• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАТЬ СТУДЕНТІВ

Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів.

Контроль знань студентів здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю знань.

Поточний контроль знань здійснюється на практичних заняттях. Робота на практичних заняттях проводиться у вигляді перевірки повноти засвоєння студентами лекційного матеріалу і правильності виконання практичних завдань, які студенти зобов’язані вирішити при підготовці к практичному заняттю.

При оцінці роботи студента в аудиторії враховується:

систематичність роботи на практичних заняттях;

рівень знань, продемонстрований у відповідях на питання з тем, винесених для розгляду на заняття;

активність при обговореннях та дискусіях на практичних заняттях (включаючи доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів);

ініціативність та наполегливість при доведенні власної позиції.

Для кожного завдання залежно від рівня складності встановлюється максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти у разі правильного його виконання.

Підсумковий контроль знань студентівпроводиться в формі заліку.

Семестровий залік не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Студент вважається допущеним до заліку якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни

Підсумкова оцінка (сума балів), яка виставляється студентам у індивідуальні начальні плани (залікові книжки) відбиває рівень засвоєння студентом навчального матеріалу та рахується виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних заняттях.

Максимальна кількість балів, які студент може одержати під час вивчення дисципліни «Земельне право», складає 100 балів.

Повторне складання заліку не допускається.

Підсумковий контроль провадиться шляхом перевірки виконання практичного завдання відповідно до варіанту, який отримує студент та співбесіди за теоретичними питаннями, які відповідають темі роботи студента.

Підсумкова робота – один із видів самостійних занять студентів заочної форми навчання в міжсесійний період, спрямований на більш ґрунтовне опрацювання навчального матеріалу із земельного права. Її виконання, перевірка викладачем, захист на співбесіді мають на меті перевірити, закріпити і поглибити теоретичні знання та вміння з низки питань навчальної дисципліни «Земельне право».

Підсумкова робота може бути виконана українською чи російською мовою за допомогою комп’ютера на стандартних аркушах паперу формату А4. Робота має містити перелік використаних джерел і бути підписана студентом на останньому аркуші. Обкладинку підсумкової роботи можна оформити у довільній формі, обов’язково зазначивши наступні дані: «Підсумкова робота з курсу «Земельне право», студента (студентки) ____ курсу заочного відділення (додатково «…зі скороченим терміном навчання..» або «…зі скороченим терміном навчання на базі ОКР «Молодший спеціаліст »..») спеціальності «Правознавство» групи «___» (прізвище, ім’я, по-батькові), номер залікової книжки ________, варіант _______». Підсумкову роботу здавати в день проведення заліку відповідно до графіку навчального процесу.

Контрольна робота містить 29 варіантів. Кожен студент визначає свій варіант, користуючись наведеним розподілом варіантів. Номер варіанту має відповідати початковій літері прізвища студента.

Для виконання підсумкової роботи студент обирає із окремих навчальних матеріалів із дисципліни «Земельне право» задачу (фабулу учбової справи) та виконує її за встановленою методикою.

Під методикою вирішення учбових справ розуміється сукупність способів і прийомів розгляду конкретної учбової справи, застосування яких спрямовані на:

правильне вирішення справи по суті;

обґрунтованість вирішення справи, із посиланням на законодавство;

аналіз подібної судової практики, що склалася;

логічність і послідовність викладу доводів.

Для правильного вирішення учбової справи, необхідно слідувати певному алгоритму дій, який в себе включає такі етапи.

Конкретизація вищевказаних завдань здійснюється у кожному навчальному році.

При виконанні першого завдання необхідно визначити вид правовідносин щодо яких складена фабула учбових справ.

Для виконання другого завдання студент має визначити коло літературних джерел, які він вивчав для розв’язання фабули страви. Таких джерел має були не менше 5.

Для виконання третього завдання слід підібрати нормативно-правові акти, які спрямовані на регулювання зазначених у завданні правовідносин. Перелік повинен включати не менше 10 нормативно-правових актів різної юридично сили і бути оформлений належним чином. Виконання цього завдання спрямовано на набуття студентами навичок роботи із нормативною базою і підбором необхідних нормативно-правових актів.

Для виконання четвертого завдання на основі аналізу положень нормативно-правових актів необхідно скласти висновки, юридичну консультацію, правову оцінку ситуації тощо відносно послідовності дій учасників земельних правовідносин. При цьому слід виділити основні етапи, їх терміни, а також документи, які необхідно підготувати на кожному етапі. Завдання розраховане на вироблення навичок аналізу положень законодавства та виявлення на його основі порядку конкретних дій, обов'язкових для досягнення бажаної мети.

В п’ятому завдані, слід з’ясувати галузеву термінологія. Для з’ясування галузевої термінології, слід дотримуватись наступної послідовності її пошуку: 1. «Закон > 2. інші нормативно-правові акти >3. наукова (учбова) література >4. тлумачні юридичні словники >5. тлумачні словники». Отже, якщо немає визначення в законі, то слід шукати його в інших нормативно-правових актах; якщо немає в нормативно-правових актах, то доцільно розшукувати – в науковій (учбовій) літературі; якщо немає в науковій (учбовій) літературі, то пошук має продовжуватись – в тлумачних юридичних словниках; якщо немає в юридичних словниках, то можуть допомогти – лексичні словники.

Підготовка шостого завдання здійснюється з використанням Єдиного державного реєстру судових рішень. Студентом має бути проаналізована судова практика застосування законодавства за останні 2 роки відповідно до фабули учбової справи. Аналіз має містити власні спостереження студента щодо судового розв’язання спірних правовідносин, два найбільш типових рішення додаються до змісту підсумкової роботи.

Сьоме завдання полягає у розробці студентом варіантів альтернативної поведінки учасників учбової справи. Із підготовкою пропозицій поетапних вчинення дій кожної із сторін.

Підсумкова робота, виконана не за варіантом, або в якої відповіді не відповідають змісту завдань, або відповіді якої ідентичні відповідям іншої роботи, не перевіряються. Студенту викладачем видається інший варіант роботи та встановлює термін ліквідації академічної заборгованості.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
4. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
5. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
6. II. Самостійна робота студентів.
7. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
8. IV. Загальна схема поточного і підсумкового контролю та оцінювання знань студентів
9. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
10. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
11. IV. Питання самоконтролю.
12. IV. Электронное учебно-методическое обеспечение дисциплины.

Переглядів: 339