МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯМета і завдання методичних рекомендаційдо організації самостійної роботи студентів з нормативної навчальної дисципліни «Філософія»:
Метою самостійної роботи студентів є осягнення природи філософського знання як необхідної підстави формування світоглядної культури, тобто бачення сутності природних і суспільних явищ, знаходження форми її теоретичного вираження, принципових можливостей практичного впровадження теоретичних висновків, формування здатності передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, прагнення до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті. Нормативна дисципліна «Філософія» вивчається студентами на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи. Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни.
Завданням самостійної роботи студентів щодо вивчення даної дисципліни є аналіз розділів філософії, кола філософських проблем, що в них розглядаються, вивчення її предмету, принципів, законів, понятійно-категоріального апарату, опанування методами наукового пізнання, з’ясування функцій філософії, розкриття специфікі філософського знання та неоднозначності його становлення і виявів в історико-філософському процесі, але разом з цим і розуміння філософії як загальної мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації, а також розуміння необхідності засвоєння філософського знання як умови власного розвитку. При розгляді даних методичних рекомендацій студент може: – ознайомиться з навчальною програмою навчальної дисципліни; – самостійно провести самоконтроль вивченого матеріалу; – підготуватися до складання модульних контролів, екзамену; – ознайомитися з критеріями оцінювання знань; – ознайомитися з переліком питань, які будуть винесені на модульні контролі, екзамен; – визначитися з необхідною для реалізації завдань літературою. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Філософія» складена відповідно до освітньо-професійних програм підготовки бакалавра усіх галузей знань, напрямів і спеціальностей підготовки.
Значення навчальної дисципліни: Природа філософського знання така, що його осягнення пробуджує свідомість людини, її душу, вчить мислити, розмірковувати над глибинними цінностями і життєвими проблемами. Філософія формує здатність виявляти життєві і пізнавальні протиріччя та, використовуючи отриманні знання, евристичність філософської інтуїції і методологічний ресурс філософських категорій, творчо і самостійно їх розв’язувати. Гуманістичний потенціал філософського знання сприяє кристалізації важливих якостей культури особистості, орієнтує її на істину, добро і красу, захищає від некритичного характеру буденної свідомості. Філософія як загальна мова людей в умовах технічного навчального закладу надає можливість орієнтуватися на загальнолюдські цінності життя, які усувають «бар’єри комунікації», що породжені вузькістю спеціалізації.
Основні методичні настанови вивчення навчальної дисципліни: – охоплення основних тем навчальної дисципліни, обов’язкових для аудиторних занять; – пріоритет у виділенні тем в обсязі, що відповідає специфіці підприємницької діяльності; – логічність, змістовність і приступність формулювання основних положень, необхідних для розкриття тем навчальної дисципліни; – співвіднесеність теоретичних положень з життєвими реаліями, їх конкретизація стосовно визначеної сфери практичної діяльності; – орієнтація на проблемний характер положень програми, які спонукатимуть до активно-творчого їх засвоєння; – урахування різноманіття існуючих підходів до проблем, які розглядаються, що зорієнтує студентів на дискусійний і в той же час толерантний характер занять; – наявність джерелознавчої бази, яка забезпечуватиме різноманіття підходів у вивченні тем навчальної дисципліни.
Предмет: відношення «людина – світ», який розглядається з точки зору природи і сутності світу, його будови і стану, природи і сутності людини, її місця у світі, відношення до нього, можливостей його пізнання та перетворення.
Міждисциплінарні зв’язкиполягають у тому, що філософія щодо наук намічає їх предметні галузі та виробляє пов'язаний з цим процесом інструментарій мислення, а сама, ґрунтуючись на найбільш високому стані матеріалу наукового пізнання, схоплюючи цілісність буття, розкриває більш глибинний смисл, який може бути притаманний усьому цілому.
Програма навчальної дисципліни складається з двох змістовних модулів: – змістовний модуль № 1; – змістовний модуль № 2. 1. Мета і завдання навчальної дисципліни: 1.1. Мета:формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатен не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті. 1.2. Завдання: подати та пояснити розділи філософії, предмет який нею вивчається, зміст і функції, а також її місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі; розкрити специфіку філософського знання та дати зрозуміти не тільки його альтернативність, а й неоднозначність історичного процесу, що ставить кожну людину і людство у цілому перед вибором і відповідальністю за його здійснення; впровадити діалогові форми навчання, зорієнтовані на значиму для особистості педагогіку партнерства, що приводить до розуміння філософії як загальної мови людей, яка усуває перешкоди для комунікації, що породжені вузькістю спеціалізації; привити студентам вміння щодо оволодіння філософськими знаннями та навчити їх логічно й науково-обґрунтовано викладати ці знання; підвести студентів до розуміння необхідності засвоєння філософського знання як умови їх власного розвитку. 1.3. Вимоги до рівня засвоєння змісту навчальної дисципліни, у результаті дотримання яких студент повинен: Знати: зміст історико-філософського процесу, його основні вчення і школи, течії і напрями, проблеми, що ними вирішувалися, їх історичну обумовленість і спадкоємність та основні проблеми і принципи сучасної філософії: про світ і саму людину в його бутті, про джерела і загальні закономірності руху і розвитку предметів, явищ і процесів світу, про цінності цього світу, про пізнавальне – крізь призму практично-діяльного – відношення людини до світу і самої себе, про сутність, форми і закони руху пізнання і мислення, про дії і методи правильної, раціональної та ефективної діяльності людини; Вміти: змістовно і логічно, науково і з гуманістичних позицій обґрунтовувати особисту думку щодо вирішення теоретичних і практичних питань, враховувати різноманітність існуючих підходів до них, не вагатися у випадку необхідності пояснення теоретичних положень, співвідносити їх з життєвими реаліями, визначати їх роль у житті суспільства й окремої людини та застосовувати відносно сфери своєї діяльності.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин/3 кредити ECTS. 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни: Змістовний модуль № 1: Читайте також:
|
||||||||
|