• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МОДУЛЬ 1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ

«ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО»

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

(частина 1)

Для студентів зі спеціальності

ПРАВОЗНАВСТВО»

НОМІНАЦІЯ: Впровадження досвіду інноваційних технологій навчання

Укладач: Яткевич І.П. – викладач юридичних дисциплін Рівненського державного аграрного коледжу

Рецензент: Гулюк С.І. – завідувач юридичним відділенням Рівненського державного аграрного коледжу, викладач вищої категорії

У навчальному посібнику подано теоретичні відомості для вивчення дисципліни „Цивільне та сімейне право” спеціальності 5.03040101 „Правознавство”. Лекції містять матеріал, що відповідає навчальній програмі для студентів ІІІ курсу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії юридичних дисциплін.

Протокол № 7 від 07 лютого 2011 року

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

На сучасному етапі суспільного та економічного розвитку нашої країни значно зростає роль і соціальна цінність цивільного права в системі правових галузей.

Цивільне право є однією з найважливіших і фундаментальних дисциплін, які вивчають студенти спеціальності 5.03040101 „Правознавство”. Цивільне право регулює всю сукупність майнових відносин. Основоположну роль цивільне право відіграє в регулюванні відносин у сфері охорони життя і здоров’я, охорони прав громадян на особисте життя, честі, гідності, основних конституційних прав і свобод громадян.

Навчальний посібник з дисципліни “Цивільне та сімейне право” спеціальності 5.03040101 “Правознавство” призначений як роздавальний матеріал для лекційних занять та для самостійного вивчення студентами ІІІ курсу. Посібник рекомендується для всіх розділів, що включає в себе ця дисципліна, відповідно до програми, затвердженої Навчально-методичним центром по підготовці молодших спеціалістів у 2009р.

Вивчення даної дисципліни тісно пов’язане зі знаннями теорії держави і права, конституційного права України, цивільного процесу, трудового права.

Посібник підготовлений на основі Цивільного кодексу України з урахуванням результатів кодифікації цивільного законодавства України, сучасного розвитку всієї законодавчої сфери.

Структура подання матеріалу у двох частинах повною мірою відповідає програмі і робочому плану викладання цієї дисципліни.

МОДУЛЬ 1

« ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА»

1. ПРЕДМЕТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДУ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН.

2. ФУНКЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ЇХ ЗАКРІПЛЕННЯ В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ І В ІНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТАХ.

4. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА.

5. МІСЦЕ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА В СИСТЕМІ ГАЛУЗЕЙ ПРАВА.

1. ПРЕДМЕТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДУ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН.

Під предметом будь-якого правового регулювання розуміють суспільні відносини певного типу, які зазнають правового впливу.

Предмет цивільно-правового регулювання – це сукупність особистих немайнових та майнових відносин, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.

Особисті немайнові відносини поділяються на:

- Особисті немайнові відносини, пов’язані з майновими

- Особисті немайнові відносини, не пов’язані з майновими

Майнові відносини виникають у зв’язку з використанням різних майнових благ (речей, робіт, послуг) і засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників.

Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин – це сукупність прийомів і способів впливу цивільного права на поведінку учасників цивільно-правових відносин.

Оскільки цивільні відносини на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, то методом цивільно-правового регулювання є диспозитивний метод. А це означає, що учасників цивільно-правових відносин можуть діяти на власний розсуд, зокрема мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, ними не врегульовані; відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд, на свій розсуд вирішити питання про засоби та час реалізації своїх прав.

Таким чином, між предметом правового регулювання, який відповідає на питання: що саме регулює цивільне право, і методом правового регулювання, який відповідає на питання: яким чином це відбувається, існує не тільки тісний зв'язок, а й обумовленість методу предметом правового регулювання.

2. ФУНКЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА.

Функції цивільного права – це зумовлені предметом і забезпечувані законодавством цілі правової галузі, певні напрями цивільно-правового впливу на особисті немайнові та майнові відносини.

Функції цивільного права поділяються на:

- Регулятивна –здійснюється за рахунок позитивного регулювання відповідних правових відносин шляхом встановлення загальних правил, що створюють правові підстави для можливості здійснення відповідних дій, спрямованих на правомірне досягнення певних юридичних результатів.

- Охоронна –забезпечує юридичну можливість захисту порушених суб’єктивних майнових чи особистих немайнових прав і сприяє їх певній нормалізації.

- Компенсаційна –вирішує питання пов’язаніз необхідністю ліквідації певних негативних наслідків, що можуть мати місце в особистій або майновій сфері тієї чи іншої потерпілої особи.

- Превентивна –актами цивільного законодавства надається можливість пізнання певних правил, дозволів, а також заперечень, правового простору, у межах якого відповідні дії розглядаються як правомірні і за рамками котрого відповідні дії визнаються протиправними,тобто заздалегідь потенційному суб’єктові цивільних відносин стає відомим той чи інший наслідок вчинення дій, які підпадають під негативну їх оцінку з боку законодавця.

3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ЇХ ЗАКРІПЛЕННЯ В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ І В ІНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТАХ

Принципи цивільного права – це основоположні керівні засади, які визначають зміст норм галузі права, її місце, роль та призначення в системі права.

Є такі принципи цивільного права:

v Принцип юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності учасників цивільних відносин – таке становище учасників, де воля одного з них не залежить від волі іншого, який не може йому наказувати, оскільки сам учасник самостійний у прийнятті рішень

v Принцип неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини – ніхто за винятком випадків передбачених актами цивільного законодавства, не може свавільно втручатися у приватні справи (таємниця особистого життя, кореспонденції,стану здоров’я )

v Принцип свободи власності (неприпустимості позбавлення права власності) - власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, а держава не втручається у їх здійснення. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

v Принцип свободи договору – встановлює для суб’єктів договірних відносин свободу вибору контрагентів, свободу укладення договорів певного виду, свободу визначення умов договору.

v Принцип свободи підприємницької діяльності – підприємництво може здійснюватися у будь-якій із організаційних форм передбачених законодавством України, при цьому суб’єкти підприємницької діяльності мають право на власний розсуд приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність , що не суперечить законодавству.

v Принцип судового захисту цивільного права та інтересу

v Принцип справедливості, добросовісності та розумності – добросовісність– це вірність з виконання своїх зобов’язань та повага і довіра до контрагентів за зобов’язаннями, розумність – дії, які б здійснила у конкретній ситуації людина, яка має нормальний середній рівень інтелекту, знання та життєвий досвід, справедливість – це здійснення своїх прав і виконання зобов’язань на законних та чесних підставах.

4. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА.

Цивільне право – це сукупність правових норм, які регулюють шляхом диспозитивного методу особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності , вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Система цивільного права – це сукупність окремих частин – підгалузей, інститутів, тубінститутів, цивільно-правових норм, що знаходяться у внутрішньому логічному зв’язку та залежності між собою.

Цивільно-правові норми – правові приписи, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини їх учасників.

Цивільно-правовий інститут – це певні групи цивільно-правових норм, що регулюють однорідні відносини. (інститут юридичної особи регулює відносини, пов’язані зі створенням, організаційно-правовими формами, правовим статусом юридичних осіб приватного права).

Субінститут - складова цивільно-правового інституту, яка є групою цивільно-правових норм, що регулюють однорідні правові відносини в межах певного інституту (інститут купівлі-продажу має такі тубінститути – роздрібна купівлі-продаж, поставка, контрактація; інститут відшкодування шкоди має такі тубінститути – відшкодування шкоди завданої каліцтвом, відшкодування шкоди завданої недоліками товарі та послуг).

Підгалузь права - сукупність юридичних інститутів, які регулюють однорідні відносини. В цивільному праві України існує 5 підгалузей, а саме: особисті немайнові права фізичної особи, право власності та речові права на чуже майно, право інтелектуальної власності, зобов’язальне право, спадкове право. Зобов’язальне право складається з двох інститутів – договірне право тане договірні зобов’язання , які в свою чергу мають такі тубінститути як ті що виникають із односторонніх правочинів, деліктні зобов’язання тощо.

Система цивільного права України поділяється на 2 частини:

1. Загальна частина – складають норми, що застосовуються до всіх цивільних відносин, поширюються на всі підгалузі, інститути та тубінститути, що дозволяє не включати в останні правила, які вже мітяться в Загальній частині.

2. Спеціальна частина - становлять окремі підгалузі цивільного права.

Читайте також:

1. V міні – модуль
2. Високочастотні перетворювачі модульної структури
3. Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за шкалою ECTS та національною шкалою
4. Відповідність поточної семестрової модульної рейтингової оцінки в балах оцінці за національною шкалою
5. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
6. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
7. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1
8. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2
9. ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2
10. До модульної контрольної роботи №1
11. ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 4
12. ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 5

Переглядів: 733