Психотерапія

Психічні розлади лікують медикаментозно або за допомогою спеціальних психотерапевтичних методів. Існує безмежна кількість різноманітних методів психотерапії. Для того щоб краще зрозуміти сутність різноманітних психотерапевтичних технік, наведемо їх класифікацію. Перш за все всі психотерапевтичні методи можна поділити на три великі категорії: інтрапсихічну, соціальну та поведінкову терапію.

Інтрапсихічна терапія виходить з того, що аномальна поведінка є результатом неправильної інтерпретації людиною власних почуттів, потреб та бажань. До основних методів інтрапсихічної терапії можна віднести психоаналіз, клієнт -центровану терапію, емотивно - раціональну терапію, психодраму.

Психоаналіз (З. Фрейд) основною метою вважає необхідність допомогти людині відшукати неусвідомлені витоки власних труднощів, що спричинені внутрішніми конфліктами. Внаслідок цього людина звільняється від емоційних проблем та зможе відбудувати власне «Я» на здоровому підґрунті. Головне завдання терапевта – вислухати та інтерпретувати розповіді пацієнта.

Клієнт-центрована терапія (К. Роджерс) орієнтована та те, щоб дати пацієнту можливість самостійно сформувати власну позитивну самооцінку та усвідомити, яким чином його сприймають оточуючі. Завдання психотерапевта – створити атмосферу, необхідну для максимального саморозкриття та самоаналізу.

Емотивно-раціональна терапія (Е. Еліс) розглядає причину психічних порушень у неправильній інтерпретації пацієнтом ситуації. Завданням психотерапевта є вивчення мислительних процесів клієнта та доведення до його розуміння того, що він неправильно розуміє та інтерпретує ситуацію. Формування у клієнта більш раціонального погляду на дійсність дає можливість сформувати адекватні способи поведінки.

Психодрама (Д. Морено) пропонує людині роль героя у грі, зміст якої орієнтований на його проблеми. Інші люди виконують ролі головних персонажів його життя. Ще одна група спостерігає за грою. Після закінчення «п’єси» відбувається її групове обговорення. Сутність психодрами полягає у тому, щоб у яскравій формі розкрити пацієнту його проблеми.

Соціальна терапія орієнтована на формування гармонійних відносин з іншими людьми. До соціальної терапії можна віднести групи розвитку та сімейну терапію.

Групи розвитку орієнтовані на формування у людини певних соціальних якостей. Зокрема, виділяють групи сенсибілізації, учасники яких вчаться налагоджувати відкриті відносини з іншими, краще розуміти людей, ефективно користуватися різноманітними засобами спілкування. У групах зустрічей головним є аналіз переживань та емоцій людини у групі, розуміння її соціальних масок.

Сімейна терапія орієнтована на формування більш відкритих відносин у родині та налагодження ефективних стосунків між її членами.

Поведінкова терапія головною причиною психічної дезадаптації вважає неправильну поведінку і орієнтована, таким чином, на модифікацію поведінки. Головними методами поведінкової терапії є контробумовлення, оперантні методи, терапія з демонстрацією моделі та процедури самоконтролю.

Контробумовлення використовується, коли потрібно покращити поведінку або позбавитися негативних поведінкових проявів. При систематичній десенсибілізації формуються реакції, протилежні неадаптивним формам. Наприклад, коли пацієнт переживає тривогу, його вчать відчувати спокій. Аверсивне обумовлення використовують за необхідності позбавитися негативних звичок. Цей метод поєднує приємні для пацієнта (але небажані) дії з неприємними стимулами. Наприклад, алкоголік, випиваючи горілку, одержує удар електричним струмом.

Оперантні методи використовують для формування бажаної поведінки. Наприклад, за правильну поведінку пацієнт кожного разу отримує певну винагороду.

Терапія з демонстрацією моделі дає пацієнту форми правильної поведінки, що він має повторювати.

Процедури самоконтролю полягають у тому, що пацієнта навчають способів контролю за власною поведінкою, що він потім здійснює самостійно. Цей метод використовується для лікування куріння, ожиріння, деяких небажаних звичок (наприклад, гризіння нігтів). Пацієнт вчиться утримуватися від небажаних ситуацій, веде щоденник, в якому записує зміни власного стану.

Запитання для самоконтролю

1. Чим обумовлений психологічний підхід до проблеми психічного здоров’я?

2. Дайте характеристику гомеостатичної моделі психічного здоров’я.

3. Дайте характеристику адаптаційної моделі психічного здоров’я.

Дайте характеристику моделі особистісної самореалізації.

5. Дайте характеристику динамічної моделі психічного здоров’я.

6. Дайте характеристику станам здоров’я за
Б.С. Семичовим.

7. Дайте характеристику психопатологічних порушень за В.В. Корольовим.

8. Дайте характеристику перехідних станів між психічною нормою та патологією.

Розкрийте взаємозв’язок культури та психопатології.

10. Дайте характеристику психопатологічних станів окремих культур.

Концепція договору як уявлення про норму та патологію.
Дайте характеристику інтрапсихічної терапії.
Дайте характеристику соціальної терапії.
Дайте характеристику поведінкової терапії.
Які є підходи до лікування психічних розладів?

Практичне заняття

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Критерії психічного здоров’я	\|	Фактори психічного розвитку. Індивідуальні особливості розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.