• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відповідальність працівників

Трудова дисципліна. Матеріальна

Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.Трудова дисципліна – багатоаспектне явище, а тому її розглядають як:

– правовий принцип галузі права:

– правовий інститут трудового права;

– елемент трудових правовідносин;

– фактичну поведінку учасників таких правовідносин.

–

Об'єктивно-правовий зміст категорії трудова дисципліна звизначенням її як інституту трудового права. Це сукупність норм встановлюють обов'язки сторін трудового договору, режим їх виконання,внутрішній трудовий розпорядок, засоби заохочення та відповідальні складають механізм забезпечення виконання цих зобов’язань.

Трудова дисципліна як елемент трудових правовідносин відображає суб'єктивно-правову сутність цього поняття. Вона полягає у зобов’язанні працівника як суб’єкта конкретних трудових правовідносин виконувати обов'язки складають зміст цих правовідносин.

Рівень дотримання суб’єктами трудових правовідносин нормативно-правових актів та обов’язків, передбачених трудовим договором, визначають трудової дисципліни як фактичної поведінки учасників трудового про»

Трудова дисципліна має подвійний характер і передбачає взаємні зобов’язання двох сторін трудового договору:

– обов'язок роботодавця створювати працівнику умови праці, необхідні дні ефективного виконання трудової функції:

–обов’язок працівника - неухильно дотримуватись правил поведінки, встановлених законодавчими актами, локальними нормами та угодами сторін.

Обов’язки роботодавця полягають у необхідності забезпечити працівникам соціальні, економічні гарантії та права, передбачені законом, а саме:

– належний розмір оплати праці всіх найманих працівників не нижче заробітної плати;

– додержання гарантій, які встановлені жінкам у зв’язку із материнством неповнолітнім працівникам;

працювати чесно, сумлінно

додержуватись дисципліни праці

своєчасно та точно виконувати

розпорядження власника або

уповноваженого ним органу

підвищувати продуктивність праці

поліпшувати якість продукції

додержуватись технологічної дисципліни,

вимог охорони праці

техніки безпеки та виробничої санітарії.

– соціальне страхування працівників за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні

– у певний строк та у визначеному порядку виплачувати працівникові заробітну плату;

– надавати передбачені законодавством та колективним договором відпустки.

Загальні обов’язки працівника визначені ст. 139 КЗпП України.

■ Спеціальні обов’язки працівників зумовлені особливостями галузі економіки, специфікою діяльності конкретної юридичної особи або трудовою функцією працівника.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечуються створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання,а також заохочення за сумлінну працю та застосуванням в необхідних випадках заходів дисциплінарного та громадського впливу та стягнення.

Чинник безробіття в сучасній Україні стає стимулюючим методом забезпечення трудової дисципліни на підприємствах, оскільки конкуренція між працівниками за одержання та утримання місця вимагає належного виконання ними трудових обов'язків.

Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку на підприємствах, установах, організаціях.Внутрішній трудовий розпорядок на всіх підприємствах незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначений типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ і організацій. Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку є нормативним актом загальної дії; вони визначають зміст локальних правил внутрішнього трудового розпорядку. Зокрема, типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку визначені:

порядок і умови прийняття на роботу та звільнення;

норми та використання робочого часу;

види заохочень за сумлінну працю та порядок їх застосування;

засо6и впливу за порушення трудової дисципліни та порядок їх оскарження.

Внутрішній трудовий розпорядок на конкретному підприємстві, в установі, організації визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та профспілкового комітету. Правилами внутрішнього розпорядку визначаються трудові обов’язки працівника, які умовно можна розділити на дві групи:

обов'язки щодо виконання трудової функції (виконувати роботу, обумовлену трудовим договором; продуктивно використовувати робочий час; своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця і т.ін.);

обов'язки додержувати правила поведінки, які забезпечують нормальний трудовий процес (додержуватись режиму роботи; правил охорони праці, техніки безпеки, гігієни праці, виробничої санітарії, утримувати своє робоче місце в чистоті та порядку; бережливо ставитись до майна власника тощо).

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників , діють статути та положення про дисципліну, які затверджуються, як правило, Кабінетом Міністрів (наприклад, Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту). Необхідність застосування спеціальних актів зумовлена особливістю змісту обов'язків працівників складу дисциплінарного правопорушення та дисциплінарних стягнень.

Заохочення працівників за зразкове виконання трудових обов’язків.

«Заохочення - це своєрідна форма позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї трудової функції; один із засобів забезпечення належної трудової дисципліни.

Ст. 143 КЗпП передбачає, щодо працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. На практиці можуть застосовуватись матеріальні чи моральні (за формою), індивідуальні чи колективні (за суб'єктом) заохочення. Природно, що для особи пріоритетне значення мають саме матеріальні заохочення.

У ст. 145 КЗпП передбачається, що працівники, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки, мають переваги та пільга в галузі соціально-культурного та житлово-побутового обслуговування. Таким працівникам надасться перевага при просуванні по посаді.

Заходи заохочення працівника:

– оголошення подяки видача премії

– нагородження цінним подарунком

– нагородженням Почесною грамотою занесення до книги Пошани (на дошку Пошани)

Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) роботодавця, доводяться до відома всього трудового колективу та заносяться у трудову книжку працівника.

За особливі трудові заслуги працівники представляються у вищі органи для заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звань Кращого працівника за даною професією.

Встановлення державних нагород може здійснюватись лише Законами України. Відповідно до п.25 ст. 106 Конституції України нагородження державними нагородами віднесено до компетенції Президента України. Сьогодні в Україні встановлені такі Президентські відзнаки: “Герой України”, що передбачас: вручення ордена “Золота Зірка” та ордена Держави; орден князя Ярослава Мудрого І, II, ПІДУ, V ступенів; орден “За заслуги” І, II, III ступенів. Кабінетом Міністрів затверджена Почесна грамота Кабінету Міністрів. Відомчі заохочувальні відзнаки затверджено Указом Президента від 13 лютого 1997 р.

Читайте також:

1. IV. Відповідальність сторін
2. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
3. Адаптація працівників.
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Адміністративна відповідальність
6. Адміністративна відповідальність
7. Адміністративна відповідальність
8. Адміністративна відповідальність
9. Адміністративна відповідальність
10. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Переглядів: 712