Регулювання виробничо-господарської діяльності як механізм усунення відхилень і недоліків

Циклічний характер розвитку економіки зумовлює доцільність здійснення регулювання як виробничо-господарської діяльності окремих підприємств так і економіки в цілому з метою стабілізації та збільшення темпів економічного зростання. Система важелів економічного регулювання виробничо-господарської діяльності підприємства охоплює підсистеми регулювання на макро- та мікрорівнях, а також комплекс методів організаційно-економічного регулювання, який може бути застосований як на рівні підприємства, так і на рівні державного управління (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Система економічного регулювання виробничо-господарської діяльності підприємства

Суб'єктом управління на макрорівні регулювання виробничо-господарської діяльності підприємства є органи державної влади. Державне регулювання передбачає створення сприятливих умов розвитку економіки та виробництва, міру втручання держави в процеси вибору напрямків та інструментів підприємницької діяльності через систему нормативно-правових документів і оподаткування для досягнення найвищого соціально-економічного ефекту.

Державне регулювання фінансового-господарської діяльності підприємства В Україні передусім здійснюється через розроблення системи законів, що визначають основи підприємницької діяльності. Це Конституція України, закони України "Про підприємництво", "Про ліцензування", Закони щодо розвитку конкретних галузей та сфер економіки ("Про транспорт", "Про зв'язок", "Про туризм" та ін.), Указ Президента України "Про реформування системи державної підтримки підприємництва", постанова Кабінету Міністрів України "Концепція державної політики розвитку малого підприємництва" тощо.

Державне регулювання виконує такі функції:

· забезпечення законодавчої підтримки і правового захисту;

· стимулювання розвитку науково-технічного прогресу та визначення його пріоритетних напрямів;

· стабілізація економіки, перерозподіл ресурсів, соціальний захист як виробників продукції, так і населення загалом;

· моніторинг та регулювання процесів охорони навколишнього середовища;

· визначення глобальної стратегії розвитку країни та методів її здійснення.

Значення державного регулювання підприємницької діяльності для країн з перехідною економікою досі достатньою мірою не оцінено. Недоліки у цій сфері діяльності уряду призводять до негативних наслідків і розвитку "тіньової" економіки.

До важелів економічного регулювання на мікрорівні належать методи фінансового менеджменту, який є системою принципів, форм та засобів організації управління фінансовими ресурсами підприємства. Суб'єктом управління тут є структури адміністрації виробника.

Специфікою організаційно-економічних методів регулювання є можливість їх застосування як на рівні підприємства, так і на макрорівні. У складі цих важелів можна виокремити приватизацію, корпоратизацію та реструктуризацію:

· приватизація. Відчуження майна, що перебуває в державній та комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб;

· корпоратизація. Перетворення державних підприємств в державні акціонерні товариства без приватизації;

· реструктуризація. Здійснення організаційних, економічних, правових, виробничих і технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правової форми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контролювання виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний та завершальний види контролю	\|	Оренда та лізинг у діяльності підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.