Логіка роботи по допомозі у самоосвіті

Спочатку здійсн.ється діагностика, з допомогою якої визначають:

- на якому рівні професійної компетентності знаходиться конкретний вчитель у даний час;

- наскільки він здатен до зростання;

- чи здатний до самоосвітньої діяльності;

- якої саме методичної допомоги він потребує тощо.

Одним з найбільш ефективних засобів підвищення професійної компетентності вчителя є самоосвітня діяльність.

Самоосвіта – це система внутрішньої самоорганізації по засвоєнню досвіду

поколінь, направлена на власний розвиток.

„Крім спеціально організовуваного навчання, що проводиться в певному режимі під керівництвом викладачів, велике значення має самонавчання, звичайно зване самоосвітою”[1].

Тобто, самоосвіта сучасною педагогічною наукою розглядається в двох аспектах:

1) як цілеспрямована пізнавальна діяльність, керована самою особою;

2) як самостійне придбання людиною систематичних знань в якій-небудь галузі

науки, техніки, культури, політичного життя і т.п.

Фактичнго, обидва аспекти є проявом єдиного погляду на самоосвіту як на

самонавчання.

"Професійна самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї с особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуального неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості". А оскільки навчити самого себе значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути багаторівневий і обов’язково – поступовий.

На підготовчому етапі волику роль відіграє готовність до постійного зросту, до творчості. І хоча, на жаль, учитель змушений віддавати значну частину часу родині веденню домашнього господарства, та іншому позитивна оцінка діяльність обов’язково призведе до усвідомлення необхідності постійної самоосвіти.

Головним етапом підготовки вчителя до самоосвітньої діяльності вважається діагностичний. Сучасна педагогіка дає широкий спектр форм і методів діагностики рівня педагогічної майстерності (анкети, опитувальники, тести, програми), які допоможуть визначити рівень методичної підготовки вчителя, педагогічної майстерності.

Але результативність самоосвітня діяльність матиме тоді, коли правильно спланована (можна щодня гортати сторінки науково-методичної преси чи спеціальних сайтів Інтернету і залишатися на низькому рівні). Саме тому виключного значення надаємо програм самоосвітньої діяльності вчителя. Правильно розроблені програми, плани дадуть змогу педагогові відчути свої можливості, а, значить, зробити ще один крок далі я пропоную орієнтовні плани самоосвітньої діяльності вчителя.

Часом доводиться спостерігати ситуації, коли після проведення науково-методичного семінару, учитель, навіть "вищої" категорії, висловлює думку, що захід був "аж надто науковим", що у робочому навчально-виховному процесі закладу, застосовувати пропоновані форми нереально. А вчитель, що вже був обізнаний з проблемою, щиро дякував, зауважуючи, що він саме до цього етапу підійшов, і показані (пропоновані) шляхи вирішення йому допоможуть у роботі, сприятимуть самостійному творчому пошуку.

Не останню роль серед умов, що впливають на розвиток творчої особистості відіграють морально-психологічні умови у школі – відсутність конфліктів, атмосфера взаємоповаги один до одного, пошани й гордості за свою професію, керівник який зуміє розгледіти творчі здібності вчителя, підтримати його і направити діяльність у потрібному напрямку. Навчання вчителя не може мати зупинок, перерв, не може закінчуватися. К.Ушинський зазначав "Учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає вчитися в ньому вмирає вчитель".

Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та професії до особистості фахівця. Причому вимоги, що пред’являються спеціалісту, повинні бути вище тих можливостей, що має людина (Бодальов О.). Ще однією важливою передумовою процесу самовдосконалення є ставлення самого фахівця до вимог, що висуваються. Звісно, якщо він байдуже ставиться до них, про розвиток особистості не йдеться. Необхідно формувати самосвідомість людини як творчого професіонала. Зміст такої підготовки ґрунтується перш за все на гуманістичному уявленні про завдання професійної діяльності, бажаних якостях людини, зокрема ЇЇ фахової свідомості та мислення, творчих активних дій у рамках відведеної компетенції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Леція 10 : Самоосвіта. Методичний супровід самоосвіти педагога	\|	Структура процесу самовдосконалення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.