МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості розрахунку собівартості продукції за окремими статтямиКалькуляція собівартості є визначенням витрат за статтями собівартості. Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, чия собівартість обчислюється. Калькуляційною одиницею є одиниця кількісного виміру продукції (штуки, тонни, метри тощо). Калькуляція собівартості продукції промислового підприємства містить такі статті: Стаття І. Сировина і матеріали. До цієї статті належать такі витрати: · на сировину; · на основні і допоміжні матеріали; · на куповані вироби та напівфабрикати. Усі ці витрати, як правило, можна обчислити на одиницю продукції виходячи з норм і цін. Кількість матеріалів певного виду ( ), яку слід закупити, визначається наступним чином: , (6.3) де – витрати матеріалів на виробництво продукції за розрахунковий період; – перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду. Витрати матеріалів на виробництво продукції: , (6.4) де – обсяг випуску продукції і-го найменування у натуральному вираженні; n – кількість найменувань виготовленої продукції; – норма витрат матеріалу на одиницю і-го виробу; – витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва. Величина обчислюється лише тоді, коли істотно змінюються залишки незавершеного виробництва. В інших випадках враховувати її за цією статтею не слід. Щоб визначити витрати виробництва за цією статтею, від вартості сировини і матеріалів віднімається вартість відходів за ціною їх можливої реалізації. Тоді: , (6.5) де – витрати виробництва за статтею "Сировина і матеріали"; – ціна придбання сировини і матеріалів і-го виду; – ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і-го виду; – витрати сировини і матеріалів і-го виду, що залишились у відходах, n – кількість видів сировини та матеріалів. Стаття II. Енергія технологічна. Ця стаття охоплює витрати на всі види енергії, необхідної для виробництва продукції: · паливо; · електроенергію; · теплову енергію (в т. ч. у вигляді пари); · природний газ. Зазначені види енергії безпосередньо використовуються в технологічному процесі для зміни стану або форми предметів праці (плавлення, сушіння, зварювання, пошиття тощо). Витрати за цією статтею обчислюються за нормами витрат і тарифами на енергію: , (6.6)
де – ціна - тариф на застосування і-го виду енергії; – норми витрат і-го виду енергії; n – кількість видів енергії. Стаття III. Основна та додаткова заробітна платня виробничих працівників. До цієї статті належать витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію. Величина таких витрат обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції та виготовлення одиниці продукції. До статті III належать і доплати та надбавки робітникам за кваліфікацію, за перевиконання плану, за роботу у святкові та вихідні дні, за виконання державних обов'язків, оплата відпусток тощо. Стаття IV. Утримання та експлуатація машин і механізмів. Враховує витрати на: · амортизаційні відрахування по відтворенню машин та устаткування; · електроенергію, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування; · придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування; · ремонт та технологічне обслуговування; · заробітну платню обслуговуючого персоналу. Стаття V. Загальновиробничі (накладні) витрати. До неї відносять витрати на: · управління, виробниче та господарське обслуговування в межах виробництва; · заробітну платню з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, спеціалістів, службовців; · амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах; · охорону праці; · техніку безпеки, охорону, протипожежну охорону; · досліди, випробування, винахідництво; · підготовку кадрів, адміністративні та канцелярські витрати; · відрядження; · обов'язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення навколишнього середовища); · придбання патентів, ліцензій тощо. Розподіляються накладні витрати пропорційно основній заробітній платні виробничих працівників, крім амортизаційних відрахувань. Вони обчислюються окремо та додаються до визначеної суми:
, (6.6) де – відсоток загальновиробничих витрат у заробітній платі основних виробничих працівників; – заробітна платня основних виробничих робітників; – амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах на їх повне оновлення. Стаття VI. Підготовка й освоєння виробництва. До цієї статті належать витрати на: освоєння нових підприємств, виробництв, цехів; підготовку й освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості. Такі витрати списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їх відшкодування. Стаття VII. Позавиробничі витрати. До позавиробничих витрат відносять витрати на: маркетингові дослідження; рекламу продукції; заходи щодо стимулювання збуту.
Читайте також:
|
||||||||
|