• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

А. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження.

1. Визначити ступінь вертикальної стійкостіатмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби : температурі шарів повітря, швидкості вітру (табл.5.9.).

∆t = -1⁰С

V = 2м/с

2. Визначити глибину Г поширення зони хімічного зараження (ємкість, де зберігалася СДОР, не обвалована) у відповідності до кількості СДОР, ступеня вертикальної стійкості повітря та характеру зберігання (табл. 5.10-5.11).

Примітка:За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл. 5.12).

Ø фактичну глибину знаходимо за формулою(5.4):

Г = Г_табл ∙ k_пер (5.4)

Ø визначити ширину Ш 3Х3 за формулою:

Ш = Г ∙ k_в.ст; (5.5)

З урахуванням коефіцієнту вертикальної стійкості повітря – k_в.ст., який приймається рівним: при інверсії – 0,03; при ізотермії – 0,15; при конвекції – 0,8.

4.Визначити площу 3Х3 як площу трикутника:

S_3Х3 = 1 / 2 Г ∙ Ш (5.6)

5. Нанести отримані параметри у масштабі на топографічну карту, схему:

ü Зона можливого зараження хмарою СДОР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри і радіус, що дорівнює глибині зараження Г. Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.

ü Зона фізичного зараження, яка має форму еліпса, та включається в зону можливого зараження. З огляду на можливе переміщення хма­ри СДОР під дією зміни напрямку вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься.

На топогра­фічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд (рис. 5.3):

Рис. 5.3. Зображення зони можливого зараження на топографічних картах:

а) при швидкості вітру за прогнозом < 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Радіус кола дорівнює r. Таким чином, 0 відповідає джерелу заражен­ня, φ = 360°. Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на фіксований момент часу;

б) при швидкості вітру за прогнозом від 0,6 до 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. То­чка 0 відповідає джерелу зараження, φ = 180°, радіус півкола дорівнює Г, бісектриса півкола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру;

в) при швидкості вітру за прогнозом > 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка 0 відповідає джерелу зараження, φ = 90° при швидкості вітру за прогнозом від 1,1 до 2 м/с, φ = 45° при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с.

Радіус сектора дорівнює Г, бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямком вітру.

Б. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР.

1. Знайти середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря у відповідності ступеня вертикальної стійкості атмосфери (табл. 5.13).

2.Визначити термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою (5.7):

,(5.7)

де W – швидкість перенесення зараженого повітря;

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини;

L – відстань від підприємства до місця аварії.

Таблиця 5.9

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. Ocнoвнi визначення здоров'я
7. S Визначення оптимального темпу роботи з урахуванням динаміки наростання втоми.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
10. Алгоритм визначення проекцій точок на поверхнях обертання
11. Алгоритм побудови калібрувального графіка для визначення загального білка сироватки крові

Переглядів: 1459