• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Земельне право України

3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель

Залежно від повноважень, структури, мети і завдань, які реалізують державні органи в сфері організації ефективного використання природних ресурсів, можна відокремити такі форми управління: загальнодержавне, галузеве, спеціальне, внут­рігосподарське, міжгосподарське.

На рівні загальнодержавних заходів управління щодо зем­леустрою здійснюються:

? визначення основного цільового характеру земельних діля­нок, розроблення регіональних, комплексних програм ра­ціонального використання та охорони земельних фондів

? планування та прогнозування - розробка державних, обласних, районних схем використання земель та їх охорони;

? розроблення цільових програм меліорації, рекультивації, боротьби з водною і вітровою ерозією грунтів.

Галузеві і відомчі завдання землеустрою залежать від харак­теру виробництва, його особливостей, спеціалізації. До цих зав­дань відносяться:

? утворення та вдосконалення усіх форм землекористування;

? організація господарств, що володіють землею на умовах права власності, а також оренди;

? раціональна організація території акціонерних това­риств, фермерських господарств з метою найбільш ефективного ведення сільськогосподарського вироб­ництва в нових умовах;

? розроблення заходів, що забезпечують охорону і покра­щання земель, підвищення родючості грунтів, оздоровлен­ня екологічної обстановки, залучення в сільськогоспо­дарське виробництво нових земель, систематичне підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тваринництва;

? розроблення заходів, що забезпечують стійкі і оптимальні міжгосподарські економічні зв'язки.

________ Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами

Внутрігосподарське управління здійснюється в рамках кон­кретних сільськогосподарських підприємств, в тому числі се­лянських (фермерських) господарств. Воно полягає в раціональ­ному розміщенні виробничих одиниць і господарських центрів, внутрішніх доріг; організації угідь та сівозмін; в улаштуванні території садів, виноградників, ягідників, кормових угідь.

Міжгосподарське управління дозволяє визначати цільове призначення земель, здійснювати міжгалузевий і внутрігалузе­вий розподіл земельних фондів з метою земельної реформи. З допомогою міжгосподарського управління утворюються нові і змінюються існуючі землеволодіння, розробляються заходи, які забезпечують оптимальні міжгосподарські економічні зв'язки.

Надання земель у власність, оренду та безстрокове спадкоє­мне володіння, утворення селянських (фермерських) госпо­дарств - всі ці заходи здійснюються завдяки впливу міжгоспо­дарського управління.

Загальнодержавне управління щодо використання земель­них ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, уря­дом Автономної Республіки Крим, місцевими органами держав­ної виконавчої влади, місцевими органами самоврядування.

Спеціальне управління покладається на уповноважені органи:

? Міністерство охорони навколишнього природного сере­довища та ядерної безпеки;

? Державний комітет України по лісовому господарству;

? Державний комітет України по геології і використанню надр;

? Державний комітет України по земельних ресурсах;

♦ Державний комітет України по водному господарству.
Галузеве управління забезпечує Міністерство аграрної пол­
ітики України (колишнє міністерство сільського господарства).

Внутрігосподарське управління щодо ефективного викори­стання земель та інших природних ресурсів здійснюють орга­ни самоврядування - загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства або збори уповноваже­них, правління цих підприємств; голів селянського (фермерсь­кого) господарства, органи управління акціонерних сільськогос-

Земельне право Україні;

подарських товариств тощо, які здійснюють управлінські функції у сфері внутрігосподарського використання належних їм відповідно на праві колективної, приватної власності земель або на праві користування окремими земельними ділянками. Функціонально-правове забезпечення управління та охоро­ни земель передбачає:

? організацію та порядок здійснення землеустрою (розподіл і перерозподіл земель);

? ведення контролю за використанням і охороною земель;

? здійснення моніторингу земель;

? ведення державного земельного кадастру;

? вирішення земельних спорів.

4. Поняття і завдання землеустрою

Землеустрій - це .сукупність соціально-економічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональ­ної організації території держави, адміністративно-територіаль­них утворень, господарських структур, що здійснюються під впливом формування суспільно-виробничих відносин і розвит­ку продуктивних сил.

Як зазначено в Земельному кодексі України, мета землеус­трою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середо­вища та поліпшення природних ландшафтів.

Основні завдання землеустрою:

? реалізація земельної політики держави шляхом науково обгрунтованого перерозподілу земель, формування раці­ональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

? інформаційне забезпечення правового, економічного, еко-лого-економічного і містобудівного механізму регулюван­ня земельних відносин на всіх рівнях господарювання (національному, регіональному, локальному, господарсь-

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами

кому) шляхом розроблення пропозицій щодо встановлен­ня особливого режиму і умов використання земель, нада­них у власність чи користування, включаючи оренду;

? розподіл земель з установленням на місцевості меж адм­іністративно-територіальних утворень, територій з особ­ливим правовим режимом у місцях проживання і госпо­дарювання населення, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режима­ми, меж міст, селищ і сіл, меж земельних ділянок влас­ників і користувачів землі (в тому числі орендарів) за єдиною державною системою з юридичним, еколого-еко-номічним і технічним оформленням;

? здійснення заходів щодо прогнозування, пщдрамування, організації раціонального використання та охорони всіх земель, незалежно від форми власності на вс'х рівнях;

? організації територій сільськогосподарських підтриємств із створенням просторових умов, що забезпечую'ъ еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення і раціональне функці­онування сільськогосподарського виробництва, впроваджен­ня прогресивних форм організації управління землекорис­туванням, удосконалення складу і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосів і пасовищеоборотів;

? розроблення системи заходів щодо збереження і поліпшен­ня природних ландшафтів, відновлення і підвищення ро­дючості грунтів, рекультивації порушених земель і землю-ванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і за­болочення, ущільнення, забруднення промисловими відхо­дами і хімічними речовинами та інших видів деградації, а також щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель і запобігання іншим негативним явищам;

? організація земель територій населених пунктів зі ство­ренням просторових, економічних, правових і екологіч­них умов, що забезпечують оптимальні умови проживан­ня населення, ефективного функціонування виробничої

Читайте також:

1. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. III. ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО
4. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
5. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
6. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
7. Q Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – Ст. 141
8. V. Класифікація і внесення поправок
9. V. Постанови Пленуму Верховного Суду України
10. VI. Накази Генерального прокурора України
11. VI. УГОЛОВНОЕ ПРАВО И УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС
12. XII. Право на першочергове зарахування

Переглядів: 308