• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 17

ЗАНЯТТЯ 2 (2 години)

Тема: Функції крові. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад крові. Буферні системи, механізм дії та роль в підтриманні кислотно-лужного стану організму. Білки плазми крові, їх роль. Кількісне визначення загального білка у сироватці крові.

Актуальність. Кров – це рідка сполучна тканина, що складається з клітин (формених елементів) і міжклітинного рідкого середовища – плазми. Кров виконує транспортну, осморегуляторну, буферну, знешкоджувальну, захисну, регуляторну, гемостатичну та інші функції. Склад плазми крові є дзеркалом метаболізму, тому що зміни концентрації метаболітів у клітинах, навіть якщо вони відбуваються в окремих органах, відбиваються на їх концентрації в крові; склад плазми крові змінюється також при порушенні проникності клітинних мембран. За цією причиною, а також у зв’язку з доступністю проб крові для аналізу, її дослідження широко використовується для діагностики захворювань і контролю ефективності лікування. Кількісне та якісне дослідження білків плазми крові, крім специфічної нозологічної інформації, дає уявлення про стан білкового обміну в цілому. Показник концентрації водневих іонів у крові (рН) є однією з найбільш строгих хімічних констант організму. Він відбиває стан метаболічних процесів, залежить від функціонування багатьох органів і систем. Порушення кислотно-лужного стану крові супроводжують багаточисленні патологічні процеси і є причиною важких розладів життєдіяльності організму. Тому своєчасна їх корекція є необхідним компонентом терапевтичних заходів.

Мета. Ознайомитися з функціями, фізико-хімічними властивостями крові; кислотно-лужним станом та його основними показниками. Вивчити буферні системи крові та механізм їх дії; порушення кислотно-лужного стану організму (ацидоз, алкалоз), їх форми та види. Сформувати уявлення про білковий склад плазми крові, охарактеризувати білкові фракції та окремі білки, їх роль, порушення та методи визначення. Ознайомитися з методами кількісного визначення загального білка у сироватці крові, окремих фракцій білків та їх клініко-діагностичним значенням.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Функції крові в життєдіяльності організму.

2. Фізико-хімічні властивості крові, сироватки, лімфи: рН, осмотичний та онкотичний тиск, відносна щільність, в’язкість.

3. Кислотно-лужний стан крові, його регуляція. Основні показники, що відображають його порушення. Сучасні методи визначення КЛС крові.

4. Буферні системи крові. Їх роль у підтримці кислотно-лужного стану.

5. Ацидоз: види, причини, механізми розвитку.

6. Алкалоз: види, причини, механізми розвитку.

7. Білки крові: вміст, функції, зміни вмісту при патологічних станах.

8. Основні фракції білків плазми крові. Методи дослідження.

9. Альбуміни, фізико-хімічні властивості, роль.

10. Глобуліни, фізико-хімічні властивості, роль.

11. Імуноглобуліни крові, структура, функції.

12. Гіпер-, гіпо- , дис- та парапротеїнемії, причини виникнення.

13. Білки гострої фази. Клініко-діагностичне значення їх визначення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які з перелічених величин рН відповідають нормальним значенням в артеріальній крові?

А. 7,25-7,31. В. 7,40-7,55. С. 7,35-7,45. D. 6,59-7,0. Е. 4,8-5,7.

2.Якими механізмами забезпечується сталість рН крові?

3. Яка причина розвитку метаболічного ацидозу?

А. Збільшення продукції та зниження окислення кетонових тіл.

В. Збільшення продукції та зниження окислення лактату.

С. Втрата основ.

D. Неефективна секреція іонів водню, затримка кислот.

Е. Все перелічене.

4. Яка причина розвитку метаболічного алкалозу?

5. Значні втрати шлункового соку внаслідок блювоти обумовлює розвиток:

6. Значні порушення кровообігу внаслідок шоку обумовлюють розвиток:

7. Пригнічення дихального центру головного мозку наркотичними препаратами призводить до:

8. У хворого на цукровий діабет значення рН крові змінилося до 7,3. Компоненти якої буферної системи використовуються для діагностики розладів кислотно-лужної рівноваги?

9. У пацієнта спостерігається закупорювання мокротою дихальних шляхів. Яке порушення кислотно-лужного стану можна визначити в крові?

10. Хворому з тяжкою травмою підключили апарат штучного дихання. Після повторних визначень показників кислотно-лужного стану виявили зниження в крові вмісту діоксиду углерода та підвищення його виведення. Для якого порушення кислотно-лужного стану характерні такі зміни?

11. Назвіть буферну систему крові, якій належить найбільше значення у регуляції кислотно-лужного гомеостазу?

12. Яка буферна система крові виконує важливу роль у підтримці рН сечі?

А. Фосфатна. В. Гемоглобінова. С. Гідрокарбонатна. D. Білкова.

13. Які фізико-хімічні властивості крові забезпечують наявні в ній електроліти?

14. При обстеженні хворого виявлено гіперглікемію, глюкозурію, гіперкетонемію і кетонурію, поліурію. Який тип кислотно-лужного стану спостерігається у даному випадку?

15. Людина у стані спокою примушує себе дихати часто та глибоко протягом 3-4 хв. Як це вплине на кислотно-лужний стан організму?

16. Який білок плазми крові зв’язує та транспортує мідь?

17. У плазмі крові пацієнта вміст загального білка знаходиться у межах норми. Які з приведених показників (г/л) характеризують фізіологічну норму?

А. 35-45. В. 50-60. С. 55-70. D. 65-85. Е. 85-95.

18. Яка фракція глобулінів крові забезпечує гуморальний імунітет, виконуючи роль антитіл?

19. У хворого, який переніс гепатит С та постійно вживав алкоголь, з’явилися ознаки цирозу печінки з асцитом та набряками нижніх кінцівок. Які зміни у складі крові зіграли основну роль у розвитку набряків?

20. На яких фізико-хімічних властивостях базується метод визначення електрофоретичного спектру білків крові?

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Кількісне визначення загального білка у сироватці крові

біуретовим методом

Завдання.Визначити вміст загального білка у сироватці крові.

Принцип. Білок реагує у лужному середовищі з розчином сульфату міді, який містить калій-натрій тартрат, NaI і KI (біуретовий реагент), формуючи фіолетово-голубий комплекс. Оптична щільність цього комплексу пропорційна концентрації білка у пробі.

Хід роботи. У дослідну пробу додати 25 мкл сироватки крові (без гемолізу), 1 мл біуретового реагенту, який містить: 15 ммоль/л калій-натрій тартрату, 100 ммоль/л йодиду натрію, 15 ммоль/л йодиду калію та 5 ммоль/л сульфату міді. До стандартної проби додати 25 мкл стандарту загального білка (70 г/л) та 1 мл біуретового реагенту. У третю пробірку додати 1 мл біуретового реагенту. Усі пробірки добре перемішати та інкубувати протягом 15 хв при температурі 30-37°С. Залишити на 5 хв при кімнатній температурі. Виміряти оптичну щільність проби та стандарту проти біуретового реагенту при 540 нм. Концентрацію загального білка (Х) в г/л розрахувати за формулою: Х=(Сст.×Апр.)/Аст., де Сст. – концентрація загального білка у стандартній пробі (г/л); Апр. – оптична щільність проби; Аст. – оптична щільність стандартної проби.

Клініко-діагностичне значення. Вміст загального білка у плазмі крові дорослих людей складає 65-85 г/л; у плазмі крові за рахунок фібриногену білка міститься на 2-4 г/л більше, ніж у сироватці крові. У новонароджених кількість білків плазми крові складає 50-60 г/л і протягом першого місяця трохи знижується, а у три роки досягає рівня дорослих людей. Збільшення або зменшення вмісту загального білка плазми крові та окремих фракцій може бути обумовлено багатьма причинами. Ці зміни не є специфічними, а відображають загальний патологічний процес (запалення, некроз, новоутворення), динаміку, тяжкість захворювання. За їх допомогою можна оцінити ефективність лікування. Зміни вмісту білка можуть виявлятися у вигляді гіпер- та гіпопротеїнемії. Гіпопротеїнемія спостерігається при недостатньому надходженні білків до організму, недостатності перетравлення та всмоктування харчових білків, порушенні синтезу білків в печінці, захворюваннях нирок з нефротичним синдромом. Гіперпротеїнемія спостерігається при порушенні гемодинаміки та згущенні крові, втраті рідини при дегідратаціях (діарея, блювота, нецукровий діабет), у перші дні тяжких опіків, післяопераційний період та ін. Заслуговує на увагу не тільки гіпо- або гіперпротеїнемія, а й такі зміни як диспротеїнемія (співвідношення альбумінів та глобулінів змінюється при сталому вмісті загального білка) і парапротеїнемія (поява аномальних білків – С-реактивний білок, кріоглобулін) при гострих інфекційних захворюваннях, запальних процесах та ін.

Читайте також:

1. V міні – модуль
2. Високочастотні перетворювачі модульної структури
3. Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за шкалою ECTS та національною шкалою
4. Відповідність поточної семестрової модульної рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою
5. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
6. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
7. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
8. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2
9. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2
10. До модульної контрольної роботи №1
11. ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 4
12. ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 5

Переглядів: 719