Стан здоров’я дітей, що мешкають на радіаційно-забруднених територіях та фактори, що його формують

Стан здоров’я дітей належить до найбільш важливих та чутливих динамічних показників, які можуть суттєво змінюватися внаслідок впливу різноманітних чинників навколишнього середовища, в тому числі радіаційного забруднення і, отже, використовуватися як критерій ефективності проведення санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів.

Так. вивчення захворюваності дітей, що мешкають на забруднених в результаті аварії на ЧАЕС територіях в динаміці понад 15 років, показало, що її узагальнений рівень значно перевищує показники захворюваності мешканців “чистих” територій (додаток 2). Якщо в цілому по Україні він практично не змінився, або навіть знизився, то в окремих радіаційно-забруднених районах захворюваність підвищилася у 2—3 рази. Так, в Народичському районі Житомирської області рівень захворюваності збільшився з 516,7 до 1148,3 на 1000 дітей, в Коростеньському районі Житомирської області — з 445,0 до 849,4 на 1000 дітей, в Поліському районі Київської області — з 497,7 до 1204,3 на 1000 дітей.

Подібний закономірності спостерігаються в ході аналізу даних захворюваності за окремими класами хвороб. Так рівень поширення захворювань крові та кровотворних органів збільшився у 6-10 разів, новоутворень — в 1,5-2 рази.

Важливим об’єктивним критерієм здоров’я дітей є фізичний розвиток. Вивчення його характеристик серед дітей, які мешкають на забруднених територіях, дозволило визначити, що у 8—10% з них спостерігається затримка процесів росту, яка реєструється на фоні загального зниження маси тіла. Ступінь поширення явищ дисгармонійного фізичного розвитку досягає 20—25%. Ці факти вказують на досить високий рівень поширення проявів функціональної затримки фізичного розвитку, пов’язаних з нейроендокринною дискоординацією.

Одним з найбільш уразливих органів є щитовидна залоза. Дійсно, щитовидна залоза дітей раннього та пубертатного віку характеризується підвищеною здатністю поглинати ізотопи йоду, про що свідчать більш високі еквівалентні дози її опромінення саме у ці вікові періоди. Більше того, опромінення щитовидної залози радіоактивним йодом стає пусковим механізмом виникнення та розвитку різноманітних патологічних процесів у всьому організмі. Тривалий вплив малих доз радіації активізує процеси перекисного окислення ліпідів у дітей, при цьому найбільш значних змін зазнає вихідна ланка утворення дієнових кон’югатів, відбуваються і багато інших негативних за змістом та загрозливих для здоров’я процесів. Тому вже сьогодні до групи підвищеного ризику у зв’язку з недосконалістю адаптаційних процесів відносять понад 55% дітей і підлітків, які проживають на радіаційно-забруднених територіях.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відділення для лікування відкритими джерелами	\|	Методичні основи медичного контролю за станом здоров’я дітей і підлітків,

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.