• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

До підіймально-транспортних відносяться транспортувальні і вантажопі­діймальні машини. До вантажопідіймальних машин відносяться підіймачі та крани. Серед підіймачів найбільш поширені - ліфти, електро- та автонаванта­жувачі. Серед вантажопідіймальних кранів широко використовуються баштові, козлові, мостові крани, кран-балки та електроталі. Аналіз травматизму при екс­плуатації підіймально-транспортних машин в різних галузях промисловості по­казує, що більшість нещасних випадків, а серед них - з важким наслідком, припадає на роботи, при виконанні котрих використовуються вантажо - підіймальні машини.

Робоча зона вантажопідіймальних машин є небезпечною зоною - вона є джерелом виробничої небезпеки для обслуговуючого персоналу та для сторонніх осіб, котрі можуть опинитись тут. Робота біля вантажопідіймальних та транспортних машин є джерелом підвищеної небезпеки, тому що виконувати роботу за допомогою цих машин можна лише знаходячись всередині зон їхньої дії. Небезпеки, з котрими стикаються лю­ди, пов'язані переважно з ненавмисним контактом з рухомими частинами обла­днання та можливими ударами від предметів, що подають, а також при виси­панні частини вантажу і з падінням самого обладнання. Це стосується і самохідного обладнання, котре нерідко переміщується з великою швидкістю. В цьому випадку додається наїзд та удар при зіткненні.

Особливістю підіймально-транспортних машин є переміщення цих машин та вантажів, котрі ними переміщуються. Конструкція підіймально-транспортних машин містить велику кількість рухомих частин. Це зумовлює їх потенційну травмонебезпчність. Під час роботи вантажопідіймальних кранів велика ймовірність динамічного впливу на елементи будівельних конс­трукцій. Внаслідок обриву канатів та ланцюгів, за котрі піднімається вантаж, можливі важкі наслідки: руйнування крана при перевантаженні або втраті стійкості, «набігання» вантажу на елементи конструкції крана або його зісковзування з вантажо-захоплювального пристрою.

До вантажопідіймальних кранів ставляться підвищені вимоги щодо міцно­сті та надійності їх кінематичних ланок, а також їх стійкості. Оскільки керуван­ня більшістю кранів здійснюється з кабін, розташованих на них, то необхідно дотримуватись вимог щодо профілактики травматизму і загорань під час їх екс­плуатації. Актуальною є проблема забезпечення відповідних умов праці, зокре­ма оптимальних або допустимих значень параметрів мікроклімату, чистоти по­вітря робочої зони, освітлення, зниження вібрацій та шуму. Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані наступними запобіжними пристроями: сигналі­зацією, кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізмів пересу­вання крану, ходового візка та підіймання вантажозахоплювальних органів; блокуванням для автоматичного зняття напруги з крана при виході людини на галерею, блокуванням дверей кабіни; дзвінка для сигналізації; протиугінними пристроями; анемометрами для визначення швидкості вітру при роботі на від­критому місці.

Обмежувач вантажопідіймальності. Обмежувач вантажопідіймальності призначений для запобігання поломок механізмів та падіння крана у випадку перевантаження.

Ширина проходів для обслуговування конвеєрів повинна бути не менше 0,75 м (для пластинчастих — 1,0 м). Між паралельно встановленими конвеєра­ми слід передбачати прохід шириною 1,0 м (для пластинчастих — 1,2 м). При довжині конвеєрів понад 20 м в необхідних місцях слід монтувати містки з по-руччями для проходу людей. При цьому відстань між настилом містка і будіве­льними конструкціями або комунікаціями має бути не менше 2,0 м. Ширина мі­стків повинна бути не менше 1,0 м. Ухил сходів та майданчиків повинен бути: не більше 45° при постійній експлуатації і не більше 60° при експлуатації 1—2 ,рази на зміну; 90° при використанні менше одного разу на зміну. Ширина схо­дів повинна бути не менше 0,7 м.

Гвинтові конвеєри повинні обладнуватися блокуванням, яке вимикає кон­веєр при відкритті кришки або люка.конвеєра. Редуктор, передачі, муфти ого­роджуються. Елеватори, котрі застосовуються для транспортування сипких ма­теріалів у вертикальній площині, також повинні обладнуватись блокуванням для автоматичного вимикання привода у випадку відкривання кришок та люків, а також на випадок обриву конвеєрної стрічки. Верхня та нижня частини елева­тора з'єднуються сигналізацією.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ
4. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
5. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
6. А а) робітники
7. А) Заробітна плата її форми та системи.
8. А) Заробітна плата, її форми та системи.
9. Абонентське обладнання для відеоконференц-зв'язку
10. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
11. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту
12. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.

Переглядів: 1294