• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Розпізнавання істинних і підроблених документів

Види підробок. Підроблення офіційного документа полягає у виготовленні фальшивого документа, близького до оригіналу, внесенні в справжній документ неправдивих відомостей підчи­щанням, травленням, дописуванням чи додруковуванням на друкарській машині.

Підробка документа може бути повною або частковою.

Повна підробка — це коли підроблені документи (виготовлені «з нуля») подають від імені конкретної установи, організації, підприємства, фірми або приватної особи. При цьому підроблюють: бланк, друкарський шрифт, захисні знаки, почерк, підписи, відбитки печаток і штампів та інші необхідні реквізити документів.

До найпоширеніших способів повного підроблення бланків документів належать: • друкування їх із набору друкарського шрифту, з кліше, виконаних уручну (гравіруванням на металі, оргсклі чи вирізуванням на гумі); • виготовлення фотомеханіч­ним (фотоцинкографічним) способом, із форм офсетного друку Одержаних у результаті фотохімічної обробки, засобами електртипографії.

Іноді бланки документів підробляють світлокопіюванням із подальшим дорисовуванням, а також безпосереднім рисуванням усіх реквізитів документів.

До способів часткового підроблення документів належать підчищання, дописування, травлення, змивання тощо.

Підчищанням називають механічне знищення штрихів, наприклад стирання за допомогою загостреного твердого предмета (бритви, голки) або гумки. Таким способом можуть бути ліквідовані елементи іир, цифр, інших знаків, фрагменти тексту, відбитків печаток штампів) тощо.

Під дописуванням розуміють зміни первісного змісту документа внаслідок унесення нових літер, цифр або інших елементів, слів і сполучень на вільні місця в документі між окремими знаками, словами, доповнення слів, цифр над рядком або на вільному місці в рядку, а також дорисовування (наприклад, цифра «1» замінюється на цифру «4» або «7», літера «о» — на «а» або «д»).

Під травленням розуміють цілковите або часткове знищення запису в результаті хімічної взаємодії між барвником штрихів деякими реактивами (розчинами кислот). Найчастіше травленню піддають документи, виготовлені на високоякісному папері: атестат, диплом, свідоцтво про народження, свідоцтва про укладення шлюбу, листки непрацездатності, посвідчення тощо.

Змивання полягає в знищенні записів документів за допомогою різноманітних розчинників.

Відбитки печаток і штампів підробляють такими способами

• відтворюють рисунок печатки від руки на самому документі;

• виконують відбиток за допомогою підробленого кліше або переносять відбиток з якогось оригінального зразка на підроблений документ копіюванням.

Ознаки підробок документів. До характерних ознак підробленні документів, виготовлених із друкарського набору, належать:

• удавленість штрихів тексту в папір (за високоякісного друкування) та збільшення шару фарби по їх контуру;

• невідповідність підробленого бланка оригіналові;

• відхилення в наборі (у форматі набору, відстані між літерами, рядками, використання іншого шрифту);

• нерівномірна забарвленість відбитка (через те, що деякі літери набору «запали» — розташовані у формі нижче за інші);

• орфографічні помилки, перевернуті літери або літери з іншого шрифту.

В разі друкування документів із форм офсетного друку, які виготовлено фотохімічним способом, буде рівномірне накладення фарби, однакова товщина шару фарби в штрихах.

Для рисунків і текстів, відтворених фотографічним способом, характерним є відхилення загальних розмірів зображення через недотримання масштабу під час фотографування.

Як розпізнавати документи?

Унаслідок будь-якого підчищання більшою чи меншою мірою руйнується поверхневий шар паперу, що проявляється в утраті глянцю, підвищенні гігроскопічності, пошкодженні волокон, інтенсивне підчищання спричиняє стоншенню паперу. Під час підчищання разом із верхнім шаром паперу знищуються або пошкоджуються лінії захисної сітки, друкарського лініювання, штрихи первісного тексту. Спостерігається різниця в розташу­ванні окремих записів у тексті, в пробілах між літерами, словами, рядками.

Здебільшого підчистки можна виявити, оглянувши документ не­озброєним оком або через лупу. Стоншення паперу виявляється оглядом його на просвіт. У криміналістичних лабораторіях вико­ристовують також спеціальні методи: фотографування при боко­вому освітленні й на просвіт; огляд в ультрафіолетових променях; обкурювання парами йоду та ін.

До ознак дописування належать:

• різниця в кольорі й у відбитках штрихів старих і нових записів;

• зменшені або збільшені пробіли між літерами, словами, ряд­ками;

• невиправдані скорочення.

Іноді дописки можна виявити, уважно вивчивши зміст документа з урахуванням зв'язку між окремими його реквізитами, і знайшовши протиріччя.

До ознак травлення належать:

• поява на папері матових зон, жовтих плям;

• пошкодження паперу хімікаліями;

• знебарвлення або зміна кольору захисної сітки та лініювання;

• наявність на документі залишків речовин, які використовува­лися під час травлення.

Аби розпізнати підробку відбитка печатки або штампа, слід ураховувати, що печатки й штампи, які виготовлено в спеціа­лізованих майстернях, за ознаками відповідають промисловій стандартній продукції (текст набирається з друкарського шрифту, кожен тип шрифту має стандартний розмір і певний рисунок знаків). Підроблені ж кліше печаток і штампів найчастіше виготовляються вирізуванням на гумі, шкірі, деревині, м'яких металах тощо. їхні відбитки характеризуються: • неправильністю геометричних форм;

• нерівністю ліній, рамок і кіл; • нестандартністю шрифту; • неодна­ковістю розміру й рисунка одних і тих самих знаків у одному надписі;

• нерівномірністю товщини штрихів; • нерівністю країв штрихів,

• нерегулярністю інтервалів; • неправильністю зображення герба, емблеми тощо.

Слід також зважити на те, що сучасні комп'ютерні технології дають змогу виготовляти підроблені документи високої якості, й неспеціалістові розпізнати їх дуже складно.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке документ?

2. На які класи поділяються документи?

3. Що таке уніфікація?

4. Що таке трафаретизація?

5. Що таке стандартизація?

6. Як розпізнати істинних і підроблених документів?

Рекомендована література для опрацювання :

1. ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення.

2. ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови.

3. ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення.

4. ДК 010-99 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД).

5. ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.

6. Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. - К.: Сталкер, 1997.- 349 с.

7. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посіб. - К.: Либідь, 1998.- 256 с.

8. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і допов.- К.: Либідь, 2000.- 284 с.

9. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Навч. посіб. для вищ. і серед. спеціальн. навч. закладів. - Х.: Торсінг, 2001.- 384 с.

10. Молдаванов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ: Зразки найважливіших документів укр. мовою. - К.: Техніка, 1992.- 399 с.

11. Паламар Л.М., Кацовець Г.М. Мова ділових паперів. - К.: Либідь, 1995.- 207 с.

12. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посіб.- 3-тє вид., перероб. і допов. - К.: Либідь,1998.- 296 с.

13. Палеха Ю.І. Управлінське документування. В2 ч. / Європейський університет. – К.: Європ. ун-т, 2001-2002.

Змістовий модуль (тема) №3 Загальні норми і правила складання документів.

1.Формуляр-зразок організаційно-розпорядчих документів;

2.Оформлення реквізитів на документах;

3.Виготовлення копій документів.

1.Формуляр-зразок організаційно-розпорядчих документів.