Період роботи

Рис. 1. Фізіологічна крива працездатності

(І — період утягнення в роботу; II — період високої стійкої працездатності, III —період зниження працездатності; а — зона неповної компенсації; б — зона кінцевого пориву; в — зона прогресивного падіння працездатності)

Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12 години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних та психічних витрат організму.

Тому у розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 2,3,4 уроках.

Неоднаковою є адекватність діяльності учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.

Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок і середу. На ці дні до шкільний розкладу необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового навантаження.

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група - хімія, фізика; 3 група - рідна мова, історія, географія; 4 група - природознавство, література; 5 група - фізична культура, музика, праця, малювання) або рангову шкалу важкості шкільних предметів за І.Г.Сивковим (математика - 11 балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8; рідна мова, література - 7; природознавство, географія - 6; фізична культура - 5; праця - 4; креслення — 3; малювання - 2; музика - 1) або методику визначення ступеня складності предметів за М.П. Гребняком та В.В. Машиністовим (геометрія - 6; алгебра - 5,5; іноземна мова - 5,4; хімія - 5,3; фізика - 5,2; біологія - 3,6; українська мова - 3,5; українська література 1,7; історія - 1,7).

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).

На втомлюваність сучасних школярів суттєвий вплив справляє ступінь психофізіологічного напруження, яке потрібне для засвоєння тих або інших елементів навчальної програми тому урахування потребують наступні чинники:

§ обсяг інформації, що сповіщається учнем та спрямована на сприйняття та її подальше перероблення;

§ складність та ступінь новизни навчального матеріалу;

§ тип уроку;

§ методична майстерність викладача;

§ емоційний стан учня, ступінь його зацікавлення навчальним процесом;

§ взаємини класу та вчителя, учня та вчителя;

§ санітарний стан навчальних приміщень.

Гігієнічна оцінка навчальних посібників та шкільних підручників та навчальних посібників передбачає проведення санітарної експертизи поліграфічного оформлення посібників та підручників і, насамперед, визначення загальних відомостей про навчальне видання, характеристики паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основних штрихів товщина, відстань між штрихами),набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фарби) та зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправлення), а також здійснення відповідних лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.084 сек.