• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дія газів і парів на організм людини

Забруднення повітря виробничих приміщень

ЛК. 03 – ВИРОБНИЧА ШКІДЛИВІСТЬ, МЕТОДИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД ЇЇ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

Анотація

Забруднення повітря виробничих приміщень. Дія газів і парів на організм людини. Властивості деяких шкідливих речовин і їх вплив на організм людини. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини. Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення, шум, вібрація та випромінювання. Їх вплив на організм людини.

На самопочуття і здоров'я людини в процесі праці впливають не тільки незадовільні метеорологічні умови виробничого середови­ща, але й чистота повітря. До забруднення повітря виробничих приміщень можна віднести як зміну його складу, так і внесення в повітря невластивих для нього компонентів. І зміна складу атмосферного повітря, і внесення в повітря невластивих компо­нентів, які називають шкідливими речовинами, призводить до різноманітних захворювань, травм або ж до смерті.

Атмосферне повітря містить 78,1% азоту, 20,9% кисню, 0,93% аргону, 0,03% вуглекислого газу та в незначних кількостях во­дяну пару, озон тощо. Критерієм ступеня чистоти повітряного середовища закритих приміщень служить вміст вуглекислого газу. Вміст 1-2% вуглекислого газу в повітрі не може завдати шкоди організмові, однак він є досить чутливим непрямим показником забруднення повітря приміщень, оскільки зі збільшенням йоговмісту спостерігається збільшення у повітрі таких токсичних речовин, як індол, меркаптан та ін. Зменшення вмісту кисню до 9% призводить до кисневого голоду тканин організму (аноксемії), втрати свідомості. При зростанні вмісту азоту до 83% відчувається задуха, а при 93% настає смерть від нестачі кисню.

Хімічні речовини, які проникають в організм в умовах виробни­цтва навіть у відносно невеликих кількостях, викликають пору­шення нормальної життєдіяльності, називають отрутами, або то­ксичними речовинами. Ці речовини викликають професійні от­руєння. Шкідливі речовини (токсичні) можуть бути у твердому, рідкому та газоподібному станах.

Згідно з державним стандартом системи безпеки праці ГОСТ 12.1.007-76 «Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки» всі шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки:

• надзвичайно небезпечні речовини (ГДК < ОД мг/м³);

• особливо небезпечні речовини (ГДК від 0,1 до 1,0 мг/м³);

• помірно небезпечні речовини (ГДК від 1,0 до 10 мг/м³);

• малонебезпечні речовини (ГДК > 10 мг/м³).

Усі гази і пари за дією на організм людини можна умовно поділити на 9 груп за характером токсичності:

1 група — такі, що припікають і подразнюють шкіру і слизові поверхні (неорганічні кислоти, луги, деякі органічні кислоти, ангідриди та ін.), вражають шкіру з утворенням наривів, ви­разок;

2 група - подразнюючі (хлор, двоокис сірки, аміак, фосген, окис­ли азоту, тумани кислот, ароматичні вуглеводи та ін.) — вра­жають верхні і глибокі дихальні шляхи;

3 група - кров'яні (окис вуглецю, свинець і його неорганічні сполуки, ароматичні смоли, толуол, бензол та ін.) — взаємодіють з гемоглобіном;

4 група - нервові (вуглеводні, спирти, анілін, тетраетил свинець, сірководень, аміак, фосфорорганічні речовини та ін.) — викли­кають розлад функцій нервової системи, судому м'язів, параліч;

5 група - ферментні (солі ртуті, миш'як і його сполуки, синиль­на кислота і її солі, фосфорорганічні сполуки) - порушують структуру ферментів, інактивують їх;6 група - печінкові (хлоровані вуглеводні, фосфор, бромбензол, селен) - викликають структурні зміни тканин печінки;

7 група — мутагени (окис етилену, етиленамін, хлоровані вугле­водні, сполуки свинцю, ртуті та ін.) - впливають на генетич­ний апарат клітини;

8 група - алергени (алкалоїди, деякі сполуки нікелю, похідні піридину, органічні сполуки природного походження: кофеїн, хінін, ефедрин, атропін) - викликають зміни в реактивній зда­тності організму;

9 група - канцерогени (кам'яновугільна смола, ароматичні аміни, азо- і діазосполуки та ін.) — викликають утворення злоякіс­них пухлин.

В ГОСТІ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» наведено граничнодопустимі концент­рації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це такі концентрації, які при роботі кожного дня протягом 8 годин і всього робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров'я. Якщо концентрація перевищує ГДК, можуть виникати професійні за­хворювання або отруєння.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
4. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
5. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
6. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
7. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
8. Адаптація функціональних систем організму спортсменів
9. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ.
10. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
11. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

Переглядів: 3271