Запитання, на які потрібно відповісти, є надзвичайно складними особливо для країн, які перебувають на перехідній стадії: Чи населення вважає урядові структури законними та справедливими? Чи спроможні вони розробляти і реалізовувати довгострокову стратегію? Чи можуть вони мобілізувати населення на виконання корисних проектів? Чи здатні вони забезпечувати економічну ефективність, соціальну справедливість і симбіоз між соціумом та природою? Чи вони гарантують свободу, внутрішню та зовнішню безпеку? Чи історія свідчить про надійність політичних інституцій даної держави?
VII.1. Процеси: (а) чи система виборів ефективна, чи вона дозволяє народу проявити свою волю; (б) чи закони робляться для примирення особистих і групових інтересів заради загального блага або є результатом лобізму для вирішення окремих питань; (в) чи існує відповідна політична культура; (г) чи існує сильне громадянське суспільство, або ж уряд все "підминає" під себе?
VII.2. Структура: (а) чи є чітке розмежування між законодавчою, виконавчою та судовою владами; (б) ступінь децентралізації влади (завеликий, замалий); (в) чи влада, відповідальність та бюджетні кошти співпадають на різних рівнях управління?
VII.3. Люди: (а) чи політики є далекозорими, патріотами, чи вони є кар’єристами, корумпованими бюрократами; (б) який “імідж” вони мають у населення; (в) чи державна адміністрація є компетентною, непідкупною, незалежною від партій?