• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Всі організації, які здійснюють функції зберігачів, можна поділити на групи

1.підприємства та організації, для яких зберігання не є метою діяльності, зазначеної в їхньому статуті (положенні). - Це фабрики, заводи, санаторії, готелі і тому подібні організації; інші підприємства, установи, що мають інші основні виробничі функції, а не зберігання, яке вони в одних випадках виконують як допоміжний, додатковий до основної мети обов'язок, а в інших — як епізодичну діяльність.

2.підприємства, для яких схов є основною або єдиною метою їх діяльності, передбаченою їхніми статутами, яка, як правило, здійснюється оплатно. - Це підприємства-холодильники, ломбарди та транспортні організації.

Поклажодавцями виступають громадяни. Організації не можуть здавати своє майно на зберігання в ломбарди та камери схову транспортних організацій, оскільки це не входить у зміст їх правоздатності. Виникнення зобов'язань зі зберігання майна ломбард засвідчує, видаючи іменну охоронну квитанцію, а в камерах схову транспортних організацій видають квитанції або жетони.

Об'єктом договору зберігання може бути як індивідуально-визначена річ, так і речі, що мають родові ознаки. За зобов'язаннями зберігання, незалежно від підстав їх виникнення, зберігач повинен повернути у схоронності ті самі, а не інші речі, і тому, як правило, об'єктом цих зобов'язань є індивідуально-визначені речі.

за ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 цього кодексу (наприклад, правочини між юридичними особами, певні правочини між юридичними і фізичними особами, правочини між фізичними особами на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян). Однак договір про прийняття речі на зберігання в майбутньому має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. При цьому письмова форма вважатиметься дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією, іншим документом, підписаним зберігачем.

У разі порушення вимог закону про письмову форму договору сторони позбавляються права посилатися на показання свідків для підтвердження факту укладення договору, а в разі, якщо сторони, порушивши форму договору, не заперечують самого факту укладення договору і спір виникає про тотожність речей, переданих на схов, і речей, що їх повертає охоронець, допускаються свідчення свідків (ст. 949 ЦК України).

6. ПРАВА, ОБОВЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ЗБЕРІГАННЯ

Обов’язки поклажодавця:

1. обов’язок попередити про властивості речі, переданої на зберігання, та особливості її зберігання (ст..952 ЦКУ)

2. оплатити витрати , пов’язані зі зберіганням, коли це обумовлено договором чи законом (ст..947 ЦКУ)

3. внести за зберігання плату при умові, що вона та строки її внесення встановлені договором зберігання (ст.. 946 ЦКУ)

4. відшкодувати надзвичайні витрати (ст..947 ЦКУ)

5. забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст..948 ЦКУ)

Обов’язки зберігача:

1. прийняти річ на зберігання (ст..940 ЦКУ)

2. зберігати річ впродовж всього обумовленого договором строку або до моменту витребування речі поклажодавцем (ст..938 ЦКУ)

3. забезпечувати схоронність речі (ст..942 ЦКУ)

4. піклуватися про річ як про свою власну у разі, коли зберігання здійснюється безплатно (ст..942 ЦКУ) – речі поклажодавця мають зберігатися у тих самих умовах, що й аналогічні речі зберігача

5. надавати послуги щодо зберігання особисто (ст..943 ЦКУ)

6. не користуватися річчю, переданою поклажодавцем, а також не передавати її у користування іншій особі (ст..944 ЦКУ)

7. негайно повідомляти поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі й отримати на це відповідь (ст.. 945 ЦКУ)

8. повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості у випадку іррегулярного зберігання (ст..949 ЦКУ)

Поклажодавець відповідає перед контрагентом за договором:

v за збитки, заподіяні зберігачеві внаслідок того, що зберігання не відбулося (ст..939 ЦКУ)

v За несвоєчасність чи неповноту сплати винагороди за зберігання та за відшкодування витрат на зберігання (ст..625 ЦКУ)

v За несвоєчасне отримання речі зі зберігання (ст..948 ЦКУ) зобов’язаний внести не лише плату за весь фактичний час її зберігання (ст..946 ЦКУ), а й відшкодувати всі збитки, пов’язані з тим, що він не забрав річ після закінчення строку договору зберігання

v За збитки, заподіяні властивостями речі, переданої на зберігання (ст..952 ЦКУ)

Відповідальність зберігача:

Ø За відмову від прийняття речей на зберігання (ст..940 ЦКУ)

Ø За втрату (нестачу) або пошкодження речей, прийнятих на зберігання (950 ЦКУ)

7. ЗБЕРІГАННЯ ЗА ЗАКОНОМ. ЗБЕРІГАННЯ НА ТОВАРНОМУ СКЛАДІ. СПЕЦІАЛЬНІ ВИДИ ЗБЕРІГАННЯ

За договором складського зберігання товарний склад зобов’язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути його у схоронності (ст..957 ЦКУ).

Даний договір є:

- двосторонній

- консенсуальний

- оплатний

особливості договору складського зберігання:

· договір укладається стосовно речей, які мають ознаки товару, тобто призначені для використання у сфері підприємницької діяльності шляхом наступної їх реалізації

· товарний склад є організацією, яка зберігає товар і надає пов’язані з цим послуги на засадах підприємницької діяльності

· і зберігачем і поклажодавцем за договором зберігання на товарному складі можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності

Договір укладається у письмовій формі. Її дотримання знаходить свій вираз у складанні відповідних складських документів – складська квитанція, просте і подвійне складські свідоцтва.

У відповідності до ст..959 ЦКУ товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар в момент прийняття його на зберігання з метою визначення його кількості та зовнішнього стану.

Поклажодавець має право вимагати від товарного складу надання йому можливості оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання для забезпечення впевненості у його схоронності та належності умов зберігання. При поверненні товару кожна із сторін договору зберігання має право вимагати огляду переданих за ним речей та перевірки їх якості. Пошкодження товару під час зберігання тягне за собою обов’язок товарного складу скласти відповідний акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Спеціальні види зберігання:

1. зберігання речей у ломбарді – суб’єктами зберігання є ломбард (зберігач), як юридична особа, а з іншої, - фізична особа (поклажодавець). Об’єктом може бути індивідуально визначена рухома річ. Форма договору – письмова і оформляється видачею поклажодавця іменної квитанції, у якій обов’язково вказуються ПІБ поклажодавця, фіксуються індивідуальні ознаки речей, переданих на зберігання, визначається їх ціна, а також обумовлюється строк дії та інші умови договору. Речі , передані на зберігання, повинні бути застраховані ломбардом за власний рахунок, виходячи з повної суми їх оцінки, яка визначається за домовленістю сторін. (ст..967 ЦКУ). Якщо Поклажодавець не забрав річ із ломбарду після спливу3 місяців від дня закінчення строку договору зберігання, вона підлягає продажу в порядку, встановленому законом (ст..968 ЦКУ).

2. зберігання цінностей у банку – зберігачем за даним договором є виключно банк, правовий статус якого визначається спеціальним законодавством. Об’єктом є лише документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності (ст..969 ЦКУ). Договір укладається у письмовій формі, і його укладення засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред’явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. В даному документі зазначається ПІБ поклажодавця, реквізити банку і умови зберігання та повернення речей. За уповноваженням поклажодавця банк може вчиняти правочини з цінними паперами, переданими на зберігання

3. зберігання цінностей або документів у індивідуальному банківському сейфі - поклажодавцеві надається можливість користуватися сейфом. Поклажодавцеві за договором може бути надане право особистого доступу до сейфу (його частини або спеціального приміщення), що знаходиться під охороною. Поклажодавець має право особисто розміщувати і вилучати цінності, які знаходяться у банку на зберіганні. Він отримує ключі від сейфу , а також відповідні документи або картки, які ідентифікують його і посвідчують право доступу до сейфа та одержання з нього цінностей. Банк зобов’язаний унеможливити проникнення у приміщення, де він знаходиться, осіб, які не мають права доступу до нього.

4. зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту – за цим договором камери схову загального користування, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов’язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів (ст.. 972 ЦКУ). Даний договір є публічним. На підтвердження прийняття речі на зберігання у звичайних камерах схову поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон. Зберігач зобов’язаний відшкодувати поклажодавцеві збитки, завдані внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, протягом 1 доби з моменту пред’явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої сторонами при переданні її на зберігання. Якщо пасажир або інша особа не забрала належну їм поклажу у встановлені строки, камери схову організацій і підприємств транспорту зобов’язані зберігати річ протягом 3 місяців. Після їх спливу річ може биту продана з відшкодуванням всіх поточних витрат, а залишок суми виторгу повертається поклажодавця.

5. зберігання речей у гардеробі організації – за цим договором зберігається верхній одяг і головні убори, взуття, валізи (сумки), портфелі, кейси інша ручна поклажа працівників та відвідувачів протягом робочого дня або на час відвідування. Зберігачем визнається організація , одне з приміщень якої виділене під гардероб. Поклажодавцю видається номерний жетон або інший знак. Зберігання речей в гардеробі здійснюється безоплатно. У випадку втрати жетона Поклажодавець може претендувати на повернення належних йому речей по закінченні робочого дня за умови надання ним показів приналежності речі саме йому. У випадку відмови видати речі спір вирішується в суді.

6. зберігання речей у готелі (ст..975 ЦКУ) - Правила цієї статті поширені також на зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає. Річ вважається внесеною до готелю за умови, якщо вона передана його працівникам або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. Готель не відповідає за втрату грошей, інших цінностей, крім випадку, коли речі окремо передані йому на зберігання з детальним описом властивих їм індивідуальних особливостей. У разі втрати або пошкодження речей особа має негайно повідомити про це готель, а останній - вжити заходів до їх розшуку або відшкодувати спричинені збитки. Після закінчення строку проживання готель не несе відповідальності за речі.

7. зберігання речей , що є предметом спору (секвестр) (ст..976 ЦКУ) – у разі виникнення між особами спору про право на річ, до його розв’язання вона може бути передана на зберігання третій особі, яка зобов’язується повернути її особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням осіб між якими виник спір. Підставою є договір або рішення суду. Річ передається на зберігання особі за її згодою. . оплату послуг здійснюють сторони, між якими виник спір.

8. зберігання автотранспортних засобів (ст.. 977 ЦКУ) - за цим договором зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і повинен видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця за умови здійснення останнім оплати наданої послуги. Прийняття транспортних засобів посвідчується квитанцією або жетоном. Форма укладення договору – письмова. даний договір є публічним, оскільки такі послуги надаються суб’єктом підприємницької діяльності.

9. договір охорони (ст..978 ЦКУ) - окремий спеціальний вид надання послуг по забезпеченню недоторканості особи або майна, за яким охоронець зобов’язується забезпечити недоторканість особи або майна, які охороняються. Володілець переданого під охорону майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої або майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Договір є оплатним.

8. ПОНЯТТЯ, ФОРМА І ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ

Відповідно до ст. 1028 ЦК України під договором управління майном розуміється такий договір, за яким одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителю) на певний строк майно в управління, а інша сторона зобов'язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

У цивілістичній науці таке управління майном дістало назву довірчого управління.

За суб'єктною спрямованістю виконання зобов'язань договір управління може бути договором на користь сторін договору (установник призначає вигодонабувачем самого себе) і договором на користь третіх осіб (вигодонабувачів) - при укладанні такого договору управитель зобов'язується перед установником виконати певні дії не установнику, а іншій особі (вигодонабувачу) і, виконавши такі дії, управитель погашає свої обов'язки перед установником.

Сторонами договору управління майном є установник управління та управитель.

Установниками управління можуть бути наступні особи:

a. Власник майна

b. Орган опіки та піклування

c. Опікун

d. Піклувальник

e. Нотаріус або відповідний орган місцевого самоврядування

f. Спадкоємці

g. Носії прав на об’єкти інтелектуальної власності

h. Органи державної влади, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування

Управителем може бути тільки суб’єкт підприємницької діяльності – фізична або юридична особа. Крім управителя майном підопічного, а також особи, визнаної безвісно відсутньою чи місцезнаходження якої невідоме, або спадковим майном.

Вигодонабувач - це тертя особа, на користь якої укладається договір управління майном. Ним може бути будь-яка юридична або фізична особа з різним обсягом дієздатності.. самому управителю заборонено виступати в якості вигодонабувача.

Договір управління майном є:

- Двосторонній - права та обов'язки щодо цього договору виникають як з однієї, так і з другої сторони зобов'язання. Кожна зі сторін виступає як кредитор і як боржник. Установник після укладання договору зобов'язується передати частину свого майна в управління управителю, не вчиняти ніяких угод з цим майном, що перешкоджатимуть здійсненню управління, і одночасно набуває право здійснювати контроль за виконанням умов договору, отримувати вигоди від управління майном. Управитель повинен виконувати свої обов'язки виключно в інтересах установника (вигодонабувача) і давати звіт про свою діяльність, а за здійснення уп­равління майном здобуває право на винагороду.

- Оплатним - відповідно з п. 1 ст. 1028 ЦК України діяльність щодо управління майном здійснюється за винагороду. Управителеві відшкодовуються необхідні витрати, зроблені ним при управлінні майном (ст. 1042 ЦК України). Умови про розмір і форму плати управителеві віднесені ст. 1035 ЦК України до істотних умов договору. У разі відсутності в тексті договору умов винагороди, такий правочин вважатиметься неукладеним

- реальним - за цією угодою одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителю) на визначений строк майно в довірче управління. Обов'язковою умо­вою укладання цього договору є передача майна. Моментом укладання договору управління майном вважається вручення установником майна управителю. Договір управління нерухомим майном вважається укладеним з моменту його державної реєстрації (ст. 1031 ЦК України).

- строковим договором. ЦК України (ст. 1029) у самому визначенні поняття договору управління майном вказує на його строковий характер, за якою одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління.

Метоюукладання такого договору є отримання доходу чи інші вигоди від здійснення права власності на майно. При передачі майна в управління управителю установник розраховує на еквівалентне збільшення або збереження свого капіталу, хоч не завжди одержує вигоди від цього безпосередньо

Читайте також:

1. CMM. Групи ключових процесів
2. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
3. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
4. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
5. Агровиробничі групи грунтів України
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
8. Адміністративні методи управління можна умовно поділити на організаційні та оперативно-розпорядчі.
9. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
10. Алгоритм вибору групи ЛП для самолікування діареї
11. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
12. Алгоритми групи KWE

Переглядів: 674