• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні оперативно-сітьові показники бюджетних установ охорони здоров’я

Витрати на фінансування установ охорони здоров'я включають витрати на лікувально-профілактичні установи (лікарні, поліклініки, диспансери, станції швидкої допомоги й ін.), витрати на санітарно-профілактичні установи, центри здоров'я й т.п.

Під час перевірки правильності планування витрат на охорону здоров'я особлива увага звертається на розрахунок середньорічних показників, які характеризують діяльність установ охорони здоров'я: кількість ліжок у лікувальних установах і період їх функціонування; число лікарських посад у них; число лікарських відвідувань по амбулаторно-поліклінічній мережі.

У стаціонарних медичних закладах - кількість ліжок і число ліжко-днів.

Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну і фактичну їх наявність.

Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації на рік:

де П_н - потреба в ліжках нормативна;

П - відсоток госпіталізації;

Н - чисельність населення;

О - оборот ліжка, який, у свою чергу, розраховується:

де Дл - кількість днів використання ліжка в році;

Т - середня тривалість перебування хворого в лікарні.

Фактична наявність характеризує кількість встановлених у медичному закладі ліжок. Якщо час введення ліжок визначити неможливо, вважається, що вони використовуються протягом півріччя.

Кількість ліжко-днів - це добуток кількості ліжок та кількості днів використання ліжка у році. Вказаний показник розраховується з метою планування видатків на придбання предметів і матеріалів (КЕК 1130), насамперед таких його складових, як види харчування та видатки на медикаменти і перев'язувальні матеріали.

У поліклініках основний показник - кількість лікарських відвідувань. Визначається як добуток чисельності жителів у районі на середню кількість відвідувань лікарні на рік. Загальна кількість відвідувань диференціюється в розрізі окремих лікарських спеціальностей.

Середньорічна кількість ліжок у лікувальних установах (К) визначається за формулою:

К=П+В₁·М₁/12-В₂·М₂/12,

де П - перехідна кількість ліжок на початок планового року;

В₁ - кількість нових ліжок, які вводяться в дію в плановому році;

М₁ - кількість місяців функціонування нових ліжок протягом року;

В₂ - кількість ліжок, що виводяться з обігу протягом року;

М₂ - кількість місяців, коли виведені ліжка не працювали протягом року.

По амбулаторно-поліклінічних установах число лікарських посад визначається на основі штатних нормативів, які затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Число відвідувань лікаря відповідного профілю за день визначається за підсумком таких нормативів:

— прийому хворих у поліклініці;

— обслуговування хворих на дому;

— профілактичних оглядів населення в установлені дні або години в поліклініці і на виїздах.

Число лікарських відвідувань Вн визначаємо за формулою

де В_n - загальне число лікарських відвідувань у даній поліклініці;

n - число лікарських спеціальностей;

Л_с, - середньорічне число лікарських посад i-й спеціальності;

Ч_i - число годин роботи на день лікаря i-й спеціальності;

Н_i - норма прийому хворих на день лікарем і-й спеціальності;

Д - число робочих днів у році.

2 Особливості планування видатків на оплату праці в установах охорони здоров’я

Порядок планування видатків за КЕКВ: Оплата праці медичних працівників (2110).

Система заробітної плати встановлюється у розрізі категорій:

1) лікарі;

2) середній медичний персонал;

3) молодший медичний персонал;

4) адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.

За цими категоріями розраховується фонд оплати праці, виходячи із кількості штатних одиниць та середньої заробітної плати за кожною категорією медичного персоналу.

Річний фонд заробітної плати працівників медичної установи (Ф_рік) розраховується за формулою

де З_сі, – середньомісячна ставка заробітної плати, визначена для і-ї групи медичного персоналу за тарифікаційним списком, а для адміністративно-господарських й інших працівників — виходячи зі штатного розпису й установлених посадових окладів;

С_сі – середньорічна кількість посад по і-й групі працівників;

n – 4 (чотири групи персоналу: лікарі, середній медичний персонал, молодший медичний персонал, адміністративно-господарський та інший персонал).

Кількість посад керівного та обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами.

Штати лікарського персоналу по стаціонару формуються залежно від потужності лікарняної установи, тобто обсягу медичних послуг, які потенційно може надати ця установа.

Потужність лікарняної установи визначається не тільки кількістю ліжок, а й оснащеністю сучасним медичним обладнанням і апаратурою як необхідного засобу лікування та діагностики. Тому Міністерство охорони здоров'я України має розробити такі науково обґрунтовані штатні нормативи лікарського персоналу, які б відповідали сучасним вимогам.

Штати лікарського персоналу за амбулаторно-поліклінічною установою формуються залежно від кількості населення, яке вона обслуговує. Нормативи штатної кількості лікарів відповідного профілю на 10 тис. жителів розробляє Міністерство охорони здоров'я України.

Середня заробітна плата лікаря, за якою розраховується фонд заробітної плати лікарського персоналу, обчислюється на основі тарифікаційного списку. Він є основним документом, який визначає місячний розмір заробітної плати кожного лікаря. Середня ставка розраховується діленням місячного фонду заробітної плати всього лікарського персоналу за тарифікацією на його чисельність. Фонд заробітної плати лікарського персоналу на місяць обчислюється множенням кількості штатних одиниць на середню зарплату одного лікаря.

Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару та поліклініки.

По стаціонару - виходячи з нормативу кількості ліжок на одного лікаря, який диференціюється за відділеннями: терапевтичне - 1 посада на 20-25 ліжок, хірургічне - 1 посада на 20-25 л: гінекологічне - 1 посада на 15 ліжок, урологічне - 1 посада 15-20 ліжок, дермовенерологічне - 1 посада на 30 ліжок тощо.

У поліклініці - на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі спеціалістів і встановлених нормативів прийому одного лікаря.

Кількість посад середнього медичного персоналу стаціонару розраховується, виходячи з кількості цілодобових постів. Число останніх визначається за встановленими Міністерством охорони здоров'я України нормативами на кількість ліжок у відділеннях відповідного профілю.

Кількість постів, у свою чергу, встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост, які диференціюють у розрізі відділень і встановлюються окремо для денних і нічних годин. Приклад розрахунку посад на один пост наведено в табл.1.

Аналогічно визначається кількість посад молодшого персоналу. Відмінність у більшому нормативі кількості ліжок на один пост.

Таблиця 1 - Розрахунок кількості посад середнього медичного персоналу на 1 пост

282* - робочі дні на рік. Розраховані: 365 - 52 (вихідні дні) – 7 (святкові дні) – 24 (тривалість відпустки) =282

8760* - загальна кількість робочих годин: 365 · 24 = 8760.

У поліклініці кількість посад медсестер встановлюється за нормативом відповідно до кількості посад лікарів. Наприклад, дві посади медсестри на одну посаду лікаря-хірурга, одна посада медсестри на одну посаду лікарів інших спеціальностей.

Заробітна плата кожного працівника цього персоналу встановлюється на базі тарифікаційного списку. На його основі й розраховується середня заробітна плата середнього медичного працівника. Вона визначається діленням загальної суми місячного фонду заробітної плати за тарифікацією на чисельність середнього медичного персоналу. Фонд заробітної плати середнього медичного персоналу на місяць обчислюється множенням числа штатних одиниць на середню зарплату одного середнього медичного працівника.

Штати молодшого медичного персоналу залежать переважно від кількості лікарів, а також від обсягу медичних послуг, які надає установа. Ставки заробітної плати такого персоналу встановлюються на основі чинного законодавства з оплати праці. Фонд заробітної плати розраховується як добуток кількості штатних одиниць молодшого медичного персоналу і його середньої заробітної плати.

Розмір заробітної плати лікарів залежить від посадового окладу (встановлюється на основі атестаційної категорії) та системи надбавок і доплат.

Кваліфікаційною категорією також визначається заробітна плата середнього і молодшого медичного персоналу. Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу встановлені тверді ставки заробітної плати. Схеми тарифних розрядів для розрахунку фонду оплати праці лікарів та іншого медичного персоналу наведені у табл. 2, а у табл. 3 – надбавки медичному персоналу.

Таблиця 2 - Дані для розрахунку фонду оплати праці лікарів та іншого медичного персоналу

Таблиця 3 – Надбавки до заробітної плати лікарів і середнього медичного персоналу

Планування інших видатків медичних установ

Планування видатків за КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату", 2210 " Предмети, матеріали, обладнання та інвентар ", 2250 "Видатки на відрядження", 2270"Оплата комунальних послуг та енергоносіїв", капітальних видатків здійснюється аналогічно іншим бюджетним організаціям.

У плануванні витрат бюджету в розрізі окремих напрямків кодів витрат (за економічною класифікацією) вони визначаються однотипно за формулою

В=М·Р

де В - витрати на поточне утримання установ за певним кодом витрат;

М - сітьові показники, прийняті за розрахункову одиницю для даного коду витрат;

Р - середні витрати на розрахункову одиницю за певним кодом витрат.

Особливістю медичних установ є висока питома вага видатків на харчування (2230), медикаменти (2220), які встановлюються за нормами до річної кількості ліжко-днів.

Планування витрат на харчування здійснюється на основі нормативів, що диференційовані за профілями відділень. Нормативи встановлюються відповідно до чинного законодавства.

Сума витрат на харчування по кожному відділенню розраховується множенням кількості ліжок у відділенні на число днів їх функціонування протягом року і на грошову норму витрат на один ліжко-день.

Витрати по стаціонару на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів плануються за грошовими нормативами на один ліжко-день, що встановлюються відповідно до чинного за­конодавства з диференціацією за профілем відділень.

Планування цих самих витрат по амбулаторно-поліклінічних установах здійснюється на основі грошових нормативів на одне лікарське відвідування, які затверджуються в установленому порядку. Сума витрат розраховується множенням кількості лікарських відвідувань за рік на норму витрат на одне відвідування. Кількість лікарських відвідувань за рік визначається множенням числа лікарських посад на число відвідувань у день і на кількість робочих днів у плановому році.

Середні витрати на харчування (код 2230) і придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів (код 2220) обчислюються за формулою:

де Н_св — середньозважена норма витрат;

Н_і — індивідуальна норма для ліжок і-ї спеціалізації;

У_і — питома вага ліжок і-ї спеціалізації в загальній структурі ліжко-фонду.

Для розрахунку середніх витрат на придбання м'якого інвентарю (Н_м) використовують дві норми — для нової й діючої мереж:

де Н_нj – індивідуальна норма витрат на придбання м'якого інвентарю, установлена для нової мережі ліжок j-ї спеціалізації;

Н_дj – індивідуальна норма витрат на придбання м'якого інвентарю, установлена для діючої мережі ліжок j-й спеціалізації;

У_j – питома вага ліжок j-ї спеціалізації в загальній структурі ліжко-фонду.

Бюджетне фінансування медицини є недостатнім. З огляду на це постає питання запровадження страхової медицини. На відміну від особистого страхування страхове відшкодування виплачується не безпосередньо застрахованому, а у вигляді плати за лікування у медичному закладі.

Страховиками можуть бути: при обов'язковому страхуванні – держава; при добровільному – недержавні страхові компанії.

як страхувальники будуть виступати:

1) держава (бюджетно-страхова медицина);

2) роботодавці;

3) громадяни.

12.3.Видатки бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення План:

1. Соціально - економічні гарантії держави громадянам

2. Пенсійне забезпечення

3. Державна допомога сім’ям з дітьми

4. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
4. IV група- показники надійності підприємства
5. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
6. VII. Політичні установи
7. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
8. Абсолютні показники фінансової стійкості
9. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
10. Абсолютні статистичні показники.
11. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
12. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.

Переглядів: 1594