• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела формування оборотних коштів підприємства

Відповідно до джерел формування оборотні кошти підприємства поділяють на такі групи:

1) фонд власних оборотних коштів, який потрібен підприємству для авансування грошей у створення мінімальних запасів сировини, матеріалів, палива, та­ри, незавершеного виробництва, готової продукції. Розміри мінімальних запасів залежать від обсягу виробництва, характеру технологічного процесу, умов постачання та збуту. Частина фонду власних оборотних коштів вкладається у сферу розрахунків з по­купцями й постачальниками у вигляді відвантаженої (переданої) продукції до моменту надходження грошей на поточний рахунок у банку, а також у вигляді грошових коштів. До власних та прирівняних до них джерел формування оборотних коштів відносять:

— статутний капітал. Зафіксована в установчих документах загальна вартість ресурсів (активів), які є внесками власників (засновників) у капітал підприємства. Незалежно від типу підприємства та форми власності статутний капітал може зрости внаслідок:

а) реєстрації додаткових внесків учасників до нього;

б) безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на приріст власних фінансових ресурсів;

в) коштів додаткового капіталу, зокрема від дооцінки (індексації) основного капіталу у випадках, передбачених законодавством і положеннями (стандартами бухгалтерського обліку);

г) зарахування до статутного капіталу частини резервного капіталу.

— пайовий капітал. Сума пайових внесків засновників та інших фірм, що передбачена установчими документами. Іншими словами – це статутний капітал, який формується у споживчих то­вариствах, колективних сільськогосподарських підприємствах, ко­оперативах за рахунок пайових внесків.

Підприємства будь-якої форми власності мають право зменшу­вати свої статутні капітали, повернувши частину паїв або акцій за­сновникам (учасникам).

— додатковий вкладений капітал (для акціонерних това­риств). Сума, на яку вартість реалізації випущених акцій (продаж­на вартість) перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід);

— інший додатковий капітал. Фінансові ресурси, які утво­рюються за рахунок:

а) дооцінки та індексації основних засобів, інших необоротних мате-ріальних і нематеріальних активів;

б) одержання у безкоштовному порядку будь-яких активів від сторонніх і фізичних осіб;

в) внесків засновників та учасників понад розмір статутного капіталу і без рішення про його збільшення й перереєстрацію.

— неоплачений капітал. Сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу підприємства (приводиться в дуж­ках та віднімається при визначенні підсумку власного капіталу);

— нерозподілений прибуток. Залишок одержаного підпри­ємством прибутку, не витраченого за відповідними напрямками на дату складання звіту.

— резервний капітал утворюється на підприємствах за рахунок чистого нерозподіленого прибутку на умовах, зафіксованих в уста­новчих документах. Ці кошти використовуються в тому разі, коли необхідні витрати не покриваються наявним нерозподіленим при­бутком (наприклад, на виплату дивідендів за привілейованими акціями), а також на покриття різниці між номінальною та продаж­ною ціною випущених акцій. За рахунок резервного капіталу підприємство може покрити збитки від своєї господарської діяль­ності, а також збільшити статутний капітал.

— вилучений капітал. Частина власного капіталу, яка виникає при зменшенні господарськими товариствами своїх статутних капіталів і є собівартістю власної емісії або часток, ви­куплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

— резерв по сумнівних боргах.

Прирівняні до власних оборотні кошти – це кошти, які не належать підприємству, але у певній сумі перебувають у його розпорядженні. До них належать: резерв майбут­ніх витрат та платежів (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання), спеціальні фонди, залишки коштів цільово­го фінансування та цільових надходжень із бюджету та інших джерел.

2) залучені оборотні кошти за допомогою емісії цінних паперів.

3) позикові оборотні кошти. Короткострокові та довгострокові кредити та позички банків. До позикових фінан­сових ресурсів, які використовуються для створення фонду оборотних коштів, належать також усі види кредиторської заборгованості.

4) короткострокові фінансові вкладення. Вкладення строком до одного року.

Читайте також:

1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
2. III етап. Аналіз факторів, що визначають цінову політику підприємства.
3. IV група- показники надійності підприємства
4. IV. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку.
5. IІI розділ. Аналіз стану маркетингового середовища підприємства
6. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
7. V розділ. Товарна політика підприємства
8. WEB - сайт підприємства в Інтернет
9. XIII. Формування та оприлюднення рейтингового списку вступників, рекомендованих до зарахування
10. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
11. А) Капітал підприємства, його кругообіг та обіг.
12. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.

Переглядів: 473