Технічний контроль ‑ це перевірка відповідності продукції або процесу, від якої залежить її якість, встановленим вимогам.
На стадії розробки продукції технічний контроль полягає в перевірці відповідності дослідного зразка технічному завданню, технічній документації, правилам оформлення, викладеним в ЄСКД (Єдина система конструкторської документації). На стадії виготовлення він охоплює якість, комплектність, упаковку, маркування, кількість продукції, що пред’являється, хід виробничих процесів; на стадії експлуатації полягає в перевірці дотримання вимог експлуатаційної і ремонтної документації.
Технічний контроль включає три основні етапи:
Ø Отримання первинної інформації про фактичний стан об’єкту контролю, його контрольовані ознаки і показники;
Ø Отримання вторинної інформації ‑ відхилень від заданих параметрів шляхом зіставлення первинної інформації із запланованими критеріями, нормами і вимогами;
Ø Підготовка інформації для виконання відповідних дій, щодо управління об’єктом, що потребує контролю.
Контрольована ознака ‑ це кількісна або якісна характеристика властивостей об’єкту, що піддається контролю. Комплекс організаційно-технічних заходів, направлених на забезпечення виробництва продукції із заданим рівнем якості, складає предмет організації контролю.
Метод контролю ‑ це сукупність правил застосування певних принципів для здійснення контролю. У метод контролю входять основні фізичні, хімічні, біологічні і інші явища, а також залежності (закони, принципи), вживані при знятті первинної інформації щодо об’єкту контролю.
Під системою контролю розуміють сукупність засобів контролю і виконавців, що взаємодіють з об’єктом за правилами, встановлених відповідною документацією.
Засоби контролю ‑ це вироби (прилади, пристосування, інструмент, випробувальні стенди) і матеріали, використовувані при контролі, наприклад, реактиви.