% 8,5% 8,5% 41,5%

 

Т. Морган припустив, що гени, які визначають забарвлення тіла і форму крил мушок, розташовні в одній хромосомі і при утворенні гамет успадковуються разом – зчеплено.

Відповідно, явище зчепленного успадкування полягає в тому, що при дигібридному схрещуванні гени, що розміщенні в одній хромосомі успадковуються зчеплено. Поява 2 нових фенотипічних класів в F2 зумовлена тим, що іноді в процесі І мітозу при утворенні гамет відбувається кросінговер – обмін ділянками між гомологічними хромосомами.

           
 
А
 
а
 
   


А а

А
А

 

В
в
В в в

нормальне

утворення гамет кросінговер при утвор. гамет

2. Генетика статі.

У роздільностатевих організмів (в тому числі і людини) співвідношення статей) становить 1:1. Хромосомний набір : статей у роздільностатевих організмівнеоднаковий.

Хромосоми, які представлені в обох статей однаковими парами – це аутосоми

Хромосоми, що визначають стать організму і відрізняються – статеві хромосоми.

 

Каріотип людини

46 хромосом

       
 
   

 


44 аутосоми 2 статеві хромосоми:

 

а) мають неоднакову кількіст генів

 

б) різні за величиною

в) негомологічні

 

«Х» хромосома ♀ «У» хромосома ♂
хх (різні) людина, ху птахи ху комахи хх плазуни

 

хх – гомогаметна стать

ху – гетерогаметна стать

Стать новонароджених організмів можна визначати за схемою:

Р ♀ ХХ х ♂ ХУ (людина)

22 аут + х

G Х Х G ♀22 аут + х22 аут + у

Х У

 

 

F1 : ХХ ХУ ХХ ХУ +22 аут + х 22 аут + х

♀ ♂ ♀ ♂22 аут + х 22 аут + у

 
 


44 аут + хх 44 аут + ху

Статеві хромосоми визначають не тільки стать людини. Успадкування ознак, які визначаються генами локалізованими в статевих хромосомах, називають зчепленними зі статтю успадкуванням. Так успадковуються різноманітні захворювання у людини (дальтонізм, гемофлія).

Ген дальтонізму (гемофілії) знаходиться в Х – хромосомі в рецесивному статні і при наявності домінантного алеля пригнічується у жінок непроявляється . В У – хромосомі алельного гена немає (оскільки в хромосомі відсутня половина алелей притаанних Х – хромосомі), то у чоловіків рецесивний алель проявляє свою дію – чоловіки хворіють.

Дген нормального зору

d- ген дальтонізму

 

G - ген нормального зсідання крові

д – ген гемофілії

________________________________________________________________________

Задача

Батько і мати мають нормальний зір.

Якої статі у них народиться діти і чи можуть народитись дальтоніки?

 

Дген нормального зору

d- ген дальтонізму

 

 

Д Д

1) Р Д Х

 

G: Д Д

Д -----

Висновок: на гемофілію, дальтонізм хворіють чоловіки, а жінки і носіями рецесивних генів і не хворіють, оскільки зародок d

d - життєздатними.

 

 

Для спорту проблема статі має велике значення. Рідко, але зустрічаються випадки участі в змаганнях жінок, в яким спостерігається не співвідношення між паспортною та генетичною статтю – «несправжній чоловічий гермафротизм». Для виключення цього вводиться статевий контроль – секс – контроль – який передбачає визначення статі.

 

Тема:

Селекція.

Селекція рослин і тварин.

План:

1. Завдання сучасної селекції.

2. Основні методи селекції рослин і тварин.

3. Біотехнологія.

 

1. Селекція(лат. – відбір, добір). Завдання селекції полягає в створенні нових і покращенні вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів.

Треба враховувати при проведенні добору:

- вихідну сортову й видову різноманітність рослин і тварин;

- спадкову мінливість (мутації) і роль середовища в розвитку і прояві ознак;

- закономірності успадкування при гібридизації;

- форми штучного добору, спрямовані на виділення і закріплення бажаних ознак.

 

Породою тварин або сортом рослин називають таку сукупність особи виду, яка штучно створена людиною і характеризується спадковими особливостями : продуктивністю, морфологічними і фізіологічними ознаками.

Штучний добір – добір, що свідомо або несвідомо проводить людина, коли добирає особи з ознаками, що її найбільш цікавими.

 

  1. Основні методи селекції рослин і тварин.

 

Методи селекції рослин Методи селекції тварин
1. Віддалена гібридизація – схрещуються рослини в межах виду, або різних видів одного роду: - тритікале (жито + пшениця) - помато (помідор + картопля) - редька + капуста. Гібриди безплідні, оскільки неможливий нормальний розвиток зрілих гамет.     капуста редька 18 хр. 18 хр.     - не гомологічні Капустно – редьковий гібрид (безплідний) Подолання безплідності у 1924 році Г. Д. Карпеченко.   2. Поліплоїдія - подвоєння або п - кратне збільшення хромосомного набору зиготи. Застосовується у виведенні більш врожайних сортів культурних рослин – помідори, гречка, суниці, цукрові буряки. Здійснюється внаслідок опромінення або дії рахітів.   3.Штучний добір. а) масовий добір – виділення з вихідного матеріалу групи особи, що мають бажані ознаки (перехресно- запильні рослини). Застосовуються багаторазово в ряді поколінь або одноразово ; б) індивідуальний добір - виділяють окремих особин з певними ознаками, виводять чисту лінію (4-5 поколінь близькоспоріднених схрещувань). Проводять спрямування двох чистих ліній – явище гетерозису різко зростає врожайність у F1 – гібриди, - в наступних поколіннях врожайність падає. 1. Неспоріднене схрещування – між особинами породи або між особинами різних видів тварин одної родини → гібриди безплідні родини а) віслюк + кобила → мул б) ослиця + жеребець → лошак в) вовк + собака → виродок г) зебра + кінь → гібрид д) рябчик + перепілка → гібрид   2. Близькопоріднене схрещування – вихідні форми близькими родичами і в 4 – 5 поколінні більшість ознак переходить в гомозичатий стан – чисті лінії. При схрещуванні особин з 2 чистих ліній проявляються явища гетерозису - покращення продуктивності і ознак (кури – бройлери, скоро стичні свині, м’ясні породи ВРХ).
Особливості
  1. Властиве статеве і нестатеве розмноження.
  2. Потомство численне.
 
селекції
  1. Властиве виключно статеве розмноження.
  2. Потомство численне.
  3. Враховується екстер’єр – сукупність ознак, зовнішніх форм і будову тіла.

 

  1. Біотехнологія– наука, яка вивчає біотехнічні методи розведення мікроорганізмів, грибів, вірусів.

Галузі господарства, де використовуються організми, що створені біотехнологічними методами:

- харчова:

а) хлібопечення

б) пивоваріння

в) виробництво спирту, вина

г) виробництво оцту

д) виробництво сиру

е) штучний білок, ікра, масло і т.д.

 

- медицина:

а) виробництво антибіотиків;

б) виробництво вітамінів

 

- хімічна:

а) екстракти рослин для миючих засобів, шампуней, порошків , парфуми і т. д.

 

Методи селекції мікроорганізмів :

1) виділяють раси і створюють найактивніші штампи цих рас;

2) метод експериментального створення мутацій УФ, ІФ, рентгенівським опроміненням – збільшується ч (мутацій).

 

Тема:

Генетика людини і методи її вивчення.

Спортивний добір.

План:

  1. Генетика людини та методи її вивчення.
  2. Складові хвороби людини.
  3. Шкідливий вплив алкоголю та наркотиків на спадковість.
  4. Спортивний добір.
  5. Прогнозування спортивних досягнень.

 

1. На початку 2000 року президент США заявив, що повністю розшифрований геном людини – відомо який ген визначає яку ознаку. Над цим проектом працювало дуже багато вчених з різних країн світу. Але керувати генами в організмі людини, виявляти зміни і ліквідовувати їх в генах та ДНК вчені ще на сьогоднішній день не можуть. Кожна людина на генетичному рівні є індивідуальною (виключення – одно яйцеві близнюки після народження, якщо вони не змінюються). Тому, генотип усіх людей на планеті мають свої спеціфчні особливості.

Методи вивчення генетики людини:

1. Генеалогічний метод – вивчення і дослідження ознак або якостей в родоводі людини за якомога більшу кількість поколінь. Складається генетичне дерево і досліджується , як успадковуються ознаки ( музикальність, спортивність, нахил до мистецтва, цукровий діабет, вроджена глухота, деякі форми шизофренії).

Задача.

У батька і матері карі очі. У них двоє дітей – дівчинка голубоока і хлопчик з карими очима. У батьків жінки були карі очі, а у батька чоловіка очі голубі, а у мами – карі. Складіть генетичне дерево, визначте генотип усіх членів родини, якщо каро окість – це домінантна ознака.

 

 

А – карі очі -

 

а - голубі очі -

 

2. Близнюковий метод - вивчається розвиток ознак у близнюків:

- однояйцевих;

- сіамських;

- двояйцевих.

 

3. Цитологічний - вивчається хромосомні і генні зміни – мутації в геномі і каріоті людини

а) досліджуються синдроми – хромосомні мутації

б) досліджуються генні мутації і хвороби, що з ними пов’язані (альбінізм, дальтонізм).

4. Біохімічний – вивчається порушення нормального обміну речовин (цукровий діабет).

2. Спадкові захворювання людини.

 

1). Синдром Дауна – трисоніл по 21 парі

хромосоми – 47 хромосом.

Хворіють як чоловіки так і жінки.

Симптоми – фізична і розумова відсталість, великий язик, монголоїдна форма обличчя, велика зіниця і поперечна складка на долоні.

Причини:

1) зачаття дитини в стані глибокого алкоголічного сп’яніння;

2) народження першої дитини після 40 років;

3) народження дитини сім’єю в якій хтось з батьків хворіє на даний синдром.

На Україні УЗД визначає синдром Дауна на 5 місяці вагітності – жінці, як правило, рекомендують не народжувати дитину. В США діагностують на 5 – ому тижні вагітності і є можливості корегувати кількість хромосом у зародка.

2). Синдром Клайнфельтера – хворіють - оскільки + 45 хромосом – 1 х –статева хромосома.

Симптоми – фізична і розумова відсталість, криловидна шия, безплідні, довго не живуть (30 – 35 років).

3). Синдром Тернера - Шерешевського - хворіють ♂ -оскільки + 47 хромосом – ХУХ – статеві.

Симптоми – фізична і розумова відсталість, жіноча статура, безплідні, довго не живуть – (28 – 30 років).

3. Шкідливий вплив:

1). Алкоголь: - психічна і фізична відсталість у дитини

- якщо п’є під час зачаття то 50 – 60 %, що дитина народиться розумово відсталою;

- неможливість досягнення високих спортивних результатів;

- алкогольна залежність передається по спадковості.

2). Куріння: - народження дітей з фізичними і розумовими вадами .

3). Наркотики: - токсичні речовини:

- народження дітей, як правило з фізичними вадами, але частіше ці діти є мало життєздатними.

 

Профілактика генетичних захворювань:

1). діагностика захворювань

2). вивчення родоводу сім’ї

3). не зловживанням алкоголем, курінням

4). не вживанням наркотиків і токсичних речовин

5). не перевантажувати організм

6). По можливості чистити організм від радіонуклідів і зашлакування.

4. Для спортивного відбору використовуються педагогічні (тестування), психологічні, медико – біологічні (включаючи морфофункціональні ознаки),

Спортивний відбір вимагає створення людині спортсмена даної спеціалізації, тобто набору ознак, які визначають спортивну результативність:

- довжина тіла

- м’язова маса і т.д..

Для побудови моделі спортсмена потрібно кількісно оцінити значення кожної ознаки, визначити еталони значення людських ознак, які треба поділити на ті, що досяглися під впливом тренувань і ті, що не залежать від тренувань, а є генетично обумовленими.

+ такі форми спортивного відбору:

1) Констатуюча – пошуки ведуться серед сформованих спортсменів найбільш підготовлених для виступу у відповідному змаганні і ведуться пошуки найбільш перспективних спортсменів для підведення їх до піку спортивної форми з врахуванням майбутнього змагання, або найбільш відповідних складу команди. Враховуються стан готовності до досягнення високих спортивних результатів на даний момент часу;

2) Прогностична – ведуться пошуки серед не спортсменів та спортсменів, які тільки формуються, тих, що володіють потенційно високими руховими якостями чи морфологічними характеристиками, що відповідають вимогам певного виду спорту. Використовуються чистичні маркери, що пов’язані з розвитком рухових якостей, хромосом ростових процесів, строками статевого дозрівання.

3) Стихійний спортивний відбір.

 


Читайте також:

  1. II. Організація і проведення спортивних походів
  2. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
  3. Багатокрокове прогнозування
  4. Багатокрокове прогнозування з перенавчанням нейромережі на кожному кроці прогнозу
  5. Бюджетне планування та прогнозування.
  6. Бюджетне прогнозування
  7. Визначення потреби організації у персоналі як основа для прогнозування і планування його розвитку
  8. ГОМЕОСТАЗУЮЧА РОЛЬ САС В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ ДО СПОРТИВНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
  9. Добре, якщо туристи займаються в одній зі спортивних секцій – легкоатлетичній, лижній й т.д.
  10. Досвід бюджетного прогнозування.
  11. Екологічне прогнозування
  12. Елементи спортивних ігор. Рухливі ігри.




Переглядів: 1189

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Будова хромосоми. | Методичні вказівки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.044 сек.