Системи технічної діагностики (СТД) поділяють на власне діагностичні та прогнозуючі.
За характером вироблення оцінки стану об’єкта діагностики СТД поділяють на статистичні і детерміновані. При статистичній оцінці стану об’єкта рішення виноситься на підставі вимірювань або перевірок сигналів, що характеризують об’єкт, а при детермінованій – параметри об’єкта, що перевіряється, порівнюють із параметрами об’єкта, прийнятого за зразковий.
Існують такі види перевірок: функціональна, алгоритмічна та логічно-комбінаційна. При функціональній перевірці виявляють наявність сигналу на виході об’єкта при надходженні сигналу на його вхід; відсутність вихідного сигналу є відмовою. При алгоритмічній перевірці відповідно до алгоритму роботи об’єкта перевіряється послідовність виконання функцій. Логічно-комбінаційна перевірка дозволяє виявляти несправності на будь-якому рівні. На вхід об’єкта, що перевіряється, у цьому випадку подають спеціальний діагностичний тест, спеціальні стимулюючі сигнали.
ОД – об’єкт діагностики, Д – давач, К – комутатор, П – перетворювач, ПКП – пристрій контролю параметрів, ПО – пристрій обробки, ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій, КП – керуючий пристрій, ПВП – пристрій вводу програми, ПРІ – пристрій розподілу інформації, ГСС – генератор стимулюючих сигналів, ЗПІ – засоби представлення інформації, О – оператор
Рисунок 2.7 – Структурна схема системи технічної діагностики