Екологія

Забруднення навколишнього середовища стало у США чи не найголовнішою проблемою, яка пов’язана з економічним зростанням. Тривалий час американці не надавали належної уваги навколишньому середовищу та впливу виробництва на нього. Проте з кінця 60-х років, коли загострення екологічних проблем досягло граничної межі, ставлення до них кардинально змінилось. Американці зрозуміли дві важливі речі: (1) що забруднення навколишнього середовища є однією з цін, які ми платимо за економічне зростання та, (2) що чистіше навколишнє середовище не є безкоштовним. У 70-ті роки були запроваджені стандарти якості навколишнього середовища та екологічна експертиза, у 80-ті - екологічне управління та планування заходів, пов’язаних із збереженням необхідної якості навколишнього середовища та ініціювання США міжнародного співробітництва з охорони навколишнього середовища. Створивши відповідний економічний механізм, американцям вдалося не лише зупинити подальше забруднення навколишього середовища, а істотного поліпшити його якість. Ефективним засобом контролю за викидами є запровадження Аґенцією з охорони навколишнього середовища США (Environmental Protection Agency) "талонів" на допустиму кількість забруднюючих речовин, що можуть бути викинуті у навколишнє середовище. Цей захід дав змогу фірмам, обсяг викидів забруднюючих речовин яких є меншим, ніж встановлений для них ліміт, продавати свої права іншим фірмам. У державі створився ринок прав на забруднення навколишнього середовища. Створення такого ринку дало змогу компанії "Standard Oil of Ohio" побудувати нафтовий термінал біля Лонґ Біч у Каліфорнії, відкупивши права на забруднення у фірми "California Edison"; "Volkswagen of America, Inc." побудував автомобільний завод у штаті Пансильванія за рахунок прав на забруднення, що надав йому штат, який зменшив викиди вуглецю, використовуючи нову технологію асфальтування доріг; "General Electrics" була перед проблемою закриття своїх заводів у Луізвіллі, штат Кентуккі, через неможливість забезпечити норми охорони навколишнього середовища, але купівля прав на забруднення у фірми "International Harvester" розв’язала цю проблему.^{^[99]}^[99]

Графік 11.

Таким чином, сформувавши банк дозволів на забруднення навколишнього середовища, уряд США пом’якшив екологічну ситуацію в країні, і не порушив основних лібералістичних традицій (див. графік 11).

Головними все ж таки є закони прямої дії, що демонструють політичну волю та інституціональну можливість для розв’язання екологічних проблем, що виникають у CША. Це стосується насамперед законодавства, яке визначає екологічні нормативи, програми заходів щодо ліквідації екологічних проблем тощо. Основним серед цих законів є Федеральний закон про Суперфонд чи, як його ще називають, Закон про комплексні компенсаційні заходи та відповідальність у галузі охорони навколишнього середовища (1980), а також Поправки до нього і Закон про передачу повноважень (1986) є обов’язковими для штатів і не можуть бути делегованими.^{^[100]}^[100] Паралельно до федеральних діють закони штатів. Ці закони передбачають першочергове очищення найбільше забруднених територій та ефективний контроль за цим федеральних служб. Вся юридична та фінансова відповідальність за екологію цих місць лежить на власниках та орендаторах, які зацікавлені у своєчасному, ефективному та недорогому очищенні.^{^[101]}^[101] Силове вреґулювання екологічних проблем, хоч і не зовсім відповідає американським традиціям, залишатиметься ще певний час основним засобом у екологічній політиці уряду. Так, у Каліфорнії мають намір запровадити посаду прокурора з охорони навколишнього середовища, який виявлятиме порушників та притягатиме їх до суду.^{^[102]}^[102] До 2000-го року викиди окису вуглецю необхідно скоротити на 20% і більше в районі Лос-Анжелесу, в якому не дотримані стандарти якості повітря; до 1997 року передбачається заборонити (в основному) використання хлорфторвуглецю.^{^[103]}^[103] Ці заходи коштуватимуть нафтохімічним виробникам сотні мільйонів доларів. Планується здійснити емісію 300-мільйонної позики для викупу із приватних рук лісів та для насадження дерев; приватних забудовників зобов’язуватимуть посадити одне дерево з розрахунку на 45 м² займаної землі.^{^[104]}^[104] Екологічна "надсвідомість" певних груп населення, що вимагають встановлення стандартів очищення викидів понад технічні можливості промисловості, може мати певні неґативи для економіки в цілому. Так, для прикладу, сьогоднішні технології скорочують шкідливі викиди автомобілями на 96%, Каліфорнія планує підняти цю цифру до 98,4%, а деякі федеральні законопроекти - до 98,7%.^{^[105]}^[105] Кілька десятих відсотка мало можуть додати до чистоти повітря, проте вимагають значних додаткових затрат. Підвищені вимоги до нових моделей автомобілів вплинуть на зростання цін на них, а отже, до зниження попиту на нові автомобілі. Зміна старих автомобілів сповільниться, на дорогах залишатиметься усе більше старих, зношених машин, які набагато перевищують норми забруднення довкілля, що неґативно вплине на якість повітря. Висновок з цього повинен бути один - боротьба за екологічні показники не повинна підривати національної економіки.^{^[106]}^[106]

Про належну екологічну свідомість підприємців та громадських природоохоронних організацій США свідчить створення у 1989 році Коаліції по розвитку екологічно відповідальної економіки. До її складу увійшли великі інвестори капіталу, організації, що захищають їхні інтереси, а також найбільші природоохоронні організації.^{^[107]}^[107] Члени коаліції об’єднані переконанням, що можна уникнути загострення екологічних проблем та зберегти природу, якщо розумно реґулювати і скеровувати капіталовкладення. Засновники коаліції є власниками капіталів на суму 150 мільярдів доларів.^{^[108]}^[108] Вони підготували Екологічний кодекс корпорацій "Принципи Валдіза" (назва цього документу пов’язана з відомою аварією нафтового танкера "Ексон-Валдіз"). Кодекс оформив норми екологічної поведінки підприємців у сформульованих 10 принципах, серед яких - захист довкілля, раціональне використання природних ресурсів, скорочення та нейтралізація відходів, мінімізація екологічного ризику, запровадженняекологічно безпечної техніки та послуг, компенсація екологічного збитку тощо. Керівники корпорацій, які підписали цей документ, стурбовані тим, що його дотримання послабить конкурентоспроможність їх корпорацій щодо тих фірм, які не приєднались до кодексу.

США успішно розв’язують локальні екологічні проблеми. Так, щоб уникнути ускладнень в майбутньому, місцеві органи влади практикують з 1965 року викуп, із залученням коштів федерального бюджету, екологічно уразливих земель, які потім використовують переважно для розширення національних парків та організації нових.^{^[109]}^[109] Останніми роками деякі штати здійснюють емісію позик для нагромадження коштів на аналогічні потреби (наприклад, Флорида). Каліфорнія та Невада за допомогою федеральних коштів викуповують тисячі гектарів довкола унікального озера Тахо, розташованого на кордоні між ними, щоб запобігти забрудненню його вод, зберегти дичину та створити зони для відпочинку.^{^[110]}^[110]

Американська міська цивілізація, як певне доповнення до себе, витворила "зони дикої природи", які позитивно впливають на навколишнє середовище. У зонах дикої природи дозволяється випасати худобу, інколи навіть проводити гірничо-видобувні роботи. Американці вважають, що дикій природі потрібно залишати місце в межах будь-яких ділянок. За нею слід закріпляти завойовані нею об’єкти: заросла травою дорога чи, навіть, тріщина в асфальті. Тільки за цієї умови можна говорити про гармонію між людиною та природою; дика природа починається там, де вона здатна себе підтримувати; будь-який ландшафт повинен включати ділянки дикої природи.^{^[111]}^[111] Такий підхід є елементом вже суто американської культури.

При досить задовільному стані навколишнього середовища у США ми повинні відзначити високу екологічну свідомість і політичну волю до збереження та поліпшення якості навколишнього середовища, технічної можливості усунення відходів та рециклювання.

"Know-how"

США у ХХ ст. сформували велику кількість наукових центрів, які спочатку були комплектовані випускниками переважно американських університетів, а починаючи із 30-х років, їх почала поповнювати велика кількість учених спочатку з Європи, а пізніше - із Азії та інших частин світу. Відносно вища заробітна плата науковців у США порівняно з іншими країнами, політична та економічна нестабільність на батьківщині, сприяли постійному поповненню науковими силами з інших країн. США у другій половині ХХ ст. стали найбільшим виробником та експортером наукової продукції у світі.^{^[112]}^[112]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Природні ресурси	\|	Інвестиційний клімат

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.