Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 16

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський національний медичний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТА

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

Частина 2

 

 

Затверджено

вченою радою ХНМУ.

Протокол № від .

 

 

Харків

ХНМУ

Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів стоматологічного факультета до практичних занять з біологічної хімії. Частина 2 / Упор. В.І. Жуков, О.А. Наконечна, С.О. Стеценко, М.Г. Щербань. – Харків: ХНМУ, 2012. – 80 с.

 

Упорядники В.І. Жуков

О.А. Наконечна

С.О. Стеценко

М.Г. Щербань

 


МОДУЛЬ 4

ОБМІН БІЛКІВ ТА НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 16

ЗАНЯТТЯ 1 (2 години)

Тема: Обмін білків. Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті. Механізми всмоктування амінокислот. Гниття білків у кишечнику. Біохімічний аналіз шлункового соку.

Актуальність. Обмін білків посідає провідне місце в різноманітних перетвореннях речовин, характерних для всіх живих організмів. Його вив-чення є вельми необхідним для з’ясування особливостей біосинтезу та катаболізму білків, оволодіння тонкими молекулярними механізмами розвитку та протікання патологічних процесів. Білки виконують в організмі ряд функцій: пластичну, каталітичну, транспортну, скорочувальну, рецепторну, регуляторну, енергетичну та ін. Білки і амінокислоти беруть безпосередню участь у біосинтезі біологічно активних речовин: гормонів, медіаторів, біогенних амінів та ін. За харчовою цінністю білки поділяються на повноцінні, що містять усі незамінні амінокислоти, та неповноцінні, в яких відсутня хоча б одна незамінна амінокислота. Білки їжі не утилізуються організмом без попереднього розщеплення в шлунково-кишковому тракті. Біологічний сенс їх перетравлення полягає у втраті видової та тканинної специфічності та перетворенні на імунологічно індиферентні амінокислоти, що використовуються надалі для потреб організму. Повного розщеплення харчових білків під дією травних ферментів шлунка і тонкого кишечника найчастіше не відбувається. Недорозщеплені пептиди та амінокислоти, що не всмокталися в тонкому кишечнику, потрапляють до товстого кишечника, де підпадають під дію ферментних систем мікрофлори; при цьому утворюються токсичні (фенол, крезол, індол та ін.) і нетоксичні (спирти, оксикислоти, жирні кислоти та ін.) сполуки. Перетворення амінокислот, що спричинені діяльністю мікроорганізмів товстого кишечника, називають «гниття білків». Після всмоктування токсичні речовини потрапляють до печінки, де знешкоджуються шляхом хімічного зв’язування сульфатною або глюкуроновою кислотою з утворенням нетоксичних «парних» сполук, які виділяються із сечею.

Мета. Вивчити перетравлення харчових білків під впливом протеолітичних ферментів шлунково-кишкового тракту. Охарактеризувати специфічність дії, механізми активації і регуляції протеолітичних ферментів; роль хлоридної кислоти шлункового соку; механізми всмоктування амінокислот. Розглянути перетворення амінокислот у товстому кишечнику, засвоїти механізми знешкодження продуктів гниття амінокислот. Ознайомитися з методом кількісного визначення кислотності шлункового соку та його клініко-діагностичним значенням.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Роль білків у життєдіяльності організму.

2. Норми білка в харчуванні. Повноцінні та неповноцінні білки. Замінні, незамінні, умовно або частково замінні амінокислоти.

3. Біологічний сенс перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті.

4. Основні етапи ентерального обміну білків.

5. Протеолітичні ферменти: специфічність дії, біологічний сенс утворення у неактивній формі, механізми активації та регуляції.

6. Хімічний склад шлункового соку. Роль HCl. Види кислотності шлункового соку, методи її визначення.

7. Клініко-діагностичне значення аналізу шлункового соку.

8. Фактори ризику утворення виразки та пухлин шлунка. Діагностичне значення якісного визначення молочної кислоти у шлунковому соку.

9. Механізм всмоктування амінокислот у кишечнику.

10. Хімічні перетворення амінокислот у товстому кишечнику.

11. Механізми знешкодження продуктів гниття білків у кишечнику.

12. Аміни, які утворюються у кишечнику при гнитті з діаміномонокарбонових кислот, їх знешкодження.

13. Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з тирозину та фенілаланіну, їх знешкодження.

14. Токсичні речовини, які утворюються у кишечнику при гнитті з триптофану, їх знешкодження.

15. УДФГК та ФАФС: структура, роль.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Екзопептидази – це:

А. Пепсин, трипсин. В. Еластаза, колагеназа. D. Хімотрипсин, карбоксипептидази.
С.Карбоксипептидази, амінопептидази. Е. Амінопептидази, еластаза.

2. С-кінцеві амінокислоти в білках відщеплюють:

А. Дипептидази. В. Амінопептидази. С. Карбоксипептидази. D. Хімотрипсин. Е. Пепсин.  

3. При дослідженні шлункового соку встановлено, що вміст вільної соляної кислоти знаходиться в межах норми. Які серед наведених показників (ммоль/л) є вірогідними для цього випадку.

А. 20-40. В. 10-20. С. 40-50. D. 30-50. Е. 5-15.

4. Гниття білків за дії мікрофлори кишечника включає такі реакції:

А. Перетворення білків до пептидів.

В. Перетворення складних білків до простих.

С. Утворення амінокислот з білків.

D. Переамінування амінокислот.

Е. Дезамінування і декарбоксилування з утворенням токсичних продуктів.

5. N-кінцеві амінокислоти в білках відщеплюють:

А. Дипептидази. В. Амінопептидази. С. Карбоксипептидази. D. Еластаза. Е. Ендопептидази.  

6. У панкреатичному соку містяться ензими:

А. Трипсин, хімотрипсин, ренін. В. Хімотрипсин, еластаза, пепсин. D. Еластаза, карбоксипептидази, желатиназа.
С. Карбоксипептидази, ренін, ліпаза. Е. Хімотрипсин, трипсин, карбок- сипептидази.

7.Який з перелічених ферментів активується трипсином:

А. Пепсин. В. Амінопептидаза. С. Ліпаза. D. Амілаза. Е. Хімотрипсин.

8. Пепсин розкладає пептидні зв’язки, утворені:

А. Гліцином і серином. В. Діамінокислотами з метіоніном. D. Аргініном і лізином. Е. Ароматичними амінокислотами.
С. Гліцином і триптофаном.

9. Пацієнт госпіталізований зі скаргами на діарею після вживання білкової їжі. Лікар передбачає порушення перетравлення білків, внаслідок чого підсилюється їх гниття. Яка з перелічених речовин є продуктом гниття білків в кишечнику?

А. Білірубін. С. Порфобіліноген. Е. Триптофан.
В. Молочна кислота. D. Кадаверин.

10. У хворого спостерігається поганий апетит, відрижка. Загальна кислотність шлункового соку складає 10 одиниць. Такий стан може свідчить про:

А. Анацидний гастрит. D. Гіпоацидний гастрит.
В. Гіперацидний гастрит. С. Гострий панкреатит. Е. Виразкову хворобу шлунка.

11. У новонародженого у шлунку відбувається звурджування молока, тобто перетворення розчинних білків молока казеїнів на нерозчинні параказеїни за участі ферментів та іонів кальцію. Який фермент приймає участь в цьому процесі?

А. Секретин. В. Пепсин. С.Гастриксин. D. Ренін. Е. Ліпаза.

12. Токсичні речовини утворюються у товстому кишечнику внаслідок декарбоксилування амінокислот. Яка речовина утворюється з орнітину?

А. Скатол. В. Індол. С. Кадаверин. D. Фенол. Е. Путресцин.

13. У чоловіка, 45 років, який тривалий час перебував на рослинній дієті, виявлений негативний нітрогеновий баланс. Яка особливість раціону є причиною цього стану?

А. Надлишкова кількість води. В. Надлишкова кількість вуглеводів. D. Недостатня кількість жирів. Е. Недостатня кількість жирів та білків.
С. Недостатня кількість білків.

ПРАКТИЧНА РОБОТА


Читайте також:

  1. V міні – модуль
  2. Високочастотні перетворювачі модульної структури
  3. Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за шкалою ECTS та національною шкалою
  4. Відповідність поточної семестрової модульної рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою
  5. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
  6. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
  7. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
  8. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2
  9. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2
  10. До модульної контрольної роботи №1
  11. ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 4
  12. ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 5




Переглядів: 434

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Аналіз шлункового соку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.