Техніко-економічні показники якості продукції.

Встановлені наступні показники якості будь-яких видів продукції: показники призначення, що характеризують властивості продукції, визначальні функції, для виконання яких вона призначена, і що обумовлюють сферу її застосування; показники надійності (довговічності); показники технологічності, що характеризують ефективність конструктивно-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті продукції; ергономічні показники; показники стандартизації і уніфікації, що характеризують міру використання в продукції стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробу; патентно-правові показники, що характеризують міру патентного захисту виробу в Україні і за кордоном, а також його патентну чистоту; економічні показники, що відбивають витрати на розробку, виготовлення і експлуатацію або споживання продукції, а також економічну ефективність експлуатації; показники безпеки.

Для машинобудування і приладобудування найбільш ефективними показниками якості машин і механізмів являються їх експлуатаційні характеристики, залежні від технічного рівня машинобудування.

Експлуатаційні показники – це характеристики, що визначають якість виконання виробом заданих функцій. Загальними з них для усіх виробів тривалої дії являються показники надійності (довговічності), динамічност, якості, ергономічні показники і економічність експлуатації.

Надійність – це властивість об’єкту (наприклад, вироби) зберігати в часі в установлених межах значення усіх параметрів, що характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування і ремонту, зберігання і транспортування (ГОСТ 27.002-83). Надійність включає властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і збереження. Показниками надійності є ймовірність безвідмовної роботи, середнє напрацювання до відмови, інтенсивність відмов та ін.

Ймовірність безвідмовної роботи Р(t) – ймовірність того, що в заданому інтервалі часу t або в межах заданого напрацювання відмови в роботі виробу не станеться (відмова – подія, що полягає в тому, що виріб стає нездатним виконувати задані функції зі встановленими показниками):

, (2)

де N₀ – число виробів, що працюють на початку випробувань;

N(t) – число виробів, робото-придатних в кінці проміжку часу t.

Інтенсивність відмов f(t) є функцією часу. Для різних виробів графік цієї функції має різний вигляд. Наприклад, для «нестаріючих» напівпровідникових приладів графік f(t) має вигляд горизонтальної прямої. Типовий характер зміни інтенсивності f(t) відмов виробів машинобудування від початку експлуатації до їх списання показаний на рис. 2.

Рис. 2. Графік зміни інтенсивності відмов виробів

У період І виявляються дефекти конструкцій, виготовлення, складання кінцевого виробу, а також покупних і кооперованих відмов. Інтенсивність відмов зменшується від деякого максимального до постійного значення. У цей період відбувається припрацювання складових частин і деталей виробу. У період ІІ інтенсивність відмов залишається фактично постійною (період нормальної роботи). В період ІІІ інтенсивність відмов різко зростає, відбувається зношування, старіння і безповоротні фізико-хімічні явища, при яких експлуатація виробу неможлива або економічно не виправдана.

Для зменшення періоду І доцільно проводити обкатку машин до початку їх експлуатації.

Для вимірювальних приладів особливо важлива надійність щодо точності, тобто властивість зберігати точність виміру в заданих межах протягом встановленого часу за певних умов їх експлуатації.

Властивість виробів зберігати здатність виконання заданих функцій зі встановленими показниками до їх граничного стану (при встановленій системі технічного обслуговування і ремонтів) називають довговічністю. При цьому граничний стан виробу визначається неможливістю подальшої експлуатації внаслідок неусувного порушення вимог безпеки, неусувного зниження експлуатаційних показників і ефективності експлуатації або недоцільності його відновлення.

Показниками довговічності можуть бути: призначений ресурс, що визначається напрацюванням виробу, граничний стан якого обумовлений досягненням заданого напрацювання; призначений термін служби ‑ термін служби виробу, граничний стан якого обумовлений досягненням заданої календарної тривалості використання виробу за призначенням (напрацювання ‑ це тривалість або об’єм роботи виробу). Застосовують і інші показники, приведені в ГОСТ 27.002-83.

Внаслідок недостатньої жорсткості і вібростійкості конструкції, наявність сил тертя в рухомих з’єднаннях, наявність дисбалансу і пружних деформацій, недостатня точність виготовлення і інших причин при холостому і робочому режимах роботи машини виникають швидкоплинні коливні процеси (вібрації). Ці коливання збільшують шорсткість поверхонь деталей, що труться, і зменшують довговічність машин, знижують точність обробки верстатів, стійкість різального інструменту, точність автоматичних вимірювальних приладів. У зв’язку з цим для кожного типу виробу встановлюють і контролюють показники динамічної якості. Експериментально є можливість встановити залежність довговічності машини, наприклад, від дисбалансу її частин, тощо.

Рівень вібрацій і шуму передачі, що нині допускається, встановлюють шляхом порівняльних випробувань спрацьованих і конструктивно-тотожних передач, що знаходяться в тотожних умовах експлуатації.

Ергономіка (від грец. ergon ‑ робота і nomos ‑ закон) ‑ галузь науки, що займається оптимізацією взаємодії людини з машиною (приладом) і робочим середовищем в трудовому процесі. Основним завданням ергономіки є створення оптимальних гігієнічних, фізіологічних, психологічних, технічних і організаційних умов для продуктивної праці і забезпечення необхідних зручностей, що сприяють розвитку здібностей працівника і отриманню високих технічних і якісних показників його роботи. Ергономічні показники мають бути встановлені для кожного типу системи людина-машина-середовище і окремо для кожної машини, що входить в цю систему. Найбільш важливими з них є зручне розташування органів управління машиною, простота її експлуатації, оглядовість робочої зони, гігієнічні показники, у тому числі рівні вібрації і шуму і т.д., що допускаються; для вимірювальних приладів ‑ точність і надійність відлікового пристрою.

Верстати та інші засоби виробництва, сконструйовані з урахуванням ергономічних показників у поєднанні з оптимальним робочим середовищем, забезпечують найменшу фізичну і нервово-емоційну напругу, малу стомлюваність оператора, створюють умови, при яких людина отримує в процесі праці найбільше задоволення. Це позначається і на виробничих результатах, збільшення швидкості, продуктивність, точність, надійність роботи засобів виробництва і контролю використовуються найбільшою мірою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття якості продукції та послуг.	\|	Контроль якості продукції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.