ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

Опорні поняття теми:природно-заповідний фонд, природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища, пам’ятки природи, зоологічні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва, літопис природи, охоронна зона.

Методичні рекомендації:

Під час самостійної роботи студент повинен ознайомитися з рекомендованою літературою і нормативним матеріалом. Рекомендується звертати увагу на співвідношення правових режимів різних видів територій та об’єктів природно-заповідного фонду: навчитися їх розмежовувати.

Природно-заповідний фонд – це система природних комплексів та об’єктів, що перебувають під особливою охороною держави. Об'єктами природно-заповідного фонду України є ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об’єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та здійснення фонового моніторингу довкілля, вилучені з господарського використання повністю або частково і у встановленому порядку оголошені територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України.

Види територій та об’єктів природно-заповідного фонду:

- природні заповідники;

- біосферні заповідники;

- національні природні парки;

- регіональні ландшафтні парки;

- заказники;

- пам’ятки природи;

- заповідні урочища;

- ботанічні сади;

- дендрологічні парки;

- зоологічні парки;

- парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва;

Порядок створення об’єктів природно-заповідного фонду України регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Використання територій та об’єктів природно заповідного фонду здійснюється на праві власності чи користування. Згідно з статтею 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу. Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Завдання для самостійної роботи:

1. Правове регулювання контролю і нагляду за дотриманням законодавства про природно-заповідний фонд: визначити поняття контролю і нагляду, суб’єкти, порядок здійснення, нормативно-правове регулювання.

2. Правове регулювання управління охороною територій та об’єктів природно-заповідного фонду: визначити систему органів і заходів управління охороною природно-заповідним фондом, нормативні акти, що регулюють порядок такого управління.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Б) значення Червоної книги України.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.