ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ ECTS. Як призначаються кредити ECTS для розділів курсу?

Кредити ECTS потрібнорозподіляти за принципом «від найбільшого до найменшого».

За відправну точку потрібно брати повну структуру програми і звичайну модель курсів, які студент повинен буде пройти у навчальному році, щоб завершити кваліфікацію в рамках офіційної тривалості навчання. Розподілення кредитів для індивідуальних блоків курсу на основі принципу «від найменшого до найбільшого» є дуже складним і може збільшити кількість кредитів до 60 на рік, роблячи, таким чином, перезарахування кредитів дуже важким.

Необхідно уникати використання дробових чисел у рейтингах кредитів (наприклад, 1,82 кредитів) або, принаймні, обмежувати до використання половинок кредитів. Хоча з математичної точки зору це, можливо, і правильно, така точність може створити проблеми, оскільки навряд чи більшість навчальних закладів вважатимуть за необхідне визначати кредити з такою точністю.

Процес призначення кредиту ECTS спонукає заклади широко охарактеризувати структури своїх навчальних програм, але не вимагає ніяких змін для тих структур. За певних обставин призначення кредиту ECTS може бути простою математичною чи механічною дією, за інших воно спочатку може викликати потребу у важливих переговорах на рівні факультету чи закладу.

У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівноважливими, або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, все, чого вимагається, – це застосувати коефіцієнт конверсії. Наприклад, норвезька ступенева система є модульною і кредитною, що базується на 20 кредитах на навчальний рік. Щоб конвертувати норвезькі кредити у кредити ECTS, треба просто помножити числову величину норвезького кредиту на коефіцієнт 3, щоб одержати еквівалент оцінки кредиту ECTS.

Для інших систем кредитів, що базуються виключно на годинах аудиторної роботи, застосування коефіцієнта конверсії може ще бути доречним, за умови врахування усіх інших вищеназваних елементів навчального навантаження.

Концепція ECTS повинна забезпечувати гнучкість, і це стосується розподілення кредитів. До компетенції закладів належить демонстрація цілісного підходу до розподілення кредитів між схожими програмами навчання.

Про переведення в кредити нормативів державного освітнього стандарту.

Визначення вихідних умов для переведення у кредити нормативів державного освітнього стандарту. У ДОС нормативне загальне навантаження включає аудиторну і самостійну роботу, а в деяких освітніх програмах і екзаменаційну сесію. Цьому принципу побудови ДОСів найбільшою мірою відповідає система ЕСТS, у якій нарахована кількість кредитів відображає загальне навантаження студента, включаючи аудиторне навантаження (лекції, практикуми, семінари), самостійну роботу, усі види робіт з перевірки знань, усі види практик та підсумкову атестацію. За повний академічний рік стаціонарного навчання нараховується 60 кредитів. Загальна кількість кредитів, потрібна для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів таким чином складатиме: бакалаврат – 240 кредитів, спеціаліст – 300 кредитів, магістр – 360 кр. Розрахунки проведено, взявши за основу наступні положення.

1. Кредити нараховуються за всі види обов’язкового навчального навантаження, передбаченого стандартом, а саме: навчальні дисципліни, включно з усіма видами контролю; практики; підсумкова атестація.

2. Кредити, які відображають трудомісткість факультативів, не входять у нормативну кількість кредитів, рівну 240 кредитам.

Відповідно до цього загальне навантаження студентів, яке відповідає 240 кредитам, дорівнює нормативному терміну навчання (4 роки = 208 тижнів) з вираховуванням тривалості канікул і часу, відведеного на факультативи.

При визначенні ціни кредиту враховували тривалість канікул у 40 тижнів, разом із тривалістю післядипломної відпустки (8 тижнів).

Таким чином трудомісткість навчання складає 208-40=168, в аудиторних годинах:168 Х 54 = 9072 години (54 години – максимальне тижневе навантаження студента).

Час відведений на факультативи, у всіх стандартах встановлено у 450 годин на рік, тому відповідно, трудомісткість навчання без урахування факультативів, яка відповідає 240 кредитам, становитиме (в ак. годинах): 9072 – 450 = 8622 ак.год.

Маємо: 240 кредитів = 8622 акад. год і відповідно, навантаження, яке відповідає одному кредиту (ціна кредиту) дорівнюватиме:

8622: 240 = 35,9 акад. годин, після округлення до цілого числа маємо 36 акад. годин – ціна одного академічного кредиту.

Отримана величина є дуже зручною для розрахунків, оскільки один тиждень у цьому випадку відповідає 1,5 академічним кредитам, що спрощує нарахування кредитів за практики та підсумкову атестацію.

Підхід до врахування трудомісткості екзаменаційних сесій.

Один з варіантів розрахунку кредитування трудомісткості сесій – відведення на сесію парної кількості тижнів і прирівнювання одного екзамену до 36 годин, тобто до однієї залікової одиниці (3 дні підготовки до іспиту і 1 день на його складання за умов навантаження 9 ак. годин на день).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №4	\|	ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ECTS

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.