• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика вимірювання та гігієнічної оцінки хімічного забруднення виробничого повітря

Для здійснення гігієнічної оцінки особливостей забруднення атмосферного повітря, повітря жилих приміщень та повітря робочої зони виробничих підприємств використовуються дві групи методів – лабораторні та експресні.

До числа найбільш поширених лабораторних методів відносять аспіраційний метод відбору проб, сутність якого полягає у протягуванні за допомогою водяного аспіратора (рис. 3), пилососа, або електроаспіратора (рис. 3) певного об'єму повітря через елективні поглинаючі розчини та вміщені у поглинаючі прилади різних конструкцій. Досліджуване повітря через довгу трубку такого приладу потрапляє у поглинаючий розчин, а потім через коротку трубку витягується аспіратором. Використовують також кристалічні поглинаючі реактиви, які вміщують у спеціальні трубки – алонжі певної форми.

Кількість протягнутого через поглинаючий розчин або алонж повітря визначається за допомогою газового лічильника, рідинного реометра або кулькового ротаметра, які визначають швидкість аспірації повітря у л/хв. Лічильник або реометр підключаються послідовно між поглинаючим приладом і аспіратором.

Проби повітря для проведення лабораторного аналізу можна відбирати також у судини певної ємності, продуваючи їх повітрям досліджуваного приміщення. Для цього використовують газові піпетки, сулії тощо.

Для експресних методів використовуються універсальний газоаналізатор УГ-2 (рис. 4), газоаналізатор ГМК-3 та ряд інших приладів.

Рис. 3. а- водяний аспіратор(1), з’єднаний гумовими трубками (2) з поглинаючими приладами;

б- елекроаспіратор “Ліо”: 1 - колодка для приєднання до приладу електричного шнура; 2 - тумблер для ввімкнення і вимкнення приладу; 3 - гніздо запобіжника; 4 - запобіжний клапан для запобігання перевантаження електродвигуна; 5 - ручка вентилів ротаметрів; 6 - ротаметри; 7 - штуцери для приєднання гумових трубок поглинальних приладів; 8 - виїмка для заземлення.

Рис. 4. Універсальний газоаналізатор УГ-2 з колористичною лінійкою

Найбільш поширеним приладом, що використовується для оцінки хімічного забруднення виробничих приміщень є універсальний газоаналізатор УГ-2. Принцип роботи газоаналізатора – лінійно-колористичний: концентрацію хімічного забруднювача повітря визначають за довжиною забарвлення індикаторного кристалічного реактиву у скляній трубці після протягування через нього певного об’єму досліджуваного повітря. Індикаторну трубку з реактивом накладають на колористичну лінійку, яка додається до приладу для кожного забруднювача повітря. На лінійці нанесені концентрації досліджуваної речовини в мг/м³.

Прилад дозволяє визначити наявність і концентрацію 14 хімічних забруднювачів, які найчастіше зустрічаються в промисловому виробництві: аміак, ацетон, ацетилен, бензин, бензол, ксилол, окис вуглецю, окиси азоту, сірчаний ангідрид, сірководень, толуол, вуглеводні нафти, хлор, етиловий ефір.

Для виконання аналізу готують індикаторні трубки з кристалічними реактивами, які додаються до приладу. Далі безпосередньо на місці дослідження (в цеху, на робочих місцях, в місцях викидів забруднень), використовуючи шток з відповідним для даного аналізу об’ємом повітря, приведеним на одній з чотирьох граней, витискують повітря з повітрязабірного сифону (гумова камера, розтягнута пружина). Після цього приєднують до гумової трубки приладу відповідну індикаторну трубку і протягують через неї необхідний об’єм повітря, звільнивши шток від защіпки що утримує. Після цього індикаторну трубку накладають на колориметричну лінійку і за довжиною частини реактиву, яка змінила колір (потемніла), визначають концентрацію досліджуваного забруднювача.

В таблиці 1 наведені граничнодопустимі концентрації провідних шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Таблиця 1

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. I підготовка їх до завантаження у повітряні судна
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
5. А) Мета і об'єкти грошової оцінки
6. А) Методика проведення заняття
7. А) Методика проведення заняття
8. А) Методика проведення заняття.
9. А) Методика проведення заняття.
10. А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.
11. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
12. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.

Переглядів: 1124