Інформаційні технології створення іміджу.

Створення іміджу являє собою свідоме конструювання тих чи інших властивостей і якостей суб'єкта, які роблять його привабливим для громадськості і дозволяють вирішити конкретні політичні завдання, пов'язані з його участю.

У цьому сенсі імідж являє собою найважливіший структурний компонент у політичній сфері, за допомогою якого владні структури підтримують зв'язки з населенням і намагаються чинити на нього цілеспрямований вплив.

Імідж формується протягом всієї політичної діяльності тог чи іншого політика (чи партії), і неспроможне думку про те, що імідж можна сформувати і рекламувати за короткий відрізок часу, наприклад, щодо виборчої компанії. Імідж складається якщо не роками, то досить тривалий період часу, і політичні консультанти повинні працювати постійно і організовувати для них спеціальні мовні та психологічні вимоги.

За вираженим в іміджі ознаками люди дізнаються свого політика, трактують політичні події і визначають свої потреби. Іміджу завжди притаманне певна штучність, переконлива сила, стійкість рис іміджу, їх яскравість, певна простота і деяка гнучкість. Політикам варто пам'ятати, що один раз сформований яскравий і успішний імідж надалі не можна змінити, тому дані риси будуть ставити політику рамки поведінки на всю подальшу діяльність.

Виділяють так званий сексуальний аспект іміджу. Він розрахований на залучення статевого інстинкту при виборі. Наприклад, Кеннеді, якщо він гарний чоловік, то за нього проголосують всі жінки і потягнуть за собою чоловіків.

Існує кілька типологій іміджу:

Типологія Шварценберга. Він виділяє наступні типи іміджу:

1. Спаситель вітчизни. Потрібний у найбільш кризові ситуації суспільства (наприклад, Петро I, Катерина II);

2. Батько нації – авторитарний лідер, який строгий, але справедливий (Сталін, Єльцин);

3. Привабливий лідер – працює чисто на зовнішню привабливість (Кеннеді);

4. Свійський мужик, простак (Лужков, Бочкарьов).

У Росії прижилася класифікація Максимова:

1. Гуманітарій (Явлінський);

2. Господарник (Лужков, Бочкарьов);

3. Борець (Анпілов, Жириновський);

4. Людина влади (Єльцин, Черномирдін, Примаков, Путін);

5. Технократ – менеджер західного типу (Чубайс, Кірієнко);

6. Силовик (Лебідь, Путін на першому етапі діяльності);

7. Бізнесмен (Березовський);

8. Екзотик – зірки естради, спорту (Кобзон).

Для того щоб сформувати успішний імідж потрібно:

По-перше: його формування надавати фахівців: психологам іміджмейкерам, консультантам.

По-друге: необхідно розуміти, що навіть фахівці не в змозі кардинально переробити в людині якісь спочатку йому притаманні риси характеру і властивості особистості, тому імідж треба формувати на основі притаманних людині особливостей, лише доводячи їх до досконалості, розписуючи його фарбами.

Враховуючи багатогранність іміджу, використовувані технології в основному стосуються його найважливіших параметрів:

1) Стиль спілкування (формальний або неформальний і т.д.);

2) Реакція на кризи;

3) Зовнішній вигляд;

4) Жестикуляція, міміка, мова, сприйнятливість до стресу;

5) Швидкість реакції.

Побудова та підтримка іміджу виступає як постійний процес, змінюватися можуть певні тактичні прийоми, але не основні характеристики, тому що при їх частої демонстрації зростає запам'ятовуваність іміджу політика, його образ вкорінюється в суспільній свідомості й орієнтує громадян на прояв чи підтримки чи недовіри політикам з тим чи іншим іміджем.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
PR-технології.	\|	PR-технології у виборчій кампанії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.