Підставами припинення права спільної часткової власності може бути:
1) відчуження частки одним з двох співвласників іншому;
2) відчуження часток всіма співвласниками одному з них;
3) перехід до одного з двох співвласників частки іншого у спадщину;
4) реалізація майна, що знаходиться у спільній частковій власності. Отримана грошова сума розподіляється між співвласниками пропорційно розміру належних їм часток у праві спільної часткової власності.
ЦК України передбачає в основному дві правові форми об'єднання юридичних осіб, які ведуть до виникнення спільної власності (ст ст. 430—434).1. Спільна власність юридичних осіб виникає на підставі договору про сумісну діяльність і має на меті внесення коштів або трудову участь в сумісній діяльності. Нові юридичні особи при цьому не створюються.2. Юридичні особи створюють на свої кошти нові юридичні особи, в тому числі шляхом об'єднання. Ними можуть бути підприємства, а також асоціації, спілки та інші об'єднання.Законом України "Про власність" допускається також об'єднання майна, яке перебуває у власності громадян, юридичних осіб і держави, та утворення на цій основі змішаних форм власності, у тому числі власності сумісних підприємств за участю українських та іноземних юридичних осіб та громадян. При цьому майно може належати на праві спільної (часткової або належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності одночасно кільком особам, незалежно від форми власності (ст. З Закону України "Про власність").
Спільна сумісна власність -- це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ст.368 ЦК).