• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правовий режим земель транспорту

Правовий режим земель транспорту регламентується Зако­ном України "Про транспорт" та Земельним кодексом України.

Землями транспорту визнаються землі, надані в користу­вання або у власність підприємствам та організаціям залізнич­ного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і роз­витку об'єктів транспорту.

Землі транспорту можуть перебувати у державній, кому­нальній або приватній власності.

Згідно з вимогами земельного законодавства землі транс­порту повинні використовуватися лише за прямим призначен­ням без заподіяння шкоди прилеглим територіям шляхом здійснення викидів в атмосферу шкідливих речовин автотран­спортом, нерегульованого концентрованого скидання талих і дощових вод, безпечного пропуску повеней, забруднення на­фтопродуктами та внаслідок дії інших негативних факторів.

Розділ XVIII. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв'язку

У процесі проектування, будівництва та експлуатації заліз­ничних і автомобільних шляхів забезпечується:

? безпечне скидання на прилеглі території утворення уз­довж доріг потоків талих і дощових вод;

? безпечний пропуск повеней під мостовими переходами;

? створення захисних насаджень уздовж автомобільних шляхів;

♦ створення умов для безпечної міграції диких тварин.

Землі морського та річкового транспорту використовують­ся із забезпеченням охорони берегів від руйнування і прибе­режних смуг від забруднення.

Землі трубопровідного транспорту використовуються з до­держанням правил безпечного проведення робіт на прилеглих територіях і безпечного проїзду через них.

Під час проектування, крім дотримання загального принци­пу - розміщувати об'єкти на непридатних для сільського гос­подарства землях або угіддях гіршої якості, - необхідно також вибирати оптимальні напрямки трас, щоб не створювати не­зручності сусіднім господарствам.

На територіях поселень об'єкти транспорту розміщуються лише за згодою відповідних місцевих адміністрацій.

На період будівництва, реконструкції чи ремонту своїх спо­руд підприємства мають право отримувати земельні ділянки для тимчасового користування. Порядок їх повернення такий самий, як і для підприємств промисловості. Тимчасові ділянки можуть передаватись підприємствам, установам і організаціям для улаштування під'їзних шляхів, вантажно-розвантажуваль­них майданчиків, складів та інших об'єктів з обов'язковою ком­пенсацією витрат на утримання і покращання таких ділянок.

Нормальна експлуатація, а також безпека об'єктів транспор­ту забезпечуються встановленням охоронних зон, розмір і ре­жим яких залежить від виду транспорту і визначається відпов­ідними нормами або проектно-технічною документацією. Землі цих зон залишаються у землекористувачів, але мають особли­вий режим, про який їх зобов'язано письмово повідомити відповідне транспортне підприємство.

Земельне право України

Відповідальність за утримання в належному стані земель, наданих у користування підприємствам і організаціям транспор­ту, і використання їх за цільовим призначенням покладається на керівників (власників) цих підприємств, установ і організацій.

До земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і установам залізничного транс­порту відповідно до чинного законодавства України. До скла­ду цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облашту­вання, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирсь­кого господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, ка­налізації, захисні і укріплюючі насадження, службові і культур­но-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Уздовж земель залізничного транспорту можуть встановлю­ватися охоронні зони. Вони включають: ділянки, необхідні для збереження міцності і стійкості споруд та пристроїв; ділянки, покриті лісом та іншою рослинністю, у разі порушення яких можуть утворюватись зсуви, спливи, рови, селеві потоки, рухомі піски, снігові лавини; смуги, що забезпечують необхідну відстань від об'єктів до населених пунктів, промислових підприємств і окремих будівель; смуги, що необхідні для встановлення вибу-ховонебезпечних зон в камінних та інших кар'єрах.

В зонах з особливими умовами землекористування заборо­няються: будь-які будівельні, монтажні, гірничі, кар'єрні роботи без письмового дозволу управління залізниці; вирубувати ліс і порушувати рослинний покрив способами, які можуть призве­сти до виникнення зсувів, селевих потоків, ровів, рухомих пісків, снігових заносів; споруджувати лінії зв'язку, електроме­режі, а також трубопроводи без погодження з Міністерством шляхів сполучення України.

Проектно-технічна документація встановлює розміри зе­мельних ділянок для: забезпечення смуги необхідної ширини у випадках, що вимагають індивідуального проектування зе­мельного полотна, бокових резервів, штучних протипожежних

Розділ XVIII. Правовий резким земель промисловості, транспорту, зв'язку

споруд, переїздів, протиерозійних і снігозатримуючих лісопоса­док; розміщення станцій, локомотивних і вагонних депо, жит­лових поселень тощо; захисних зон, а також зон перспектив­ного розвитку; тимчасових потреб (на період будівництва).

До земель морського транспорту належать землі, надані в користування під:

? морські порти з набережними, майданчиками, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загально-портового і комплексного обслуговування флоту;

? гідротехнічні споруди і засоби навігаційної обстановки, судноремонтні заводи, майстерні, бази, склади, радіоцен­три, службові та культурно-побутові приміщення та інші споруди, що обслуговують морський транспорт.

До земель морського транспорту також належать території, насипані або намиті в акваторії за кошти портів.

Спорудження на підходах до портів (каналів^ мостових, кабельних і повітряних переходів, водозабірних та інших об'єктів, а також спорудження радіосистем у зоні радіонавігац­ійних об'єктів погоджується з адміністрацією портів.

До земель річкового транспорту належать землі, надані в користування під:

? порти, спеціалізовані причали, пристані і затоки з усіма техн­ічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річко­вий транспорт, пасажирські вокзали, павільйони і причали;

? судноплавні канали, судноплавні, енергетичні та гідро­технічні споруди, службово-технічні будівлі, берегоукріп­лювальні споруди і насадження;

? спеціальні насадження для вирощування деревини, в тому числі ділової, вузли зв'язку, радіоцентри і радіостанції;

? будівлі, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, майстерні, судноверфі, відстойно-ремонтні пункти, склади, матеріально-технічні бази, інженерні мережі, службові та культурно-побутові приміщення, інші об'єкти, що забезпечують роботу річко­вого транспорту.

Земельне право України

Для робіт, пов'язаних із судноплавством на внутрішніх вод­них шляхах, поза населеними пунктами виділяється у встанов­леному порядку берегова смуга. Землі берегової смуги не ви­лучаються у землекористувачів і використовуються відповідно до чинного законодавства України.

До земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гараж­ного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, авто­станції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотран­спортні, транспортно-експлуатаційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні для пере­чеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об'єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, на­дані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підхідні стіни, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування ав­томобільних доріг, а саме:

? паралельні об'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові спо­руди, вловлюючі з'їзди;

? майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;

? будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служ­би з виробничими базами;

? придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової.

Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загаль­ного користування та їх спорудами, надаються дорожнім орган­ізаціям у користування відповідно до чинного законодавства.

Розділ XVIII. Правовий резким земель промисловості, транспорту, зв'язку

До земель авіаційного транспорту належать землі, надані в користування під:

? аеропорти, аеродроми, відокремлені споруди (об'єкти уп­равління повітряним рухом, радіонавігаційні та посадки, очисні та інші споруди), службово-технічні території з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіац­ійного транспорту;

? вертольотні станції, включаючи вертольотодроми, службо­во-технічні території з усіма будівлями та спорудами;

? ремонтні заводи цивільної авіації, аеродроми, вертольо­тодроми, гідроаеродроми та інші майданчики для експлу­атації повітряних суден;

? службові об'єкти, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

До земель міського електротранспорту належать землі, надані в користування під відокремлені трамвайні колії та їх облашту­вання, колії і станції фунікулерів, канатних доріг, ескалаторів, трамвайно-тролейбусних депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службові і культурно-побутові приміщення та інші споруди, не­обхідні для забезпечення роботи міського електротранспорту.

3. Правовий режим земель зв'язку та енергетики

Режим земель зв'язку та енергетики не залежить від відом­чої підлеглості і визначається Правилами охорони високовольт­них мереж, а також Правилами охорони ліній і споруд зв'язку.

Підприємствам, організаціям, що здійснюють будівництво та експлуатацію ліній електропередачі, теле- і радіоцентрів, ретрасляц-ійних телевізійних станцій, радіорелейних ліній, повітряних і кабель­них телефонно-телеграфних ліній зв'язку, надаються земельні ділян­ки відповідно до діючих норм і затверджених проектів на будівництво, а також земельні ділянки, необхідні для тимчасового користування в період будівництва та експлуатації цих об'єктів.

Земельне право України

В тимчасове користування (на період будівництва) виді­ляються смуги по всій довжині траси для прокладання кабе­лю, монтажу і установки опор повітряних ліній. Розміри діля­нок визначаються відповідними нормами, а в необхідних випадках - проектами будівництва об'єктів.

Під час експлуатації земель над кабельними лініями і під проводами повітряних ліній, а також у радіорелейних станціях необхідно дотримуватись заходів щодо збереження і безпереб­ійної роботи вказаних об'єктів у відповідності з правилами охорони ліній зв'язку та електричних мереж.

Підприємства зв'язку мають право споруджувати повітряні, кабельні і радіорелейні лінії зв'язку та лінії радіофікації, ство­рювати пристрої, які забезпечують їх безпечну експлуатацію, на всіх земельних ділянках, у тому числі у смугах відводу, заборо­нених зонах, а також на дахах будівель, на залізничних мостах, в колекторах, тунелях метрополітену і залізниць, у чиєму б володінні вони не перебували. Порядок проведення робіт вста­новлюється названими підприємствами за згодою з землекори­стувачами чи володільцями споруд.

Вздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропере­дачі, телефонно-телеірафиих ліній, що проходять поза населени­ми пунктами, а також навколо випромінюючих споруд телерадіо-станцій та радіорелейних ліній встановлюється охоронна зона. Землі в межах цих зон у власників землі та землекористувачів тю вилучаються, а використовуються з обмеженнями, що передбача­ються правилами, затвердженими у встановленому порядку.

В межах охоронних зон забороняється:

? без письмового дозволу експлуатуючої організації будува­ти будь-які споруди, лінії зв'язку і силові повітряні елект­ричні мережі, здійснювати будь-які роботи, посадку дерев;

? без письмового дозволу створювати проїзди (машин) транспортних засобів висотою нона/і 3 м;

? здійснювати літання, за виключенням авіації, що обслу­говує енергосистеми, на висоті менше 100 м над повітря­ними лініями електропередач і підстанціями та скидати різноманітні предмети, а також спускатись на парашутах;

Розділ XVIII. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв'язку

? створювати в місцях, де прокладені підводні кабельні елект­ричні лінії, причали, стоянки кораблів, барж, кидати якори і волокуші, виділяти риболовецькі угіддя, а також здійснювати (без погодження) днопоглиблюючі і землечерпальні роботи;

? ставити скирти соломи, сіна, штабелі торфу чи лісоматер­іалів; розташовувати польові стани, тваринницькі ферми, розпалювати вогнище.

На трасі підземних кабельних ліній забороняється скидати великі тягарі, виливати кислоти і луги, утворювати смітники тощо.

Аварійні роботи на цих лініях повинні погоджуватись з керівництвом відповідних підприємств, установ або органами місцевих адміністрацій.

На трасах підземних кабельних ліній зв'язку поза міською межою встановлюються вимірювальні стовпчики-орієнтири. В містах лінія їх проходженнях визначається за технічною докумен­тацією. Межі охоронних зон на трасах морських та інших підвод­них кабелів зв'язку відзначається сигнальними знаками в місцях їх виходу на берег. В лісних масивах та зелених насадженнях для повітряних ліній зв'язку і радіофікації створюються просіки.

4. Правовий режим земель оборони

До земель оборони відносяться землі, надані для розміщен­ня та постійної діяльності військових частин, установ, військо­во-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ.

Режим використання земель оборони в частині дотриман­ня вимог щодо забезпечення безпеки населення встановлюєть­ся за згодою з відповідними органами виконавчої влади Украї­ни та органами місцевого самоврядування.

У разі необхідності тимчасового використання земель для проведення військових навчань та інших заходів, пов'язаних з потребами оборони, земельні ділянки громадян і юридичних осіб використовуються підприємствами, установами і організаціями оборони на підставі рішень органів державної влади України.

Земельне право України

Органи державної влади та органи місцевого самоврядуван­ня за згодою з центральними органами виконавчої влади, які виконують завдання з питань оборони, мають право передава­ти земельні ділянки із земель, наданих для потреб охорони в строкове використання громадянам і юридичним особам для сільськогосподарського використання.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів з метою забезпечення безпеки населення і створення необхідних умов для їх експлуатації у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування, в межах яких запроваджується особливий правовий режим ви­користання земель.

Режим використання та охорони земель оборони, в частині додержання вимог для забезпечення безпеки населення в за­хисних, охоронних та інших зонах, встановлюється проектами землеустрою за погодженням із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань оборони.

Для землекористувачів військових частин встановлено на суміжних ділянках особливі режими обмеження щодо корис­тування земельними ділянками: а) заборонений район - тери­торія до 5 км навколо зовнішньої огорожі деяких військових складів. Земельні ділянки в межах забороненого району зали­шаються в користуванні сільськогосподарських підприємств, окремих громадян, але з певним обмеженням (забороняється будувати будь-які споруди, що можуть бути загрозою для складів); б) заборонна зона - територія з особливим режимом користування, зміст якого залежить від характеру об'єкта. Існу­ють два види заборонних зон: всередині земельних ділянок, зайнятих оборонними об'єктами; на суміжних земельних ділян­ках (зовнішні оборонні зони).

Загальним обмеженням у межах зовнішніх оборонних зон є заборона ставити будь-які будівлі, споруди, провадити зе­мельні роботи, прокладати електролінії, будувати водопровідні і каналізаційні мережі, реконструювати чи ліквідовувати шля­хи, переправи тощо.

Читайте також:

1. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
5. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
6. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
7. А) Грошова оцінка земель по Україні
8. Абсолютна земельна рента.
9. Абсолютна земельна рента.
10. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
11. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
12. Авторитарний політичний режим.

Переглядів: 1342