Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ПАЛИВ, ОЛИВ І ТЕХНІЧНИХ РІДИН

 

Палива, оливи та більшість технічних рідин - це легкозаймисті чи горючі продукти, які належать до категорії вогненебезбечних.

Вогненебезпечність та вибухонебезпечність нафтопродуктів залежить від таких показників, як температура спалаху та горіння, межі температур, коли можуть утворитися концентрації парів нафтопродуктів з повітрям, здатні до вибуху.

Температура спалаху - це та мінімальна температура, за значенням якої суміш парів нафтопродукту з повітрям спалахує від відкритого джерела вогню. Мінімальна температура, коли нафтопродукти не тільки спалахують, але й горять, називається температурою горіння (вона відрізняється від температури самозапалювання).

Чим менші температури кипіння нафтопродукту, тобто більше в ньому легких фракцій, тим нижча температура спалаху (табл. 72).

 

Таблиця 72.Температура спалаху нафтопродуктів

Продукт Температура спалаху, °С, у закритому тиглі Продукт Температура спалаху, °С, у відкритому тиглі
Бензин: - автомобільний -50 Олива: - індустріальна 120-240
- авіаційний -30 - для поршневих двигунів 190-235  
Паливо:   - для поршневих двигунів загущена 165-180  
-ТС-1 і РТ - синтетична для турбореактивних двигунів 190-250
-Т-1 - дизельне 40-62 - циліндрові важкі 300-310
    Мазут паливний 90-110
Мазут флотський 80-90    
Оливи для порш­невих авіаційних двигунів 200-250        

За значенням температури спалаху нафтопродукти з температурою нижче 61 °С у закритому тиглі чи нижче 66 °С у відкритому тиглі належать до першого класу вогненебезпечності. Ці продукти називаються легкозаймистими. До них належать бензин, гас (у тому числі ТС-1, РТ, Т-1), дизельне паливо.

До другого класу вогненебезпечності належать нафтопродукти з температурою спалаху вище 61 °С у закритому тиглі, чи вище 66 °С у відкритому тиглі. Ці продукти називаються горючими. Ними є оливи - моторні, трансмісійні, гідравлічні.

Деякі продукти не тільки пожежонебезпечні, але й вибухонебезпечні.

Вибух - це миттєве згоряння суміші, яке супроводжується виділенням дуже великої кількості нагрітих газів значної руйнівної сили. Суміші парів нафтопродуктів з повітрям вибухонебезпечні у визначених співвідношеннях і межах. Наприклад, вибухонебезпечна концентрація парів з повітрям становить: для бензинів - 0, 8-8, 0 % об.; для палив ТС-1 -1, 2-7, 1 % об.; для дизельних палив - 2, 1-12 % об. Ці межі мають умовний характер. Наприклад, може статися вибух, якщо вміст парів нафтопродуктів у суміші нижчий межі вибухоне-безпечності при контакті з джерелом займання.

При спалаху нафтопродукту виділяється теплота, яка провокує і прискорює випаровування додаткової кількості нафтопродукту. Якщо концентрація парів досягне критичного значення (для кожного продукту ця концентрація має певні значення), може статися вибух.

У випадках, коли концентрація парів нафтопродукту у повітрі висока, вища за максимально допустиме значення вибухонебезпечності, інколи вибух може статися внаслідок поступового зменшення концентрації парів суміші з повітрям до вибухонебезпечної за рахунок надходження свіжого повітря (це залежить від конкретних умов) або за рахунок спалаху частини парів.

Слід мати на увазі, що при горінні в резервуарах бензин, гас обов'язково вибухнуть, тому що концентрація їх парів у суміші з повітрям не залишається постійною. Вибуху не буде, якщо при контакті з відкритим джерелом запалювання температура суміші парів нафтопродуктів з повітрям нижча нижньої чи вища верхньої межі займання. Але така суміш може спалахнути, а потім загорітися. Концентрація парів при цьому змінюється і може досягти вибухонебезпечного значення.

Потенційним джерелом запалювання та вибуху може бути: запалений сірник, іскра, що утворюється при ударах металевих інструментів, електрична машина, вихлопна труба двигуна тощо. Займання і вибух можуть відбутися за рахунок статичної електрики, що утворюється при перекачуванні нафтопродуктів, їх інтенсивному перемішуванні чи фільтрації.

Чисті нафтопродукти - дуже погані провідники електрики, тому їх широко застосовують як електроізолюючі матеріали для кабелів, трансформаторів та інших. Електропровідність сухих і чистих нафтопродуктів становить 210-10... 0,3 • 10-18 (ом • см)-1. Електрозбудженність нафтопродуктів пов'язана з їх властивістю утримувати електричний заряд під час тертя об стінки металевих резервуарів, трубопроводів та ін. При деяких умовах електричні заряди можуть накопичуватися, це - статична електрика. Статична електрика виникає, наприклад, при полосканні в бензині вовняної або шовкової тканини. При видаленні з бензину цих тканин може проскочити іскра, яка викликає запалювання нафтопродукту.

Здатність до займання і вибуху за рахунок виникнення статичної електрики найбільша у гасу. Здатність дизельних палив до електризації приблизно така сама, як і у гасу, але випадки вибуху і загоряння дизельних палив з цієї ж причини дуже рідкі.

Після закінчення заповнення ємкостей нафтопродуктами (цистерн, резервуарів тощо) в паливі накопичується статична електрика в декілька тисяч вольт. Якщо в повітряному просторі ємкості багато паливних парів, в момент закінчення заповнення ємкості паливом, наближення його до стінок заливної горловини або іншої металевої деталі може відбутися електричний разряд. Тому необхідно дотримуватися безпечної технології: заправку (заливку) нафтопродукту проводити з відповідною швидкістю, не заливати "падаючим" струменем, заміри рівня палива в ємкостях проводити не раніше ніж за 10-15 хвилин після закінчення заповнення, перекачки нафтопродукту.

В повітряному просторі резервуарів над бензином при звичайній температурі знаходиться велика кількість парів; чим нижче температура початку кипіння і википання 10 % бензину, тим більше парів, їх концентрація в повітряному просторі резервуарів вища верхньої межі вибухонебезпечності. В резервуарах з дизельним паливом навпаки: концентрація парів надто мала. Тому небезпека вибуху в цих випадках невелика.

Щоб відвести заряд статичної електрики, треба заземляти резервуари, всю металеву арматуру і трубопроводи перекачувальних та заправних устаткувань для нафтопродуктів.

Велику вогне- та вибухонебезпечність мають газові вуглеводневі палива. Газове паливо, за винятком метану, важче повітря і при витіканні накопичується в низькій місцевості, в тому числі в системі каналізації міст. Велике накопичення газів у каналізаційних трубах може бути причиною вибуху.

Забруднення довкілля у великій мірі залежить від технічного стану техніки, якості палив, мастильних матеріалів і технічних рідин.

 

Контрольні запитання

 

1. В чому полягає токсичність палив, мастильних матеріалів та рідин?

2. Які сполуки відпрацьованих газів відносяться до токсичних і в
чому полягає їх дія?

3. Які причини виникнення пожежі і вибуху нафтопродуктів?



Читайте також:

  1. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  2. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
  3. Аеровані промивальні рідини
  4. Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсійним середовищем є газ ( повітря ).
  5. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  6. Буріння свердловин і розкриття продуктивних пластів з допомогою промивних рідин із органоколоїдними складовими
  7. В'язкість рідини
  8. Вибір промивної рідини для розкриття пласта
  9. Види течії в’язкої рідини
  10. Визначення вмісту креатиніну в біологічних рідинах
  11. Визначення вмісту сечової кислоти в біологічних рідинах
  12. ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ ПРОМИВНОЇ РІДИНИ ПРИ РОЗКРИТТІ ПРОДУКТИВНОГО ПЛАСТА НА РІВНОВАЗІ ТИСКІВ




Переглядів: 1270

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТОКСИЧНІСТЬ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ | ДОДАТКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.