МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з фізіологічним, епідемічним, ендемічним, епідеміологічним значенням води, з результатами техногенного забруднення питної води, з гігієнічними вимогами до питної води та основними етапами покращання якості питної води на водопровідній станції, засвоюють методику гігієнічної оцінки якості питної води і санітарного обстеження джерел водопостачання, вивчають основні показники Державних санітарних правил і норм “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною, з державним санітарно-епідеміологічним наглядом за господарсько-питним водопостачанням (запобіжний та поточний санітарно-епідеміологічний нагляд), розв’язують ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

Гігієнічне значення води визначається насамперед фізіологічною потребою в ній людини.

Вода, як повітря і їжа, є одним із найважливіших елементів зовнішнього середовища, без якого неможливе життя. Людина без води здатна прожити лише 5-6 діб, адже її тіло в середньому на 65% складається з цієї речовини. Без води не відбувається жоден біохімічний, фізіологічний та фізико-хімічний процес обміну речовин та енергії: неможливі травлення, дихання, анаболізм (асиміляція) та катаболізм (дисиміляція), синтез білків, жирів, вуглеводів із чужорідних білків, жирів, вуглеводів харчових продуктів.

За допомогою води в клітини організму надходять пластичні, біологічно вкрай потрібні компоненти та енергетичні матеріали, виводяться з нього продукти обміну. Вода сприяє збереженню колоїдального стану живої плазми. Вода і розчинені у ній мінеральні солі підтримують найважливішу біологічну константу організму – осмотичний тиск крові й тканин. У водному середовищі створюються належні рівні лужності, кислотності, гідроксильних та водневих іонів. Вода забезпечує кислотно-основний стан в організмі, впливаючи на швидкість та напрямок біохімічних реакцій, бере участь у процесах гідролізу жирів, вуглеводів, гідролітичного й окисного дезамінування амінокислот та в інших реакціях. Вода є основним акумулятором тепла, яке утворюється в організмі в процесі екзотермічних біохімічних реакцій обміну речовин.

Крім того, випаровуючись із поверхні шкіри й слизових оболонок органів дихання, вода бере участь у процесах тепловіддачі, тобто у підтриманні температурного гомеостазу.

Потреба організму у воді задовольняється головним чином за рахунок питної води, напоїв та продуктів харчування, особливо рослинного походження. Фізіологічна добова потреба дорослої людини у воді (за відсутності фізичнихнавантажень) у регіонах з помірним кліматом орієнтовно становить 1,5-3 л.

Роль води у механізмі передачі збудників кишкових інфекцій, виникненні епідемій та пандемії людство усвідомило значно раніше, ніж відкрили патогенні мікроорганізми.

Найбільш масові водні епідемії знайтяжчими наслідками порушення громадського здоров’я пов’язані з можливістю поширення з водою збудників кишкових інфекцій, яким притаманний фекально-оральний механізм передачі.

Загалом, до числазахворювань, які можуть виникати внаслідок споживання недоброякісної води, необхідно віднести:

1. Інфекційні хвороби бактеріальної природи(холера, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія, паратифи, бруцельоз, лептоспіроз, псевдотуберкульоз, чума, туляремія тощо);

2. Вірусні захворювання(вірусний гепатит, полiомiелiт, адено—, рео— та ентеровiруснi iнфекцiї);

3. Протозойні інфекції(балантадiоз та амебна дизентерія);

4. Гельмінтози(аскаридоз, дифiлоботрiоз, шистосомоз, лямблiоз, анкiлостомідоз тощо);

5. Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:

а) Захворювання, що виникають внаслідок споживання води, яка має високу (сечокам’яна, нирковокам’яна, жовчокам’яна хвороби, подагра) або, навпаки, низьку твердість (сердцево-судинні захворювання, остеопоротичні змiни у кiстковій системi);

б) Захворювання, зумовлені високим вмістом у воді речовин азотного походження(водно-нітратна метгемоглобінемія тощо);

в) Біогеохімічні ендемії(флюороз, карiєс, ендемiчний зоб, молiбденовий артрит або ендемiчна подагра, ендемiчна “уровська” хвороба, борний ентерит тощо);

г) Захворювання, що пов’язані з наявністю у питній воді токсичних хімічних речовин(“копитна хвороба” (Аs),отруєння свинцем (Pb), хвороба ітай-ітай (Сd), хвороба Міномата (Hg), хвороба Юшо (поліхлорбіфеноли) тощо).

Разом з тим експертами ВООЗ запропонована наступна класифікація інфекційних хвороб в механізмі передачі яких бере участь вода:

І. Хвороби, які виникають унаслідок використання забрудненої води для питних потреб:

1. Кишкові інфекції (провідний механізм передачі – фекально-оральний):

а) бактеріальної природи: холера, черевний тиф, паратифи А і В, дизентерія, коліентерит, сальмонельоз;

б) вірусної етіології: вірусний епідемічний гепатит А, або хвороба Боткіна, вірусний гепатит Е, поліомієліт та інші ентеровірусні інфекції, зокрема Коксакі та ЕСНО (епідемічна міалгія, ангіна, грипоподібні і диспепсичні розлади, серозний менінгоенцефаліт), ротавірусні хвороби (гастроентерит, інфекційний пронос);

в) протозойної етіології: амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз.

2. Інфекції дихальних шляхів, збудники яких інколи можуть поширюватися фекально-оральним шляхом:

а) бактеріальної природи (туберкульоз);

б) вірусної етіології (аденовірусні інфекції, зокрема ринофарингіт, фарингокон’юнктивальна гарячка, кон’юнктивіт, ринофаринготонзиліт, риніт).

3. Інфекції шкіри та слизових оболонок, які можуть мати фекально-оральний механізм передачі (сибірка).

4. Кров’яні інфекції, які можуть мати фекально-оральний механізм передачі (Ку-гарячка).

5. Зооантропонози, які можуть мати фекально-оральний механізм передачі (туляремія, лептоспіроз та бруцельоз).

6. Гельмінтози:

а) геогельмінтози (трихоцефальоз, аскаридоз, анкілостомідоз);

б) біогельмінтози (ехінококоз, гіменолепідоз).

ІІ. Хвороби шкіри і слизових оболонок, які виникають унаслідок контакту із забрудненою водою: трахома, проказа, сибірка, контагіозний молюск, грибкові захворювання (епідермофітія мікози тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Задача 3	\|	III. Захворювання, які зумовлюють гельмінти, що живуть у воді: (шистосомоз, дракункульоз, або ришта).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.