• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТОКСИЧНІСТЬ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ

Автомобіль, бульдозер, трактор, комбайн тощо - це рухомі джерела забруднення атмосфери відпрацьованими газами та парами нафтопродуктів із системи живлення і оливної системи. Особливо негативно впливає на людей і навколишнє середовище вантажний, автобусний парк, важка техніка, причому із погіршенням технічного стану збитки за рахунок забруднення атмосфери зростають. У відпрацьованих газах міститься велика кількість сполук (у газах дизелів їх понад 200), різних за токсичністю. Основними з них (за кількістю вмісту) є оксид вуглецю, оксиди азоту та сірки, сполуки металів (у випадках використання бензинів з антидетонаторами), незгорілі вуглеводні, сажа, а також високотоксичні акролеїн та бенз-α-пірен. Згідно із стандартами з охорони праці та природи, гранично допустима концентрація деяких сполук у повітрі така:

оксидів вуглецю 20 мг/м3;

оксидів азоту 5 мг/м3;

сірчаного ангідриду 10 мг/м3;

акролеїну 0,2 мг/м3;

тетраетилсвинцю 0,005 мг/м3.

Бенз-α-пірен зумовлює онкологічні захворювання. Досліджено, що з підвищенням вмісту ароматичних вуглеводнів у бензині підвищується кількість бенз-α-пірена у відпрацьованих газах. У бензинах без антидетонаторів вміст ароматичних вуглеводнів збільшується з підвищенням октанового числа. Так, при роботі двигуна на бензині із вмістом ароматичних вуглеводнів 21,2% на долю бенз-α-пірена припадало 5,5 мкг/дм³; на бензині із вмістом ароматичних вуглеводнів 25,7% - 10-12; на бензині із вмістом ароматичних вуглеводнів 37,7% - 47-53 мкг/дм³.

Оксид вуглецю (чадний газ) - CO - дуже отруйний. Його вміст у відпрацьованих газах підвищується при роботі двигуна на перезбагачених сумішах, тобто при нестачі кисню.

Оксиди азоту NO, NO₂, N₂O₄, N₂O₅ позначають сумарно NO_X.

Вміст оксидів азоту у відпрацьованих газах залежить від робочих температур, швидкості згоряння палива. Так, при роботі двигуна на газовому пропан-бутановому паливі вміст оксидів азоту у відпрацьованих газах зменшується внаслідок зниження температури згоряння газо-повітряної суміші, кращої гомогенності паливної суміші порівняно із вмістом оксидів азоту у відпрацьованих газах при роботі двигуна на бензині.

При роботі двигуна на паливі, що містить спирти, знижується початкова температура суміші та максимальна температура робочого циклу двигуна, бо спирти мають високу теплоту випаровування. Внаслідок цього вміст оксидів азоту у відпрацьованих газах менший порівняно з їх вмістом у відпрацьованих газах бензинового двигуна.

Токсичність диоксиду азоту МО₂ у 10 разів вища за токсичність оксиду вуглецю. Вміст диоксиду азоту значно менший при роботі двигунів на газоподібному вуглеводневому паливі, а також на спиртах і бензоспиртових сумішах.

Оксиди азоту можуть утворюватися внаслідок реакцій азоту повітря, що подається на згоряння палива (вміст азоту в повітрі складає 78,1%), з киснем (в повітрі його міститься 24% за об'ємом). При водоймищ, забруднюють прибережну рослинність, а потрапляючи в організм риб та інших мешканців водоймищ, надають їм неприємного запаху. Вода не набуває запаху нафтопродуктів при вмісті бензину і гасу до 0,1 мг/дм³, олив і мазуту-до 0,3 мг/дм³ води, риби не набувають запаху нафтопродуктів при вмісті їх у воді до 0,05 мг/дм³ води.

Деякі сірчані сполуки, які містяться в нафтопродуктах, мають високу токсичність, отруйні властивості.

Вміст сірчаних сполук у нафті різних родовищ та в нафтопродуктах відрізняються; при переробці нафти їх вміст збільшується від низькокиплячих до висококиплячих фракцій.

Сірчані сполуки, що умовно відносяться до активних, такі як сірководень, меркаптани, - високотоксичні, отруйні речовини.

Сірководень у нафті міститься дуже рідко, він утворюється при її переробці. Сірководень - сильна отрута із запахом тухлих яєць. Він спричиняє запаморочення, головний біль, нудоту, при великих концентраціях - смерть. Сірководень має велику відносну (за повітрям) густину -1,19 і тому він накопичується в низьких місцях (ямах, лотках, каналізаціях).

Меркаптани також мають неприємний запах, який відчувається при малих концентраціях у повітрі (1 • 10^-7 % ваг. ). Тому їх використовують як одоранти додають до газових палив, щоб відчувати запах при можливому їх витіканні через нещільності.

Низькомолекулярні меркаптани є високотоксичними речовинами. Вони спричиняють запаморочення, біль в очах, головний біль та ін.

Такі сірчані сполуки, як сульфіди, дисульфіди також мають неприємний запах, алейне такий різкий, як меркаптани. Отруйні властивості їх менші порівняно з отруйними властивостями сірководню та меркаптанів.

При згорянні сірчаних сполук, що містяться в нафтопродуктах, утворюються ангідриди, які є також високотоксичними речовинами.

Читайте також:

1. IV. Закони ідеальних газів.
2. Аналіз складу газів
3. В однакових об'ємах різних газів за однакових умов (температура і тиск) міститься однакова кількість молекул.
4. Газові закони. Суміш газів.
5. ГДК шкідливих газів, пари та пилу
6. Гостра та хронічна токсичність; токсиканти, блювотні – настойка чемериці, апоморфін; адсорбенти – вугілля активоване, тальк; нейтралізація кислот або лугів.
7. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень і фактори, від яких вона залежить.
8. Дифузія, транспорт газів кров’ю.
9. Діелектрична проникність газів.
10. Діелектрична проникність газів.
11. Дія газів і парів на організм людини
12. Електропровідність газів

Переглядів: 1478