ПОЗИТИВНА КРОС-КУЛЬТУРНА ПСИХОТЕРАПІЯ

Позитивна психотерапія - це новітній гуманістичний напрямок сучасної психотерапії, заснований у 1968 році, офіційно визнаний Європейською Асоціацією Психотерапії (EAP) у 1996 році, Світовою радою психотерапії(WCP) у 2008 році.

Назва напрямку походить від лат. «positum», що означає «даний», «фактичний», «дійсний», «той, що є насправді». Метод пропонує транскультуральний підхід - гармонійно поєднує у собі раціональну технологічність Заходу та інтуїтивну мудрість Сходу. Яка зводиться до двох запитань: що спільного є у всіх людей? Чим вони відрізняються?

У Позитивній психотерапії дотримуються погляду на природу людини як на цілісну триєдність: тілесного, душевного та духовного (східне бачення). При цьому науково розглядаються питання про взаємовплив соматичних, психічних та духовних феноменів (західне бачення).

Засновником «Позитивної психотерапії» є професор Носсрат Пезешкіан – доктор медичних наук, спеціаліст у галузі психотерапії, психіатрії та неврології.

У Позитивній психотерапії зазначається, що хвороби, конфлікти, стреси, життєві негаразди є даністю життя кожної людини, і це треба визнавати. І, водночас, корисно визнавати, що людина наділена здібностями, завдяки яким здатна знаходити рішення найскладніших проблем та втілювати їх у життя. Це також даність життя кожної людини. Інакше кажучи, «якщо існує проблема, то й існує і її вирішення».

Позитивна психотерапія наголошує на цілісному баченні життя людини (холістичний підхід) та оптимістичному сприйнятті її природи (позитивна концепція людини), з врахуванням всіх дійсних її складових. Уявлення, що Позитивна психотерапія - це психотерапія «лише про хороше», або уявлення, що своїм існуванням Позитивна психотерапія демонструє «негативність» інших напрямків психотерапії, є помилковими. Позитивна психотерапія – це «терапія реальністю», «здоровим глуздом».

Позитивна крос-культурна психотерапія є ресурсо-фокусованим методом, узагальненим інтегрованим підходом, що системно поєднує у собі психодинамічний, когнітивний та поведінковий елементи. Це забезпечує короткотерміновість та водночас ефективність психологічної допомоги у руслі Позитивної психотерапії.

Позитивна крос-культурна психотерапія - це мета-підхід, який спрямований як на психологічну допомогу (психотерапевтичний аспект), так і на виховання (педагогічний аспект), навчання дорослих (андрагогічний аспект), соціальну роботу (соціальний аспект), розвиток між-культурної свідомості (крос-культурний аспект), взаємодію та інтеграцію різних психотерапевтичних напрямків (інтер-дисциплінарний аспект).

Досвід застосування техніки «Метафори» у психотерапевтичній практиці є особливим надбанням Позитивної крос-культурної психології, який виконує функцію зміни життєвих диспозицій, а, отже, виховного і терапевтичного впливу. Ефективність використання метафоричних образів у мовленні виражається у наданні кожним індивідом власного сенсу почутому відповідно до набутого досвіду та психоемоційного стану, а також у переконанні в істинності, чи, навпаки, розумінні відносності певних норм і ціннісних орієнтирів. Таким чином, казки, приказки, легенди, притчі у позитивній психології поділяються на дві групи: історії, які стверджують існуючі норми та історії, які піддають сумніву непорушність існуючих норм.

Техніка «Метафори» є універсальним механізмом набуття соціального досвіду, який практикується не лише в межах позитивної психології.

Образність, символічність та зміст метафори відкривають людині доступ до осягнення незнаних глибин духовного світу, розуміння якого відбувається за принципом: зайве пояснювати, коли прагнеш розуміння.

Карикатури, афоризми, історії, притчі, прислів'я й приклади з інших культур. Сприяють розширенню кругозору й зміні звичних уявлень полегшити інтелектуальні й емоційні зміни життєвої позиції. Їхня образна мова впливає не тільки на логічне мислення, але й на фантазію, інтуїцію й творчі здібності людини. Крім того, представляючи собою модель, зразок, історії дозволяють слухачеві легко ідентифікувати себе з «Героєм» і спробувати у своїй уяві знайти нові можливості вирішення проблем.

У рамках історії й афоризму учасник (клієнт) знайомиться з іншими точками зору, з альтернативною поведінкою, що допомагають уникати конфліктів. Історії допомагають розхитувати внутрішній опір пацієнта й полегшують оволодіння прийомами самодопомоги, що доповнюють психотерапевтичні заходи.

Крос-культурний підхід у концепції Н. Пезешкіана має принципове значення, оскільки червоною ниткою проходить через всю позитивну крос-культурну психологію і являє собою «імпульс до апробування альтернативного способу мислення». Транскультурне бачення і сприйняття дійсності дає змогу повноцінно розуміти і безоцінково сприймати вчинки і реакції партнера по спілкуванню, а також сприяє розширенню меж власного арсеналу способів дій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ТА НАПРЯМІВ ПСИХОТЕРАПІЇ	\|	КАЗКОТЕРАПІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.