МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
V. Екологія
Цей етап аналізу ефективності національної економіки передбачає одержання відповіді на такі запитання: Чи якість навколишнього середовища погіршується, є стабільною або покращується? Чи існує розуміння необхідності симбіозу між технологією, економікою та екологією? Чи є політична воля та можливості для реалізації такого завдання? V.1. Стан навколишнього середовища: (а) повітря; (б) ліси; (в) земля; (г) водне середовище. V.2. Екологічна свідомість: (а) населення; (б) політичних груп; (в) в управлінні виробництвом; (г) в державному управлінні. V.3. Демонстрація політичної волі: (а) законодавство (чи є воно ефективним); (б) регуляції (чіткі, ті, що втілюютьсяв життя); (в) втілення рішень виконавчою владою; (г) ясність обов’язків, стимулів; (ґ) ефективність міжнародних угод. V.4. Можливість подолання забруднення: (а) технічне “know-how”; (б) ефективність усунення відходів; (в) рециклювання та знищення відходів; (г) захоронення відходів.
VI. Цінності та поведінка
Найскладніший і малодосліджений фактор. Його характеристика передбачає не лише володіння необхідною статистичною інформацією, а й глибоке знання традицій народу, системи національних цінностей та пріоритетів. Необхідно з’ясувати, чи культурно-філософська і політична спадщина сприяють настанові до сумлінної праці; до заощаджень та інвестицій? До уникнення та розв’язання конфліктів, пошуку співпраці, виконання обов’язків? Чи система національних цінностей породжує повагу до природи та стурбованість долею майбутніх поколінь? VI.1. Наснага до сумлінної праці: (а) загальне ставлення до праці; (б) праця вважається лише потребою до виживання; (в) чи праця вважається засобом самореалізації; (г) шляхом до престижу або до влади; (ґ) чи вважається вона як необхідне зло, “доля дурнів”? VI.2. Надбання кваліфікацій: (а) чи є добра відповідність між системою освіти та необхідними уміннями; (б) чи навчання має престиж; (в) чи всі професії достатньо поважаються; (г) чи є добрий зв’язок між теорією і практикою; (ґ) чи росте продуктивність праці. VI.3. Відносини з іншими: (а) чи особи та групи мають конфліктні чи здорові конкурентні відносини; (б) чи можуть функціонувати в конкурентному дусі та одночасно у дусі співпраці; (в) чи визнають вони необхідність самодисципліни, є лояльними до цілей установ; (г) чи переслідують егоїстичні кар’єрні цілі; (ґ) чи переважає етична поведінка.
Читайте також:
|
||||||||
|