ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА НОРМАТИВНИХ АКТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД, ВІДОМЧИЙ, РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Органи державного нагляду за охороною праціє незалежними від державних адміністрацій, господарських, громадських і політичних організацій і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори або контролери органів державного нагляду мають право:

- відвідувати в будь-який час підприємства, що контролюються, перевіряти стан охорони праці, знайомитися з документацією та отримувати інформацію і пояснення роботодавця з питань, що перевіряються тощо;

- видавати керівникам підприємств, керівним посадовим особам міністерств, комітетів, об'єднань підприємств та ін., відповідальним за охорону праці працівникам держадміністрацій приписи (розпорядження), обов'язкові для виконання про виявлені порушення і недоліки в галузі охорони праці і про строки їх усунення;

- призупиняти роботу підприємства або об'єкту, де виявлені небезпечні для життя та здоров'я працюючих порушення норм і правил охорони праці;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

- подавати позов до прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності винних у порушенні вимог охорони праці, що призвело до матеріальних збитків або завдало шкоди працюючим;

- надсилати роботодавцям або відповідальним посадовим особам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді або про накладання на них стягнення за порушення вимог охорони праці.

Відомчий контрольздійснюють вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об'єднання підприємств та ін.) та посадові особи держадміністрацій, що відповідають за охорону праці в регіоні. Ці організації та посадові особи мають адміністративну владу, якою можуть скористатися в разі виявлення порушень законодавства, правил та норм з охорони праці.

Регіональний контрольздійснюють місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб,

відповідальних за охорону праці у певному регіоні.

Громадський контрольздійснюють професійні спілки та їх об'єднання через свої виборні органи і представників (контролерів), а в разі відсутності профспілки - уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, які мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, цехів, відділів та інших підрозділів підприємств, інформувати роботодавця про виявлені недоліки і вносити пропозиції по усуненню виявлених порушень.

Уповноважені особи (контролери) повинні пройти навчання з питань охорони праці і трудового законодавства. Вони звільняються на час навчання від своїх безпосередніх трудових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати, що зазначається в колективному договорі. Уповноважені особи (контролери) діють відповідно до Типового положення, затвердженого Держнаглядохоронпраці і погодженого з профспілками.

Представники профспілок, вибрані на загальних зборах профспілок підприємства мають право перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику звіт про виявлені порушення і вносити пропозиції щодо покращення умов праці, пожежної безпеки, соціального стану та ін. Вимагати від роботодавця виконання прийнятих програм, планів, заходів із питань охорони праці й пояснення по цим питанням.

Трьохступеневий адміністративно-громадськийконтроль за охороною праці на виробництві здійснюється за такою схемою:

- 1 ступінь - протягом робочої зміни або робочого дня контролю ється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та уповноважений найманих працівників з питань охорони праці, який обраний зборами трудового колективу цеху, дільниці тощо. Усі виявлені порушення усуваються, а ті, що не можливо виправити силами контролюючих, занотовуються в журнал контролю і доповідаються вищому керівництву. Керівник виробничої дільниці не рідше одного разу на місяць подає керівникові галузі звіт встановленої форми з пояснювальною запискою про проведену роботу з охорони праці;

- 2 ступінь - здійснюється контроль кожного структурного підрозділу головним спеціалістом, начальником цього структурного підрозділу (цеху, відділу, дільниці) і уповноваженою особою найманих працівників з питань охорони праці або представником профспілки підприємства чи структурного підрозділу у присутності спеціаліста з охорони праці не рідше одного разу на тиждень. Недоліки або порушення вимог охорони праці, виявлені при 1 та 2 ступенях контролю, ліквідуються, а за неможливості записуються в журнал контролю і доповідаються вищому керівництву підприємства;

- З ступінь - здійснюється один раз на місяць чи квартал (або в інший термін, визначений колективним договором) в обсязі кожного робочого місця комісією, яку очолює керівник підприємства.

В склад комісії входять спеціаліст з охорони праці, начальник пожежно-сторожевої охорони, відповідні керівники галузей виробництва, енергетик, медичний працівник, відповідні керівники підрозділу та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці або представники профспілки підприємства.

Контролюючі знайомляться з записами журналу контролю по стану охорони праці, складається акт по виявлених недоліках. Виявлені порушення обговорюються на розширеній раді підприємства, де розробляються заходи по їх усуненню, що передбачають оперативні дії, або вносяться до поточних чи довгострокових планів розвитку та реконструкції підприємства, або записуються до колективного договору. Виявляються винні за виявлені порушення особи. Призначаються відповідальні за виконання затверджених заходів по нормалізації стану охорони праці на підприємстві.

Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючих і відповідного метрологічного забезпечення, що містить методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних факторів виробництва, призначені для визначення безпеки промислового обладнання та технологічних процесів

Обов'язкова участь профспілки або членів трудових колективів ї будь-яких установ та закладів у створенні здорових і безпечних умов І праці зумовлює необхідність системи стимулювання діяльності за І сумлінність і покарання за невиконання вимог законодавства та І нормативних документів з охорони праці.

На всіх підприємствах України повинні діяти стандарти безпеки 1 праці, що встановлюють систему показників, за якими підраховується стан охорони праці структурних підрозділів та підприємства в цілому, визначаються переможці, і здійснюється їх матеріальне заохочення. Види заохочення та суми премій визначають профспілки, трудові колективи та керівництво підприємства, про що занотовується в колективному договорі (угоді) або в трудовому договорі.

Порушення нормативних актів з охорони праці, створення іерешкод для діяльності посадових осіб і органів державного нагляду, громадського та регіонального контролю передбачає покарання у вигляді штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від виду та наслідків порушення (див. табл.1.1).

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників, обмеження (позбавлення) волі, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю за порушення законодавчих і яормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до кримінального Кодексу України (ст. 271, 272, 273, 275) та кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 9, 27, 36, 38,39,41,93,94, 188-4,231).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ	\|	МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУОП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.