1. Міжнародні правові стандарти. Характеристика соціального партнерства та його форм як принципу соціальної політики держави та правового регулювання праці. Право на об’єднання і представництво інтересів працівників і роботодавців в актах ООН, МОП та регіональних організацій. Право на колективні переговори та укладення колективних договорів в актах ООН, МОП та регіональних організацій.
2. Правове регулювання в зарубіжних країнах. Право на асоціацію і право на об’єднання в профспілку. Закріплення незалежності профспілок від держави, політичних партій, підприємців. Легітимність профспілкового плюралізму. Поняття “найбільш представницька профспілка”. Права профспілок у загальнонаціональному масштабі та у масштабі окремих підприємств. Обов’язки та відповідальність профспілок. Моделі представництва трудових колективів на підприємствах. Моделі співучасті працівників і профспілок в управлінні корпораціями (концернами). Правове регулювання статусу організацій роботодавців. Закріплення права на колективні переговори та укладання колективних договорів у національних правових актах. Колективний договір як важливе джерело національного трудового права. Різновиди колективних угод. Зміст колективних договорів. Новітні зміни в змісті, функціях та структурі колективного договору. Законодавчі межі колективно-договірного процесу. Процедура укладення колективних договорів.
3. Правове регулювання соціального партнерства в Україні в світлі міжнародних стандартів і зарубіжного досвіду.
Тема 12. Індивідуальні трудові спори.
1. Міжнародні правові стандарти. Норми МОП, які регулюють вирішення індивідуальних трудових спорів.
2. Правове регулювання в зарубіжних країнах. Вирішення індивідуальних трудових спорів у судах (європейська модель) або шляхом використання “гривенс просиджер” (англо-саксонська модель). Спеціалізована трудова юстиція. Особливості структури і повноважень трудових судів у різних країнах.
3. Правове регулювання вирішення індивідуальних трудових спорів в Україні в світлі міжнародних стандартів і зарубіжного досвіду.