МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У ході практичного заняття студенти розглядають гігієнічні вимоги до планування та благоустрою загальноосвітніх навчальних закладів. Засвоюють методи гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально–виховних установ для дітей і підлітків, проводять санітарне обстеження шкільної парти, обґрунтовують гігієнічний висновок про її відповідність гігієнічним вимогам та здійснюють гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу, розв’язують ситуаційні задачі за темою заняття.

Гігієнічні вимоги до планування та благоустрою загальноосвітніх навчальних закладів.

Питання про планування загальноосвітніх навчальних закладів регламентуються наступними законами та нормативними документами, що розглядають питання містобудування, забудови сільських поселень, охорони довкілля і здоров’я населення:

· “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.);

· “Про основи містобудування України” (1992 р.);

· “Основи законодавства України про охорону здоров’я” (1992 р.);

· “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України” (1994 р.);

· “Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень. ДБН 360–92”;

· “Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів” (1996 р.).

· Державні санітарні правила і норми по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально–виховного процесу (2002 р.).

Дитячі установи розташовують біля місця проживання обслуговуючих контингентів та на значному віддаленні від шосейних та залізничних шляхів, підприємств, що забруднюють повітря або спричиняють значний шум.

В умовах міста найбільш оптимальним варіантом розташування дитячого закладу є внутрішньоквартальне розташування, коли по периметру земельної ділянки розташовані житлові будівлі, а транспортні магістралі віддалені більш ніж на 100 метрів. Для визначення вимог щодо розгортання мережі бази дитячих закладів у населеному пункті, враховують віковий ценз населення. Мережа дитячих закладів планується, виходячи із наступного розрахунку 30-40 місць на 1000 населення в яслах, 40-50 місць на 1000 населення у дитячих садках, 190 місць на 1000 населення в загальноосвітніх школах.

Важливим критерієм організації мережі дитячих закладів є радіус обслуговування, який має забезпечувати пішохідну доступність, ураховуючи як вік дітей і підлітків, так і кліматичні умови району будівництва. В місті відстань до школи для учнів молодших класів має складати не більше 0,5 км, для старшокласників – не більше 1,5 км. Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл 1 ступеня –15 хв (в один бік), для учнів шкіл II і III ступенів – не більше 30 хв (в один бік).

У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів І ступеня радіус пішохідної доступності не більше 2 км і не більше 15 хв в один бік – при транспортному забезпеченні учнів.

При відстані до школи понад 3 км необхідно організовувати доставку учнів спеціалізованим транспортом. Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-ПІ ступенів не повинен бути більшим 15км. Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.

Для учнів, які проживають на відстані більшій за максимально допустимі границі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбачатися пришкільний інтернат із розрахунку 10 відсотків місць від загальної місткості закладу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Задача 5	\|	Гігієнічні вимоги до будівлі загальноосвітньої школи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.