Попередні та періодичні медичні огляди 1 раз в 1-3 роки у залежності від рівня шуму. До ранніх симптомів відносяться: зниження повітряної провідності на високі тони, послаблення уваги, збільшення латентного періоду зорово- і слухомоторних реакцій, порушення терморегуляційного рефлексу, пригнічення піломоторного рефлексу тощо. Гімнастичні вправи, масаж комірцевої зони, водні процедури (душ, ванни). Раннє лікування кохлеарного невриту (засоби, які покращують церебральний кровообіг, тканинний метаболізм, провідність нервових імпульсів та співвідношення основних нервових процесів — папаверин, платифілін, еуфілін, стугерон, девінкан, вінкапан, АТФ, кокарбоксилаза, вітаміни А, В1, В6, В15, дібазол у малих дозах, ФіБС, гумізоль, апілак, галантамін, бром, тазепам). Ендоауральний електрофорез, голкотерапія, електросон, гідротерапія тощо.
Вібрація
Вібраційна хвороба
Захворювання опорно-рухового апарату, периферійних нервів і м’язів (неврити, вегетативні поліневрити, вегетоміофісцити, міофасцити та ін.)
Астенічні стани, астеновегетативний синдром.
Раннє виявлення (термографія, холодова проба, визначення шкірної чутливості, капіляроскопія). Водні процедури для рук, масаж, гімнастичні вправи, двокамерні гальванічні ванни з нафталаном, ультрафіолетове опромінення комірцевої зони, УВЧ, короткохвильова діатермія, струми Бернара, вітамінотерапія — 2 рази на рік (вітаміни С до 200 мг, В1—10-15 мг, РР) тощо.
Інфразвук
Нервово-вегетативні порушення
Психастенія
Патологія середнього вуха
Порушення дихання та серцевої діяльності
Розриви внутрішніх органів.
Аналогічні шумовібраційній хворобі Попередні та періодичні медичні огляди, професійний відбір.
Медичний огляд 1 раз на рік за участю невропатолога, терапевта та отоларинголога. Особи зі зниженням слуху на 20 дБ і більше, або з порушеннями вестибулярного апарату, зі скаргами або симптомами астенічного стану та судинної дистонії переводяться на роботу без ультразвуку і шуму з наступним лікуванням, після чого можуть бути повернені на попередню роботу за умов зниження рівня ультразвуку до допустимих величин.
Електромагнітні поля та лазерне випромінювання
Неврастенія
Нейроциркуляторні та диенцефальні порушення
Опіки
Катаракта
Ендокринні захворювання
Порушення кровотворення.
Раннє виявлення патології: головний біль, підвищена втомлюваність, загальна слабкість, зниження працездатності, порушення ритму сну, артеріальна гіпотензія, брадикардія, рефлекс, в’яла судинна реакція на внутрішкірне введення гістаміну, асиметрія тонусу судин та шкірної температури. Гімнастичні вправи, масаж комірцевої зони, водні процедури (душ, ванни).
Лікування з урахуваннямголовного клінічного синдрому, повернення на роботу тільки за умов повного одужання.
Іонізуюче випромінювання
Гостра променева хвороба
Хронічна променева хвороба
Променеві опіки
Променева катаракта
Злоякісні пухлини
Спадкові захворювання
Вади розвитку
Радіаційне пошкодження органів та тканин найбільш уразливих до дії радіонуклідів (аутоімунний тиреоїдит, променеві нефрити, гіпопластичний стан кровотворення, астенічний синдром, нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом, гіпоацидний гастрит, інтерстиіальний гепатит, пневмосклероз тощо).
Раціон №1 лікувально-профілактичного харчування, що багатий на ліпотропні речовини. Раннє виявлення патологічних зрушень у стані здоров’я: дослідження крові, показників зовнішнього дихання та ЕКГ. Протипоказаннями до прийому на роботу є зниження рівня гемоглобіну до 120 г/л у жінок і 130 г/л у чоловіків, вміст лейкоцитів у периферійній крові менше ніж 4,5·109 в 1 л, тромбоцитів менше ніж 180·109 в 1 л, захворювання судин, доброякісні пухлини, хронічні захворювання, катаракта, зниження гостроти зору, геморагічний діатез, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, нервові та психічні захворювання. Лікувальні заходи проводяться за умов припинення подальшого професійного контакту з іонізуючим випромінюванням.
Інфрачервоне випромінювання
Гіпертермія
Опіки
Тепловий удар
Сонячний удар
Катаракта.
Гідропроцедури. Попередні та періодичні медичні огляди 1 раз в 2 роки. Вітамінізований чай (В1, В2, В6, В12, РР), додатково 5-10 г NaCl до щоденного раціону, мінеральні води, соки, компоти, молочно-кислі напої. Реконвалесценти до роботи не допускаються.
Вітамінізований чай (В1, В2, В6, В12, РР), додатково 5-10 г NaCl до щоденного раціону, мінеральні води, соки, компоти, молочнокислі напої. Реконвалесценти до роботи не допускаються.
Низька температура та висока вологість
Простудні захворювання
Нейроваскуліти
Обмороження
Холодова хвороба.
Загартовування, раннє виявлення та лікування, гаряче харчування, термоси з гарячим чаєм.
Підвищений атмосферний тиск
Кесонна (декомпресійна) хвороба.
Баротравма.
Правильно організована декомпресія та, у разі необхідності, рекомпресія, обов’язкове спостереження лікаря під час спуску на глибину понад 45 м з попереднім проведенням медичного огляду (при спусках на менші глибини повинно бути проведено опитування про самопочуття фельдшером)
Знижений атмосферний тиск
Гірська (висотна) хвороба.
Професійний відбір, тренування до кисневого голодування, вживання підкислених і вітамінних напоїв, при підйомі на 8 км та вище додаткове вдихання кисню
ІІ. Хвороби, що зумовлені діянням хімічних виробничих чинників
Пил
Катар верхніх дихальних шляхів
Пневмонії
Пневмоконіози
Алергічні захворювання
Кон’юнктивіти
Дерматити
Дерматози
Гнійничкові захворювання шкіри.
Дихальна гімнастика, інгаляції: лужні та аерозолів лікарських речовин (NaCl, алое, мед, аскорбінова кислота), ультрафіолетове опромінення грудної клітки, мікрохвильова терапія, УВЧ на область грудної клітки, лікувально-профілактичне харчування.
Шкідливі хімічні речовини:
а) речовини подразнювальної дії (хлор, фтор, кислоти, луги)
Катар верхніх дихальних шляхів
Кон’юнктивіти
Хронічні токсичні бронхіти
Бронхіальна астма
Токсичний пневмосклероз.
Те ж, що і для хворих з пиловою патологією та оксигенотерапія, а також вітаміни А і С. Раціон лікувально-профілактичного харчування №2, що багатий на протеїн, поліненасичені жирні кислоти і калій, які гальмують процеси накопичення в організмі хімічних речовин.
б) отрути крові (бензол і його гомологи, свинець, миш’яковистий водень, фенілгідразин та ін.)
Токсичні анемії, Лейкоцитотромбопенії та інші хвороби крові
Раннє виявлення інтоксикацій (наприклад, лейкопенія нижче 4000 лейкоцитів, тромбоцитопенія нижче 180000, гемоглобін нижче 70 г/л з урахуванням самопочуття при інтоксикації бензолом). Вітамінопрофілактика: аскорбінова кислота, вітаміни групи В, особливо В12, пектин. Раціони лікувально-профілактичного харчування №3, що багатий на протеїни, пектини, вітаміни та лужні елементи, які попереджують накопичення свинцю, та раціон №4,що багатий на ліпотропні речовини, поліненасичені жирні кислоти, вітамін С, і включає малу кількість жиру, смажених та тушених блюд.
в) гепатотропні отрути (хлоровані вуглеводні, нітро- та аміносполуки бензолу, стирол, свинець, хром та ін.)
Токсичні гепатити
Нефропатії
Раннє виявлення інтоксикацій: збільшення печінки, тупий біль у черевній порожнині справа, функціональні відхилення, ускладнені хронічним запаленням або дискінезією жовчних шляхів, сулемова проба (в нормі 1,8-2,2 од, білірубін в крові по Єндрашику (в нормі 0,06-0,81 мг%), по Тодорову - 0,5-1,2 мг%, із цієї кількості прямого білірубіну 75%, непрямого -75%. Діатермо-електрофорез з папаверином, платифіліном і сірчанокислою магнезією. Раціони лікувально-профілактичного харчування №2а, №3, №4. Дієта лікувального харчування №5.
г) нейротропні отрути (ртуть, марганець, свинець, сірковуглець та ін.)
Раннє виявлення інтоксикацій (наприклад свинцю: ретикулоцити в крові, більше 10%0, базофільна зернистість еритроцитів — 1 на 2-25 полів зору, гемоглобін крові нижче 70 г/л, підвищений вміст копропорфирину в сечі — понад 6 балів, свинець в сечі — більше 0,04 мг/л). Вивчення рефлексів: Даніні-Ашнер, на конвер-генцію очей, шийно-вегетативний, шкірно-серцевий, ортостатичний, визначення величини зіниць, піломоторний, дермографізм. Адрено-гістамінова проба, проба на гідрофільність Олдрича, проба Нестерова, судинно-гуморальна реактивність за допомогою ультрафіолетової еритеми. Гімнастичні вправи, масаж зони комірця, водні процедури (душі, ванни), електрофорез за Щербаком, назальний електрофорез з димедролом або кофеїном. Раціони лікувально-профілактичного харчування №3, та багатий на протеїни, пектини, вітаміни, лужні елементи, які попереджують накопичення свинцю, та №4 та №5, та багаті на ліпотропні речовини і поліненасичені жирні кислоти, вітаміни С і В1, які покращують функціональний стан нервової системи та печінки.
д) облігатні, факультативні сенсибілізатори
Дерматози
Алергічні ураження внутрішніх органів
Професійна бронхіальна астма.
Захисні мазі, пасти, підвищення резистентності організму до несприятливих виробничих умов, проведення масляних інгаляцій, у разі контакту з сильними алергенами після закінчення робочого дня слід включати до складу інгальованих сумішей бронхо-розширювальні засоби. Раціон лікувально-профілактичного харчування №2а,що багатий на незамінні амінокислоти, які володіють десенсибілізуючими властивостями.
е) мутагени, канцерогени, ембріотоксичні речовини (нафтиламін, бензидин, діанизидин, бенз(а)пірен, бензол, парафін, асбест, сажа, берилій, хром, нікель та ін.)
Спадкові захворювання
Потворності розвитку
Хромосомні хвороби
Злоякісні пухлини.
Виявлення передракових захворювань, рання діагностика та лікування у онколога, боротьба з палінням.
ІІІ. Хвороби, що зумовлені нераціональною організацією та незадовільною зовнішньою обстановкою праці
Вимушене положення тіла та порушення рухового режиму
Дотримання голосового режиму, виключення паління та прийому алкоголю, уникання переохолодження, санація вогнищ хронічної інфекції. У разі виникнення органічних змін – протизапальна терапія, прийом антигістамінних засобів, інстиляція масел в гортань. При вазомоторних змінах – інгаляції суспензій гідрокортизону, вітамін С, при субатрофічних формах – луги, вітаміни, біостимулятори, при гіпертрофічних – з цинком, таніном, при вазомоторних – з гідрокортизоном та новокаїном. Електрофорез з йодидом калію, вітаміном Е. При фонастенії – седативна терапія та гідропроцедури.
Недостатнє освітлення при зоровому перенапруженні
Спазм акомодації Астенопія
Міопія.
Раннє виявлення спазму акомодації за допомогою рефрактометрії до та після виконання виробничих операцій.
ІV. Хвороби, що зумовлені впливом біологічних виробничих чинників
Несприятливі біологічні чинники
Професійні інфекції та інвазії Професійні мікози Ерізіпелоїд
“Вузли доярок”
Алергічні захворювання
Поствакцинальні ускладнення Токсикози
Зоонози Травми та укуси, що зумовлені тваринами.
Раннє виявлення, ізоляція, застосування карантинних заходів, вакцинація, дератизація, термінова обробка мікротравм лівопластом та їх своєчасне лікування, теплі ванночки, спецодяг тощо.
Необхідно зазначити, що загальні оздоровчі заходи для всіх груп полягають у раціональному використанні аеро-, геліо- та гідротерапії, а також засобів фізичної культури, забезпеченні максимального перебування на відкритому повітрі, вітамінізації з урахуванням особливостей професійних шкідливостей, запровадженні раціонального режиму праці та відпочинку тощо.
Оцінка ефективності методів лікування і профілактики повинна здійснюватися:
* на підставі аналізу клінічних даних;
* за даними щодо тимчасової втрати працездатності;
* за рівнем продуктивності праці.
Клінічні показники можуть мати як суб’єктивний, так і об’єктивний характер. У практично здорових осіб спеціальні заходи профілактики і відповідні об’єктивні дослідження виконуються передусім на підставі реалізації функцій контролю. Так, наприклад, саме цій меті повинні слугувати періодичні дослідження функції зовнішнього дихання у осіб, на яких впливає пил, або аналізи крові у осіб, які працюють у контакті з отрутами, що діють на кров. Важливими критеріями є також показники певних видів захворюваності на тому чи іншому виробництві, середній стаж роботи на час виникнення певних захворювань тощо.
У осіб з початковими стадіями професійних хвороб оцінка ступеня ефективності лікувально-профілактичних заходів, що використовуються, повинна проводитися до використання оздоровчих заходів та наприкінці їх застосування, а в ряді випадків і через певний час (6-12 місяців) після закінчення їх запровадження.
Клініко-фізіологічні дослідження, які повинні бути проведені для оцінки ефективності медико-біологічних методів лікування і профілактики, чітко залежать від видів професійних захворювань. Оцінка ефективності заходів, що використовуються, наприклад, при пневмоконіозах може полягати в оцінці частоти дихання (нормальне дихання – до 20 дихань за хвилину, 21-24 – помірно часте, більше 24 – тахіпное), кількості мокроти та легкості її відкашлювання, визначення життєвої ємності легень (ЖЄЛ). Ефект лікувальних заходів чітко визначається на підставі використання клінічних показників: зменшення кашлю, хрипів у легенях та астмоїдних проявів, динамічні зрушення у бік нормалізації морфологічного складу крові тощо. Важливе значення для адекватного виявлення початкових змін у функціональному стані організму належить навантажувальним пробам: проба Штанге з задержанням дихання (в нормі – не менше 30-40 с.), форсована життєва ємкість легень (ФЖЄЛ, повинна складати не менше 70% ЖЄЛ), визначення максимальної вентиляції легень (в нормі 70-100 л/хв) тощо.
Організація оцінки ефективності застосування медико-профілактичних заходів за показниками тимчасової втрати працездатності та за характеристиками продуктивності праці в значній мірі залежить від технологічних особливостей виробництва та ряду інших виробничих чинників. Захворюваність, у свою чергу, може залежати від ряду випадкових та непередбачених причин (наприклад, епідемія грипу), що потребує внесення відповідних поправок для проведення об’єктивного зіставлення результатів.